Як на росії дискредитують білоруських добровольців

Диктатор лукашенко та його система пропаганди тісно взаємодіють із російськими рупорами інформаційного впливу. Фактично утворився симбіоз, у якому білоруський бульбофюрер підігрує карлику – улюбленцю більшості росіян, а навзамін отримує підтримку не лише фінансову та військову, але й інформаційну. Яскравим прикладом цього слугують події довкола білоруських добровольців, які воюють у складі Збройних Сил України проти рашистських загарбників.

24 січня лукашенко під час наради про суспільно-політичну обстановку і стан злочинності у Білорусі погрожував фізичною розправою білоруським добровольцям.

«Окремі з тих, хто туди [за кордон] побігли – їсти-то хочеться, - посилили позицію і тепер роблять ставку на застосування сили... Дороги назад немає і не буде. Всі ці «калиновці», «хоругви» й інші відповідатимуть не просто згідно зі законом. З ними буде розмова одна – на знищення», - цитує білоруського диктатора «Антикор».

Через 10 днів після цієї заяви російська пропагандистська аґенція EADaily публікує статтю натальі ґріґорьєвой з «аналізом» зв'язків білоруських та українських «радикалів», чия згуртованість за останнє десятиліття «досягнула нового рівня».

Авторка – оглядачка Білорусі і Східній Європі – використала у матеріалі чи не всі акценти і кліше, притаманні російській пропаганді. Мета зрозуміла – дискредитувати, знецінити, посіяти сумніви, принизити, відбити бажання потенційним добровольцям стати на шлях боротьби проти російського зла.

Головну увагу в тексті зосереджено на полку імені Кастуся Калиновського танещодавно створеному Білоруському добровольчому корпусі.

В опусі російської майстрині пропагандистського пера можна навіть простежити порівняльні паралелі білоруських добровольців із бойовиками кадирова, які часто ставали героями українських ЗМІ.

«Доки «добровольці» були нечисленні, не організовані і займалися здебільшого створенням гарних відеороликів про себе, а також не лізли в політику, у Києві дивилися на них як на інструмент антиросійської пропаганди. Проте з посиленням позиції добробатів в українській столиці почали усвідомлювати небезпеку, що витікає від них, для свого становища: непідконтрольні добре озброєні люди з певними політичними амбіціями в будь-який момент можуть вимагати для себе більшого – і відмовити їм буде вкрай складно. Скорочення ж чисельності подібних військових формувань, за задумом влади України, має знизити їхню політичну вагу в суспільстві і, відповідно, потенційну загрозу», - йдеться у статті.

Чим загрожують білоруські добровольці офіційній владі України – збагнути складно, як і загалом збагнути маячню російських пропагандистів. У випадку з російськими пропагандонами і не кожен дипломований психіатр дасть собі раду.

Коментар

Політолог і директор Інституту світової політики Євген Магда:

- Немає нічого дивного в тому, що російська пропаганда намагається завдавати ударів по білоруських добровольцях в Україні.

По-перше, розпочинаючи з осені 2020 року російська пропаганда дуже активно працює в Білорусі та фактично підтягнула туди все, що можна було. І дуже активно промиває мізки громадянам сусідньої з нами держави.

По-друге, про полк імені Кастуся Калиновського згадав у інтервю РИА «Новости» та «Россия 24» сєрґєй лавров. І якщо міністр закордонних справ про це згадав, то, відповідно, треба на це реагувати і треба білоруській пропаганді відповідним чином діяти. І російській пропаганді теж. Іще один фактор полягає в тому, що в Білорусі лукашенко дуже боїться білоруських добровольців. І називання останніх бойовиками, нацистами – ця вся брехня спрямована на те, щоби лукашенко міг подолати свій страх. Бо нічого предметного та конкретного у його словах нема. Але нас це повинно підштовхувати до того, як повинні виглядати білоруські добровольці в українських медіа та щоби наші меді говорили про їхній подвиг не лише використовуючи як інформаційний привід загибель котрогось із них.