Зеленський легітимний: вибори під час воєнного стану заборонені законом і технічно неможливі

20 травня спливає 5-річний термін перебування на посаді президента України Володимира Зеленського. Між тим, влада України залишається законною та легітимною. Вона здійснюватиме повноваження до скасування воєнного стану і проведення нових виборів, як того вимагає закон. 

Вибори під час дії воєнного стану заборонені законом і технічно неможливі. Одночасно з настанням 20 травня 2024 року все більше суперечок точиться навколо питання щодо можливостей проведення в Україні чергових президентських виборів та легітимності В. Зеленського. І хоча всередині країни це питання не є проблемним, оскільки абсолютна більшість представників політичних еліт і простих громадян розуміють практичну неможливість проведення виборів під час бойових дій, але неозброєним оком спостерігаються спроби представників Росії та окремих  іноземних держав роздмухати це питання у велику проблему.

Особливо активно підігріває ситуацію російська пропаганда, яка ще заздалегідь почала торочити про нелегітимність діючого президента Володимира Зеленського. Аналогічну позицію декларують і деякі політики з числа країн сателітів Росії на кшталт О. Лукашенка.

Між тим, впливове британське видання The Economist погоджується з тим, що ключовим положенням у нинішньому визначенні легітимності президента України є стаття 108 Конституції України, згідно з якою «президент виконує повноваження до вступу на посаду новообраного президента».

Автори видання чітко артикулюють, що незважаючи на намагання РФ дискредитувати В. Зеленського він фактично залишиться при владі, поки діє воєнний стан. Неможливість проведення виборів за міжнародними демократичними стандартами та чинним законодавством у зв’язку із бойовими діями на території України зрозуміла, оскільки вибори в умовах воєнного стану не відображатимуть реального стану волевиявлення всіх громадян України, не враховуватимуть голосів виборців з тимчасово окупованих територій України зокрема Криму, та частин Запорізької, Херсонської, Донецької та Луганської областей, а також районів ведення бойових дій.

Постає також питання безпеки виборців та інших учасників виборчого процесу. Росія щоденно продовжує ракетний терор практично щодо усіх регіонів України. Умови постійної загрози ракетних чи інших обстрілів не можуть гарантувати безпеку для виборців, кандидатів, членів виборчих комісій, спостерігачів та інших суб’єктів, у тому числі під час здійснення агітації, а також дотримання законності і правопорядку, загальновизнаних міжнародних стандартів забезпечення прав людини та принципів виборчого права.

До того ж страх за власне здоров’я і життя безумовно позначиться і на явці виборців на виборчі дільниці у день голосування.

Крім того, під питання можливість реалізації виборчих прав громадян України з числа військовослужбовців. Чинні на сьогодні у виборчому законодавстві правила не забезпечать у повному обсязі голосування цієї категорії громадян. Венеційська комісія стоїть на позиції, що військовослужбовці мають, якщо це можливо, голосувати за місцем проживання, а якщо ні, доцільно зареєструвати їх для голосування на виборчій дільниці поблизу місця їхньої дислокації. А там криваві бойові зіткнення щоденно.

Варто також зважати і на необхідність забезпечити військовослужбовцям можливість скористатися правом бути кандидатом на відповідних виборах.

Крім того, у світі налічується близько 6,5 млн громадян України, які змушені були через війну покинути Україну. Також в Україні 4,9 млн внутрішньо переміщених осіб. Усе це практично унеможливлює проведення демократичних виборів в таких умовах.

Ще одним викликом, пов’язаним з організацією виборів, є зруйнована виборча інфраструктура. Під час збройної агресії РФ усього зруйновано або пошкоджено 7434 виборчі дільниці, а це понад 22 % від усіх. За умов бойових дій немає можливості організувати повноцінну передвиборчу агітацію, зустрічі кандидатів з виборцями, проводити масові заходи. Це поставить учасників виборів в нерівні умови та стане підставою для сумнівів у демократичності волевиявлення.

На території активних бойових дій також нема можливості створити виборчі дільниці, відсутня можливість існування політичних осередків партій та відповідних ГО, що здійснюють спостереження за виборами.

У світі є випадки проведення виборів під час війни. Під час Другої світової війни вибори проводилися в Великій Британії та США, але на території цих країн не відбувалися бойові дії. До того ж стандарти демократичних виборів в першій половині ХХ століття відрізняються від нинішніх.

Ситуація в Афганістані та Іраку, де також проводилися вибори під час бойових дій також принципово відрізнялася від ситуації в Україні.

Пам’ятаємо і про вибори у Хорватії у 1992 та 1995 роках у часи Вітчизняної війни, а також виборчу кампанію в Україні у 2014 році.

Однак нині Україна очікує один з найнебезпечніших наступів російського війська, що є найсильнішою армією в Європі, і який вже практично почався на Харківщині. Але російська армія – це не радикальні ісламісти і не сербські сепаратисти підтримані ззовні. Крім того, теперішні бойові зіткнення у сотні разів інтенсивніші за ті на Донбасі у червні 2014 р. Тому реальне проведення виборів стане можливим тільки після фактичної деокупації тимчасово окупованих територій та завершення війни. Україна як демократична країна прагне провести справжні вибори і волевиявлення громадян, а не імітацію виборів як їх провів Кремль у березні 2024 року.

    Олександр ЛЕВЧЕНКО, посол України в Хорватії 2010-2017 рр.

Головне фото – зі сторінки В.Зеленського у мережі Х