Як українцям чинити з компаніями-спонсорами бюджету московії?

Поки порядний та принциповий бізнес відмовляється працювати на росіянському ринку, інші, менш перебірливі, компанії продовжують заробляти там криваві рублі. І далі спонсорують загарбницьку війну і вбивства українців.

До переліку спонсорів війни НАЗК внесла найбільшу світову алкокомпанію Bacardi. Група Raiffeisen знову відклала продаж своєї росіянської «дочки» та порахувала, скільки мала би заплатити податку на наддоходи у рашистську скарбницю (а це – нові ракети, дрони й інше озброєння, яким нас намагатимуться знищити).

Тим часом сервіс пошуку роботи Work.ua заявив про розривання співпраці з компаніями і брендами, які досі не вийшли з росії. І така принципова позиція, попри можливе недоотримання прибутку, варта наслідування та поваги.

Пішли на принцип

«Сьогодні ми розриваємо контракти на суму понад п’ять мільйонів гривень на рік. Повертаємо ці гроші їхнім власникам і в жодній мірі не хочемо більше бути причетними до діяльності цих компаній в Україні та і світі.

…Півтора року повномасштабної війни довели, що ті компанії, які досі не вийшли з російського ринку, це вже точно не тому, що поки не змогли чи не встигнули. Вони не хочуть. Гроші для них дорожчі, ніж життя людей. А отже, їм не має бути місця в Україні», - йдеться у заяві Work.ua.

Вона також містить заклик до інших бізнесів і людей зробити аналогічний крок – відмовитися від будь-якої співпраці з такими компаніями. Це пропонують зробити до Дня Незалежності цього року – в якості дарунка собі «як люди та як нація».

Відмовившись від роботи та споживання продукції таких компаній, від їх грошей і податків, українці зможуть показати собі й усьому світові, що є речі, вищі за гроші. А за податки та зарплати не можна купити людську гідність, вважають автори відозви.

Також варто визнати, що українські команди, які переконували свої європейські офіси у неприпустимості співпраці з росією, зробили усе можливе. Однак їх за цей час так і не почули. Тож варто відмовитися від їхніх брудних грошей та знайти роботу в інших українських і міжнародних бізнесах, які не торгують людяністю із країною, яка несе смерть.

Надприбутки за безпринципність

Із точки зору ринкової економіки після виходу з росії низки західних компаній внаслідок зниження конкуренції там стало більше можливостей для отримання доходу.

Із відкритих даних, до прикладу, відомо, що скориставшись ситуацією, росіянський підрозділ «Бакарді Рус» збільшив обсяги імпорту алкоголю до московії. Тож його виручка у 2022 році зросла на 8,5% (до 32,6 млрд руб.), а чистий прибуток – одразу на 206,5% порівняно із 2021 роком (4,7 млрд руб.). Що найважливіше – до бюджету країни-агресора при цьому сплачено податку на прибуток більш як на $12 млн.

Тим часом австрійська банківська група Raiffeisen Bank International (RBI), яка досі володіє росіянським Райффайзенбанком, збирається сплатити податок на надприбуток (у той же рашабюджет) в межах 100 млн євро. Або 50 млн – якщо затвердять удвічі меншу ставку податку.

Так, RBI ще торік збиралася вийти з рф, однак цьому весь час щось заважало – то відсутність покупців, то низька запропонована ціна, то іще щось, що зазвичай заважає поганим танцюристам…

А тим часом російська «дочка» продовжує нести австрійцям «золоті яйця», вже другий рік забезпечуючи майже половину чистого прибутку групи. При цьому за підсумками І кварталу цього року, порівняно з І кварталом торік, прибуток Райффайзену від роботи на московії зріс утричі (!) – з 96 до 301 млн євро, зазначає Reuters. Про сплачені за порєбріком податки ми, звісно, згадаємо, але маємо на увазі, що віденських бізнесюків ця тема не обходить.

Про зростання прибутків минулого року і причини, через які австрійці не виходили з московії, ЗІФ уже писав. Минуло півроку, і в RBI тепер прогнозують, що у кращому випадку справа із продажом банку може зрушитися десь у районі Нового року. А може і не зрушитися, бо це не вигідно ні рашистам, ані австріякам.

Ілюзія бойкоту

За 1,5 року повномасштабного вторгнення ситуація кардинально не змінилася. Усім відомо, що декілька європейських торгових мереж і надалі працюють як в Україні, так і на росії (Metro, Auchan). Так само, як і низка тютюнових і харчових компаній, а також банків (окрім згаданого Райффайзена є угорський OTP, інтереси якого намагався відстоювати їхній прем’єр Орбан). Компанії, які залишаються на росіянському ринку, відслідковують в тому числі й науковці (наприклад, на спеціальній сторінці Єльського університету).

Щойно НАЗК додала до власного переліку міжнародних спонсорів війни найбільшу приватну алкокомпанію світу – Bacardi (вона виробляє, зокрема, бренді Baron Otard, джин Bombay; горілку Grey Goose, Eristoff; віскі Dewar’s, William Lawson’s, Aberfeldy та інші напої: Martini, Bénédictine тощо – загалом понад 200 торгових марок).

Прикметно, що після початку великої війни Bacardi спершу оголосила про зупинку експорту в рф та припинення вкладень у рекламу, але пізніше ця частина допису зникнула з офіційної заяви компанії. Згодом вона продовжила постачати свою продукцію на московію на мільйони доларів і шукати нових працівників, публікуючи оголошення про вакансії.

Виграємо чи втратимо?

Дискусії про те, як ставитися до компаній, що залишилися на росії і працюють на ринку України, не припиняються. І дійти до спільного знаменника їх учасникам найближчим часом на світить.

Українська «дочка» Райффайзену змушена була сотні разів відповідати на закиди користувачів щодо роботи в рф. Але усі залишаються при своїй думці. Останні події, а особливо цифри прибутків, вивели з рівноваги багатьох, зокрема й фінансового аналітика Віталія Шапрана. Він вважає, що варто оперативно націоналізувати Райффайзен банк в Україні та виписати RBI пільговий опціон на його викуп за 100 млн євро.

Щодо кейсу Work.ua, то й тут думки розділилися. Експертка зі стратегічних комунікацій Ярина Ключковська підтримала їхній крок.

«Цінності – це те, заради чого ви готові втратити гроші.

… Artur Mikhno, величезна повага і вдячність вам і вашій команді. Добровільно відмовитися від доходу у час війни - це дуже складне рішення. І морально, етично, ціннісно - абсолютно правильне. Дуже хочу вірити, що інші компанії підуть тим же шляхом», - написала Ключковська.

Натомість фахівець із комунікацій Юрій Богданов пояснює, що за сплачені міжнародними компаніями податки у своїх країнах останні мають змогу потім допомагати й Україні.

Як показала практика, півтора року суперечок довкола цього питання ситуацію не розв’язали. Очевидно, що багато вирішуватиме особисте ставлення українців до потужних брендів, які готові попри все співпрацювати з агресором. І ось тут варто демонструвати чітку позицію: фінансувати війну неприпустимо! Аби у решти світу не виникало сумнівів чи питань, чому Україна чинить саме так, а не інакше.