Євген Магда: «Українці та білоруси майже ні чорта один про одного не знають. Це велика проблема"

Обговорили з директором Інституту світової політики Євгеном Магдою розгортання в Білорусі спільного з РФ регіонального угруповання військ та пропозицію щодо скасування безвізового режиму України з нашою країною.

- У Білорусі розгортається спільне з РФ регіональне угруповання військ, на територію країни знову починають прибувати російські військові. Існують дуже різні версії, чому це робиться. Чи то Лукашенко імітує напруженість на кордоні з країнами НАТО, щоби Росія його не залучала до війни проти України. Чи то росіяни хочуть відвернути увагу ЗСУ, а то й зовсім готуються до нової спроби походу на Київ із півночі. Що ви думаєте з цього приводу?

– Росія використовує Білорусь, щоб там навчати своїх мобілізованих. Тому що одночасно з перекиданням туди військових йде процес вивезення з Білорусі військової техніки та боєприпасів. Країна, яка готується до наступу, не віддаватиме танків та снарядів.

Думаю, що цим спільним регіональним угрупуванням військ насправді командуватимуть російські генерали. Навіть пори те, що практично всі білоруські генерали здобули військову освіту в Росії.

Постає питання: чи готове білоруське суспільство до того, що їхні сини, чоловіки, брати гинуть за інтереси Путіна? Такою у Білорусі представляли Союзну державу чи ні?

Думаю, ці питання є логічними, і громадяни Білорусі повинні їх ставити перед собою. Відповіді на ці питання повинні їм дуже допомогти.

– Президент Зеленський запропонував Кабінету іністрів розглянути питання скасування безвізового режиму з Білоруссю після появи відповідної петиції, яка набрала 25 тисяч голосів. Як оцінюєте шанси на те, що безвіз скасують?

– Мені не подобається ця ідея. Хоча б тому, що її було озвучено в момент, коли до Києва приїхав Валерій Ковалевський, представник Світлани Тихановської та представник Об'єднаного перехідного кабінету із закордонних справ.

Вийшов своєрідний ляпас. Думаю, це неправильно. Якщо погіршуються відносини із Лукашенком, то треба розвивати відносини з іншими учасниками білоруського політичного процесу. Хоча я знаю, що Світлана Тихановська та перехідний кабінет репрезентують не всіх білорусів.

Великою проблемою є те, що білоруси та українці знають один про одного катастрофічно мало. Ми живемо поруч один з одним, у нас близько тисячі кілометрів спільного кордону, а ми практично нічого не знаємо один про одного.

Це проблема, яку слід вирішувати. Але вирішувати її в умовах війни справді складно.

– Висловлювання українських спікерів, офіційних осіб у бік Білорусі та білорусів сильно різняться. Якщо, наприклад, Арестович закликає відокремлювати режим Лукашенка від білоруського народу, то, наприклад, глава МЗС Кулеба каже, що візові санкції ЄС мають стосуватися не лише росіян, а й громадян Білорусі. Чому такі різні точки зору, чому немає єдиної політики?

– Про це потрібно запитувати в самих офіційних осіб. Мені прикро, що ми не маємо єдиної позиції.

При цьому білоруси спочатку кидаються в Арестовича різним через його слова про те, що після закінчення війни потрібно буде знову торгувати з Лукашенком. А після того, як нещодавно він сказав, які ви білоруси класні, але є помилки в українському сприйнятті, Арестовичем захоплюються, скоро розкуповуватимуть пряники з його зображенням.

Все це тільки підкреслює те, що ми майже нічого не знаємо.

– Найчастіше про Білорусь з боку влади України висловлюються Михайло Подоляк та Олексій Арестович – як радник голови Офісу президента України та радник Офісу Володимира Зеленського. Наскільки це важливі пости у сучасній Україні?

– Вплив вони, може, й мають. Але вони ні за що не відповідають, за них ніхто не голосував. Вони можуть сказати те, що буде прийнято, а можуть сказати те, що не буде прийнято.

– Яка, на Вашу думку, найголовніша загроза стоїть на сьогодні перед Україною?

– Спочатку скажу, якої головної загрози Україна вже уникла. На сьогоднішній момент вже не загрожує те, що Україна буде знищена як держава. Незалежно від того, як завершиться війна, вже ніхто не має сумнівів, що Україна збереглася як незалежна держава.

На сьогодні головна загроза полягає в тому, що війна продовжуватиметься настільки довго, що призведе до величезних втрат для України.

Хоча ми зазнали дуже великих втрат вже. При цьому Україна все одно свій захист та боротьбу не зупинить.

Хотілося б, щоб білоруські військові розуміли: у сортах загарбників Україна не розбиратиметься. Українські військові не розбиратимуться: чи то росіяни знову наступають з Білорусі, чи то білоруські військові там теж є. Якщо поєднати ложку малинового варення та відро лайна, вийде бочка лайна.

Филин