Земля надії: як вийти із кризи і побороти Росію.

Діючий Президент і під час передвиборчої кампанії, і після неї обіцяв докорінно змінити інформаційну політику держави. Я чекав, що вони побачать суть, «сіль», або як кажуть  євреї - «цимес» у питанні вільного ринку землі, подолають суспільні «страхи» та «фейки» які штучно накручуються навколо досить простого економічного питання. Але наша влада  мовчить, і кволо бореться за українські інтереси та за кінцеве вирішення проблеми вільного ринку землі.  Натомість опоненти наші, вічні «брати»-вороги росіяни,  надриваються на всіх каналах, фінансують своїх агентів в Україні від «Опоблоку» та інших, навіть нібито патріотичних партій, від «націоналістів» починаючи та Юлією закінчуючи.  От тільки б Україна не прийняла законодавство про вільний продаж сільськогосподарської землі, а особливо для іноземців. Під тягарем політичної корупції у цьому питанні зруйновано парламентську монобільшість партії влади у нашій Верховній Раді.

Чому так їм всім «припекло»? Вони насправді так за Україну дбають?

Запитуюся у  «псевдопатріотів», від імені яких масовку на мітинги збирають та фінансують українські латифундисти. Запитуюся у тих, хто наївно  вірить, що це погано для України. У тих хто думає, що нашу землю вивезуть вагонами, Ви що насправді вірите у цю нісенітницю ?

А тепер про все по порядку.

Не секрет, що більше 90 % аграрного фонду легально-нелегально вже давно знаходиться в руках великого бізнесу на умовах дармової оренди, без вигоди для держави та власників. І власне ці латифундисти є перші  зацікавлені, щоб цей ринок землі не відкрити. Бо якщо його правильно відкрити, то появиться вимога переукласти всі договори на підставі незалежної  оцінки  кожного гектара української землі. І тоді вони  змушені будуть  підписувати  нотаріальні  договори оренди за реальними цінами або будуть вимушені викупляти цю землю, із сплатою українській державі всіх зборів та мит. В результаті тільки оформлення  земельних відносин може потенційно призвести до зростання українського національного ВНП від 2 до 4 %.

Медведчук і інші проросійські політики в Україні захлинаються у своїй люті до питання  відкриття ринку землі не даремно, а за конкретні російські гроші та «кремлівські надії».

Це в нас аналітичні інститути не працюють  -  там працюють. Давно  росіяни зрозуміли, що відкриття ринку української землі для іноземців рівнозначне вступу України в ЄС чи в НАТО !!!

Насправді, ж ключовим гальмом до вступу України в ЄС було і залишається побоювання французьких та німецьких фермерів  конкуренції із сторони аграрної України.

І політичне фермерське  європейське лобі ще у 2000–них роках нам  відкрито на експертному рівні про це говорило: «З вашими чорноземами Вас ніхто в Євросоюз не пустить!»… Українці цього не чули, а от «брати»-росіяни це добре зрозуміли.

А коли ми дамо європейцям можливість вільно купувати та орендувати сільськогосподарську землю вони стануть інвестиційними партнерами держави. При їх відсотках кредитування  та фінансової спроможності галузі вони, я на це надіюся, скуплять в нас значну частину сільськогосподарських земель, бажано у Східній Україні. І хай тоді російський танк зайде на землю німецького чи французького фермера - їхній уряд повинен буде реагувати , адже це захист їхніх інвестицій!

Все дуже цинічно і просто: для того щоб щось отримати, треба щось натомість віддати.

В цьому жорстокому світі нічого не буває задаром: безпека держави, європейські фонди солідарності, міжнародна підтримка. Для спільної економіки  всі країни Євросоюзу чимось жертвували: контролем за міграцією, ринком праці та товарів, монокультурністю чи автентичними національними звичаями.

А сьогоднішня влада пропонує  пожертвувати тим, що українському народу і так насправді не належить - монопольним контролем за аграрним земельним фондом з боку купки українських олігархів. Відкриття ринку землі власне для європейських інвесторів із країн – членів НАТО  (не дай Боже російських) і є на сьогодні найбільш ефективною стратегією європейської інтеграції України.

Ось такого сценарію панічно бояться росіяни.

Після купівлі землі іноземні інвестори матимуть намір продавати вирощений товар на цих українських землях в ЄС та у світі, автоматично  лобіюючи у своїх країнах зняття торгівельних  обмежень  та мит із українських товарів, створюючи об’ємну зону вільної торгівлі із ЄС.

Україна поступово набуватиме реального економічного  членства в Євросоюзі, участь європейських інвесторів в українській економіці буде позитивно впливати на судову та регуляторну політику всередині країни,  прибутки та  привабливий інвестиційний клімат  заохотять  нових іноземних інвесторів. І ми, навіть не маючи вдосталь нафти і газу, поволі вийдемо  із кризи та  покращимо життя українських громадян.

А це для путінської Росії - смертельна отрута для всієї «кадебістської  банди»  та всієї ідеології  «русского міра».

Одне не зрозуміло. Маючи талановитих менеджерів шоу-бізнесу, економістів та аналітиків наша сучасна влада не знаходить простих аргументів для пояснення людям очевидних речей – хто зараз проти ринку землі – це найлютіший ворог української держави та наших перспектив на євроінтеграцію.

Адже тільки суспільна думка має властивість впливати на політиків,  роблячи їх більш захищеними від спокус політичної корупції.

Ринок землі сьогодні – це  питання державної безпеки України.

І саме тому такі особи як Медведчук та Ко, які відкрито поширюють фейки про сам процес, маніпулюють фактами повинні бути політично «обнулені» владою за дії в догоду російським державним інтересам.

Юрій Кміть

ілюстративне фото: www.unn.com.ua