Європа підтримує Україну: ключові цілі Коаліції охочих та 21 млрд євро

Олександр Левченко

Посол України в Хорватії та Боснії і Герцоговині (2010-2017 рр.)

Чергове засідання "Коаліції охочих" для підтримки України відбулося у штаб-квартирі НАТО 10 квітня, а наступного дня, 11 квітня, там же розпочалося засідання у форматі "Рамштайн". Власне, 10 квітня міністр оборони Великої Британії Джон Гілі та міністр збройних сил Франції Себастьян Лекорню головували на зустрічі "Коаліції охочих".

Коаліцію було започатковано 17 лютого, коли президента Франції Еммануель Макрон скликав зустріч європейських лідерів у відповідь на телефонну розмову президента США Дональда Трампа і російського диктатора Володимира Путіна.

2 березня, прем'єр-міністр Великої Британії Кір Стармер провів другу зустріч лідерів у Лондоні з ширшим списком присутніх.

15 березня відбулося ще одне засідання коаліції у Лондоні.

Четверте засідання "Коаліції охочих" відбулося в Парижі 27 березня. На зустрічі в Парижі обговорювали фінансову та військову підтримку України, санкції проти Росії та план готовності ЄС до 2030 року.

10 квітня у Брюсселі на засіданні держав «Коаліції охочих» було окреслено 4 цілі для сил гарантування безпеки в Україні. "Наші плани добре опрацьовані, і ми маємо чіткі цілі для України. По-перше, забезпечити безпечне небо. По-друге, забезпечити безпечне море. По-третє, підтримати мир на землі. І по-четверте, підтримати українські збройні сили, щоб вони стали найсильнішим стримуючим фактором", - сказав британський міністр оборони.

Він також пояснив, що над досягненням зазначених цілей працюватиме майбутня військова місія Коаліції – "сили гарантування безпеки".

"Наші сили гарантування безпеки для України стануть рішучим і надійним елементом системи безпеки, який забезпечить, що будь-який встановлений в результаті перемовин мир дійсно принесе те, що пообіцяв президент Трамп – тривалий мир для України", - підкреслив Джон Гілі.

Коаліція охочих представлена 30 державами, які мають за мету встановлення в Україні тривалого справедливого миру, надаючи їй гарантії безпеки, зокрема - й шляхом розміщення іноземних військ в Україні.

Після зустрічі «Коаліції охочих» глава британського міністерства оборони підкреслив, що майбутній контингент не буде виконувати функцію миротворчих сил, зазначивши, що "це не миротворчі сили, які розділятимуть протиборчі сторони на лінії зіткнення. Найефективнішим стримуванням відновленої путінської агресії, найкращим способом закріплення припинення вогню є сила самих українських військ".

При цьому міністр оборони Умєров зазначив, що "Коаліція охочих — новий формат довгострокової підтримки України та безпеки в Європі, що об’єднує країни, які готові разом працювати заради сталого і тривалого миру. Також це стратегічний крок до модернізації архітектури безпеки в Європі, що буде адекватною відповіддю на постійну загрозу з боку Росії".

Чіткого переліку учасників коаліції немає, проте попередньо до неї можна зарахувати такі країни: Франція, Велика Британія, Німеччина, країни Балтії (Латвія, Литва й Естонія), Нідерланди, Швеція, Чехія, Іспанія, Данія, Румунія, Норвегія, Фінляндія, Туреччина, Канада, Австралія, Нова Зеландія та інші.

Велика Британія розглядає можливість розміщення до 10 тисяч своїх військовослужбовців в Україні на термін до п'яти років, аби забезпечити стабільність і підтримати українські сили.

Великобританія та Франція активно підтримали ідею надсилання військ в Україну ще під час зустрічі «Коаліції охочих» у Парижі 27 березня. Зараз на засіданні в Брюсселі ще 4 країни заявили про готовність надіслати свої війська в Україну. Серед них Литва, Латвія і Естонія.

Воднораз, наступного дня, 11 квітня, у штаб-квартирі НАТО розпочалося засідання у форматі "Рамштайн". Після перемоги Д. Трампа на виборах президента США головування у Контактній групі з питань оборони України у форматі "Рамштайн" перейняли спочатку Велика Британія, а потім Британія та Німеччина разом. До цього засідання Контактної групи проходили під головуванням Сполучених Штатів.

На зустрічі Контактної групи з питань оборони України у форматі "Рамштайн 11 квітня були представлені близько 40 країн. По відеозв’язку взяли участь Президент України Володимир Зеленський та міністр оборони США Піт Гесгет.

Німеччина та десять країн-партнерів створили нову Коаліцію можливостей по електромагнітних засобах боротьби для посилення можливостей України у заходах протидії безпілотникам, захисту комунікацій, а також ідентифікації та знищення комунікацій ворога, таким чином захистивши цивільних осіб і солдатів.

Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус, який, як очікується, залишиться на своїй посаді за нового коаліційного уряду у ФРН, анонсував нову допомогу для України. «Спочатку Німеччина надала Україні допомогу на суму 4 мільярдів євро на 2025 рік. Крім того, Бундестаг нещодавно розчистив шлях для ще 3 мільярдів цього року та ще 8 до 2029 року. Отже загалом додатково понад 11 мільярдів євро", - зазначив Пісторіус.

Німеччина надасть ще чотири системи ППО IRIS-T із 300 керованими ракетами та 30 ракет для систем Patriot. Також передбачено 300 розвідувальних безпілотників;  120 ПЗРК; 25 бойових машин піхоти Marder; 15 основних бойових танків Leopard 1A5; 14 артилерійських систем; 100 наземних радарів спостереження. Додатково 100 000 снарядів. Також Б.Пісторіус зазначив, що лідери "обговорять" прохання України щодо виробництва ракет за ліцензією на місці.

Крім того, на засіданні Естонія  заявила, що найближчим часом передасть Україні партію артилерійських боєприпасів і сухі пайки для потреб бійців ЗСУ. Про це перед засіданням у форматі «Рамштайн» у Брюсселі повідомив глава міністерства оборони Естонії Ханно Певкур. «Ми доставимо 10 тисяч боєприпасів калібром 155-мм, а також 750 тисяч пакунків з їжею для солдатів», – сказав Певкур. Глава міністерства оборони Естонії закликав збільшити військову та фінансову допомогу Україні.  

Литва заявила, що має намір виділити Україні 20 млн євро на закупівлю боєприпасів.

Крім того, Україна отримає новий пакет військової підтримки вартістю 450 мільйонів фунтів стерлінгів (589 мільйонів доларів). З них 350 мільйонів фунтів стерлінгів надійде від Великої Британії, подальше фінансування надає Норвегія.

Цей пакет включатиме 160 мільйонів фунтів стерлінгів на ремонт та технічне обслуговування транспортних засобів та обладнання, яке Велика Британія вже надала Україні. Також новий пакет включає фінансування для радарних систем, протитанкових мін і сотень тисяч безпілотників на понад 250 мільйонів фунтів стерлінгів. Йдеться про високоманеврові FPV-дрони.

Загалом на 2025 рік Велика Британія виділила на військову підтримку України 4,5 мільярда фунтів стерлінгів військової підтримки.

А Нідерланди виділяють €150 мільйонів, щоб посилити протиповітряну оборону України. Про це заявив міністр оборони Нідерландів Рубен Брекельманс.

Нідерланди послідовно підтримують Україну у війні проти рф.Так, у березні ц.р. країна оголосила, що інвестує €700 мільйонів у виробництво безпілотників, частину коштів спрямують на українську оборонну промисловість. У грудні минулого року Нідерланди виділили додаткові 22 мільйони євро на посилення протиповітряної оборони та кіберстійкості України.

Суттєву підтримку Україні надасть Норвегія. Йдеться про постачання сучасних засобів ураження, бронетехніки та інших технологічних рішень для українських бригад. Другим пріоритетом є забезпечення боєприпасами. Норвегія, як активний учасник «чеської ініціативи», готова виділити значні кошти на закупівлю якісних снарядів. За рішенням норвезького уряду обсяг допомоги Україні у 2025 році становите  до 7 мільярдів євро. Планується запуск нових спільних проєктів з норвезькими компаніями, зокрема у сферах протиповітряної оборони та морських технологій.

Загалом країни-учасниці Контактної групи з питань оборони України, засідання якої відбулося 11 квітня у Брюсселі, зобов’язалися виділити Україні військову допомогу на суму 21 мільярд євро.

У свою чергу, президент України зазначив, що «наш пріоритет — ППО, і дуже важливо, щоб партнери нас почули. Українці вміють бути точними. Ми навчилися збивати вже дуже багато російської зброї терору. Нам потрібно лише покрити дефіцит систем ППО, щоб наш захист неба став сильнішим». Він підкреслив, що партнери можуть у цьому допомогти, а також активізувати реалізацію всіх домовленостей, досягнутих раніше.

«2025 рік — критичний для України. Наше завдання як міністрів оборони — дати в руки українських бійців те, що їм потрібно. Ми повинні посилити стримування російської агресії, продовжуючи зміцнювати обороноздатність України», — підсумував британський міністр оборони Джон Гілі на зустрічі «Рамштайн».

Фото - міністр оборони Німеччини  Борис Пісторіус