Як Шмигаль таки прийшов на зустріч, яку Туск скасував, і чи допоможе це розблокувати кордон

Голова Уряду України Денис Шмигаль у п'ятницю, 23 лютого, прибув на українсько-польський кордон, щоби зустрітись із польським колегою. "Але, на жаль, така зустріч із польськими урядовцями сьогодні не відбулась", - повідомив Денис Шмигаль на своїй сторінці у ФБ. Воднораз не зовсім зрозуміло, на що сподівався прем'єр-міністр України, адже учора, 22 лютого, голова польського уряду Дональд Туск публічно заявив, що така зустріч не на часі. Мовляв, 28 березня у Варшаві відбудеться зустріч урядів Польщі та України, тоді, значить, і поговоримо. Такий різнобій свідчить, що українська і польська сторони далеко розбіглися щодо оцінки причин, наслідків і рівня небезпеки прикордонної кризи.

Більше, того, це також означає, що після зустрічі Президента України Володимира Зеленського і прем'єр-міністр Польщі Дональда Туска, яка відбулась 21 січня і на якій була обговорена і тема блокади кордону, не те що не спостерігається жодного прогресу, навпаки, ця економічна міждержавна суперечка тільки загострилась і набула неприємного і небезпечного політичного забарвлення.  

Якщо узагальнити, то позиція Варшави сьогодні зводиться до того, що Польща підтримує і буде підтримувати Україну у війні з Росією, але є інтереси польських фермерів, які мають конституційне право на протест.  Позиція України така, що економічна блокада кордону перетворилась на політичну антиукраїнську провокацію, яка відповідає інтересам росії і загрожує безпеці України. Адже блокуються не тільки вантажівки із зерном. До того ж, учасники протестів почали вчиняти кримінальні дії, завдаючи шкоду українському майну та продовольчим товарам та поширюючи пропутінські гасла.

За таких обставин у Києві, схоже, вирішили, що справа невідкладна і що не слід чекати до 28 березня, однак у Варшаві не сприйняли такої позиції. Попри це українських уряд приїхав на кордон, очевидно, знаючи наперед, що поляків не буде. Виявити солідарність з українськими перевізниками? Чому ні. З іншого боку, неприїзд Дональда Туска - це сигнал польським фермерам, підтримка яких  важлива напередодні місцевих виборів у Польщі. Але яке повідомлення такою демонстративною відчайдушною дією хотіла передати українська влада польській? Частково відповідь на це питання дав сам Денис Шмигаль.

Власне, не зустрівши на кордоні польських урядовців, Денис Шмигаль на ФБ написав: "Останні пів року ми живемо в умовах постійної блокади українського кордону з боку Польщі. Блокади, яка вдарила по нашій економіці та нашим можливостям краще захищатися.

Місяць тому в Києві Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск говорив про те, що Польща є найнадійнішим, найважливішим союзником України в цій смертельній сутичці зі злом.

Місяць тому ми погоджувалися, що блокування кордону шкодить нашим країнам і що важливо не допустити подібних інцидентів.

Пройшов місяць, і ми знову повернулися в цю точку. Тільки тепер ми бачимо відверті провокації.

Ми розуміємо складності, з якими стикається польський Уряд. І ми готові допомогти у вирішенні цієї ситуації. Ми йдемо на зустріч.

Президент України запропонував керівництву Польщі майданчик, аби домовитися та знайти компроміс. Тут, на кордоні. Як рівні партнери та союзники.

І Уряд України сьогодні тут. Віцепрем’єр-міністр Ольга Стефанішина, віцепрем’єр-міністр з відновлення Олександр Кубраков, міністр внутрішніх справ Ігор Клименко, міністр АПК Микола Сольський, заступник міністра закордонних справ Євген Перебийніс, заступник міністра економіки Тарас Качка, заступник міністра інфраструктури Сергій Деркач, голова Державної прикордонної служби, генерал Сергій Дейнеко, керівник Державної митної служби Сергій Звягінцев.

Але, на жаль, така зустріч з польськими урядовцями сьогодні не відбулась".

Більше того, за короткий час Денис Шмигаль додав: "Ми публічно сьогодні звертаємось до наших польських колег. До польських аграріїв. До всіх поляків. Починати завжди треба з правди.

По-перше, останні 5 місяців Україна не продає своє зерно на польський ринок. Україна не продає свою кукурудзу, насіння соняшника та ріпак на польський ринок!

Наш Уряд 16 вересня минулого року прийняв рішення про ліцензування експорту частини агропродукції. Тобто, без дозволу Польщі зараз неможливо експортувати зерно, кукурудзу, ріпак та соняшник на польський ринок. Зараз таких дозволів немає – і відповідно експорту теж немає.

Ми хочемо, аби це почули і польські фермери, і польське суспільство.

По-друге, через Польщу українське зерно їде тільки транзитом. Через польський кордон сьогодні проходить лише 5% нашого аграрного експорту. Тоді як основний маршрут — це «зерновий коридор» через Чорне море.

По-третє, блокада б’є по всій польсько-українській торгівлі, по економіці наших країн. Від неї програє не лише Україна, від неї програють польські підприємці, які експортують на наш ринок товарів на 12 млрд доларів щороку.

Цю правду мають почути поляки та польські фермери, аби зрозуміти безглуздість блокади кордону".

І нарешті Голова Українського Уряду зробив третій допис під заголовком "Україна розробила та пропонує Польщі план деблокади кордону — «План взаємопорозуміння».

Цей план складається з п’яти кроків.

Крок №1. Україна погоджується на обмеження, які запропонувала Єврокомісія щодо нашого аграрного експорту. Це автоматичні захисні заходи, які були представлені в межах рішення Єврокомісії з пропозицією продовжити безмитну торгівлю ЄС та України. Мова йде, зокрема, про обмеження на м’ясо птиці, яйця, цукор.

Україна погоджується з пропозицією експортувати до ЄС ці товари без квот та мит в об’ємах не більше, ніж були в середньому у 2022 та 2023 роках. Якщо експортуватиме більше, то повертаються обмеження.

Ми також готові продовжувати механізм верифікації експорту зерна, кукурудзи, соняшника та ріпаку. Тобто, без дозволу Польщі ці чотири групи товарів не потраплять на польський ринок.

Крок №2. Україна направляє звернення до Єврокомісії з пропозицією провести невідкладний скринінг, тобто аналіз кластерів 4 і 5, до яких входить аграрна політика та транспорт.

Це потрібно для того, аби раз і назавжди зняти маніпуляції щодо якості нашої аграрної продукції, а також щодо того, чи відповідає підтримка наших аграріїв стандартам Світової організації торгівлі.

Водночас принципова позиція України — це повна лібералізація торгівлі з ЄС. Це продовження «економічного безвізу».

Питання торгівлі України та ЄС буде вирішуватися саме з ЄС, а не на рівні окремих країн.

Крок №3. Пропонуємо польському Уряду ухвалити спільне звернення до Єврокомісії із закликом зупинити російський аграрний експорт в ЄС.

За 11 місяців 2023 року росія продала в Європу агропродукції та продуктів харчування на 2,5 млрд євро. 5,1 млн тонн продовольства. За весь 2022 рік – 4,9 млн тонн. Російський експорт продовольства в ЄС зростає під час війни! Це треба зупинити! Україна та Польща точно можуть замістити цю продукцію.

Ми також звертаємося до Єврокомісії ще з двома пропозиціями:

Розглянути додаткові обмеження та посилений моніторинг на аграрний імпорт третіх країн до ЄС, як це відбувається зараз з Україною.

Звертаємося щодо запуску спільного контролю на кордоні України та країн ЄС. А також пропонуємо розширити пілотний проєкт щодо обміну митною інформацією.

Крок №4. Пропонуємо створити «Тристоронній штаб: Україна, Польща, Європейська комісія» під співголовуванням аграрних міністрів України, Польщі та представника Єврокомісії. До роботи цього штабу також долучимо українські та польські аграрні асоціації. Ми маємо працювати цілодобово, аби оперативно вирішувати всі непорозуміння.

Крок №5. Блокада кордону з боку Польщі вже давно вийшла за межі блокади зерна. Сьогодні ця блокада загрожує національній безпеці України.

На завершення Денис Шмигаль додав:

- Ми вдячні польському Уряду за чітку позицію щодо пропуску через кордон боєприпасів, військового обладнання, гуманітарної допомоги, медичних засобів. Вважаємо, що такий підхід має бути поширено на критично необхідне Україні пальне.

Вітаємо ініціативу Прем’єр-міністра Дональда Туска внести до переліку об’єктів критичної інфраструктури прикордонні пункти пропуску з Україною та відповідні ділянки залізниці.

Зі свого боку, український Уряд також прийняв відповідні рішення щодо визнання прикордонних пунктів пропуску з нашими західними сусідами критичною інфраструктурою.

Одночасно ми розраховуємо, що спільний Тристоронній штаб знайде рішення щодо безперешкодного пропуску інших груп товарів. Адже сьогодні на кордоні з обох сторін стоять понад 9 тисяч вантажівок.

Тристоронній штаб має працювати цілодобово, і питання блокування кордону має бути вирішено значно раніше, ніж 28 березня — дати, коли мало б відбутись спільне засідання урядів України та Польщі.

В іншому випадку Україна залишає за собою право застосовувати дзеркальні заходи на пунктах пропуску.

Що ж, тепер слово за Варшавою. Якою буде відповідь поляків, частково можна зрозуміти зі змісту прес-конференції, яку напередодні дав Дональд Туск і про яку ми вже писали. Нагадаємо, під час прес-конференції голова польського уряду наголосив, що польська держава зобов’язана захищати інтереси польських фермерів і сільгоспвиробників. Він також нагадав, що Польща з перших днів війни і навіть раніше була на боці України і підтримує Україну всіма доступними засобами.

Він закликав, аби в дебатах внутрішньо- і зовнішньополітичних розділяти обидва питання, тобто питання про беззаперечну підтримку України та питання захист польських фермерів і польського ринку від негативних наслідків лібералізації торгівлі з Україною (цитуємо за rmf24.pl).

Ми будемо шукати захисні рішення для польських фермерів, як всередині країни, шляхом використання національних фондів, так і шляхом подальших переговорів з Україною та європейськими інституціями, щоб негативні наслідки лібералізації торгівлі з Україною були менш серйозними та щоб можна було б максимально їх усунути. Тут на мене можуть розраховувати польські фермери, – запевнив прем’єр.

За його словами, уряд хоче досягти такого компромісу з фермерами, щоб він їх повністю задовольнив і дозволив би покласти край протестам.

Прем'єр-міністр зазначив, що одним із завдань уряду, яке він ефективно виконує, є повна пропускна здатність кордону для військових транспортів і гуманітарної допомоги, що прямує до України.

Щоби забезпечити 100 відсотків гарантій, що військова допомога, техніка, боєприпаси, гуманітарна та медична допомога надійдуть українській стороні без затримок, ми включимо прикордонні переходи з Україною та зазначені ділянки доріг і залізничних колій до переліку критичної інфраструктури. Це справа найближчих кількох годин, оголосив він.

Дональд Туск наголосив, що це означатиме «інший тип організаційного режиму» на цих переходах і під’їзних шляхах. З цього також будемо робити практичні наслідки, щоб цей рух відбувався без будь-яких затримок і гальмувань», – додав він.

Глава польського уряду підкреслив, що ми не можемо дозволити тим, хто відкрито й активно служить пропаганді Володимира Путіна, скористатися протестом фермерів на кордоні з Україною.

Дональд Туск заявив, що будь-який випад у публічному просторі на підтримку наративу Путіна є державною зрадою. "Сподіваюся, що і протестувальники, і всі служби зроблять з цього правильні висновки. Ми жодним чином не потерпимо цього", – наголосив Дональд Туск.

Отже, бачимо, що до спільної позиції ще далеко, але якщо польська влада поверне собі контроль над кордоном, а українська сторона відмовиться від мови ультиматуму, то це буде добрим початком для подальших переговорів.   

Фото – Денис Шмигаль/ФБ