Залужний очікував на свою відставку з літа 2022 року – The Washington Post   

Тертя між Президентом України Володимиром Зеленським і головнокомандувачем Збройними Силами України Валерієм Залужним точилися місяцями. Український генерал очікував, що його можуть відправити у відставку з літа 2022 року. Про це американському виданню The Washington Post (WP) сказав неназваний український високопоставлений чиновник. Журналісти також поспілкувалися з іншим анонімним джерелом у Києві про розмову між ключовими посадовцями в Україні, під час котрої Залужний почув від Зеленського про своє звільнення. Видання стверджує, що причиною усунення з посади головкома є різні погляди на питання, пов'язані з мобілізацією і війною.

Наразі Залужний залишається на своїй посаді, але офіційний президентський указ, як очікується, підтвердить його звільнення майже через два роки після повномасштабного вторгнення росії, зазначає The Washington Post  і додає, що росія отримує стратегічну ініціативу на деяких ділянках фронту.

Автори статті нагадують, що довгоочікуваний контрнаступ із залученням українських солдатів, які пройшли вишкіл на Заході, та західного озброєння призвів до повернення невеликої території. Та загалом не виправдав очікувань. А генерал Залужний і його американські колеги різко розійшлися в тактиці. Український головком не дослухався до поради США зосередити свої сили на одній ділянці фронту, бо це могло призвести до значно більших втрат.

Під час розмови у понеділок, 29 січня, за даними джерел американського видання (нагадаємо, увечері український інформаційний простір збурило повідомлення про звільнення Залужного), Зеленський сказав Залужному, що українці втомилися від війни, а міжнародна підтримка спадає. Тому новий головнокомандувач може оживити ситуацію. 

WP також пише, що окрім Залужного оновлять і частину на вищих посадах у Генштабі. 

Під час понеділкової зустрічі розбіжності між Президентом і Головкомом виникнули через розбіжності щодо необхідної кількості мобілізації українців. Залужний запропонував мобілізувати приблизно 500 тисяч осіб, а Зеленський таку кількість вважає недоцільною, зважаючи на дефіцит коштів, обмундирування, зброї та навчальних центрів. 

Залужний зауважив, що Збройні Сили зазнають втрат і поповнення потрібне, оскільки росія планує використати у війні проти України 400 тисяч свіжих солдатів.

Щодо заміни 50-річного Залужного, то WP пише про кандидатуру начальника Головного управління розвідки, 38-річного генерал-лейтенанта Кирила Буданова. Останній має досвід служби у спецназі, та не має досвіду командування армією.

Інший варіант – генерал-полковник Олександр Сирський, командувач Сухопутними військами України. Йому приписують керівництво обороною Києва в перший місяць війни та організацію успішного контрнаступу в Харківській області восени 2022 року.

Співрозмовник сказав WP, що Залужному запропонували іншу посаду, від чого він відмовився і планує піти у відставку. Також генерал відмовився від коментарів.

"Поки що він залишається на посаді, й офіційний наказ про його звільнення може бути відкладено", - зазначає видання і нагадує історію з колишнім міністром оборони Олексієм Резніковим, якого звільнили через декілька місяців після заяви про це голови фракції президентської партії "Слуга народу" Давида Арахамії. 

WP також акцентує увагу на популярності Головкома серед українців, що робить його потенційною політичною загрозою, якщо відбудуться президентські вибори. Зараз вибори в Україні заборонені через воєнний стан, але за нормальних умов мали би відбутися цього року.

Українські посадовці у приватних розмовах натякали на недовіру між Залужним і Зеленським протягом останнього року, проте останніми місяцями розбрат став відкритим. Минулої осені в інтерв’ю журналу Economist Залужний назвав війну «патовою ситуацією». Зеленський публічно заперечив ці висловлювання.

Іще одним джерелом напруженості між ними є розрив між тим, що просив Залужний для української армії, і тим, що політичні лідери Києва змогли отримати від союзників і партнерів. 

WP зауважує, що запропонована допомога Україні застопорилася у Вашингтоні і Брюсселі через внутрішньополітичні суперечки в США та Європейському Союзі. А республіканці Палати представників заблокували запит Білого дому на додаткові 60 мільярдів доларів для України.