Хто та коли буде покараний за знищення стратегічно важливого підприємства?

Окрім профільних фахівців, мало хто знає, що на заході нашої країни є достатньо вугілля, аби повністю закрити потреби України на найближчі десятиліття. 

Промислове освоєння наявних запасів вугілля та будівництво шахт у Львівсько-Волинському вугільному басейні активно розпочалося у 50-их роках минулого століття. На сьогодні найбільшим профільним державним підприємством цього регіону є «Львіввугілля», яке об’єднує в собі 6 шахт. Там видобувають енергетичне вугілля дуже пристойної якості. І якби вкластися в технічне переоснащення цих шахт і будівництво нових, то за короткий термін можна було би збільшити видобуток вугілля удвічі.

Що під час війни та в умовах, коли дві третини українських шахт перебувають на тимчасово окупованих територіях, значно би допомогло державі втримати енергетичний фронт. 

Утім, за останні роки видобуток вугілля на шахтах Галичини тільки зменшувався.

У травні 2023 року на «Львіввугіллі» поміняли керівника. Замість одіозного Олега Акімова призначили Вадима Крася – колишнього керівника шахти «Червоноградська». Він мав би стати антикризовим менеджером і виправити стан справ на підприємстві. Бо за часів роботи його попередника в регіоні втричі скоротився видобуток вугілля, а на підприємстві зафіксовано чисельні корупційні порушення і схеми з відмивання коштів. 

Утім, новий керівник – Вадим Крась – занурив підприємство у ще більш депресивний стан. Видобуток вугілля впав ще на 30 відсотків! Із 84 740 тонн на місяць до 62 000 тонн.

До того ж, якість вугілля за зольністю чомусь погіршилася: із 36-ти до 45 відсотків! Це, у свою чергу, призвело до зниження ціни палива. 

Підприємство нині планує заробити у грудні місяці 160 мільйонів. Це тільки покриває затрати на виплату заробітних плат працівникам «Львіввугілля»! Бо лише на це треба понад 150 мільйонів гривень. Штучно занижені планові показники призводять до втрат вуглевидобутку та ні про який розвиток підприємства думати навіть не доводиться, та й мабуть керівник призначений не для того…

До того ж, освоєння нових вугільних пластів іде зі значним запізненням, а це реальний ризик зупинки підприємства вже у найближчому майбутньому.

І ще важливий аспект, яким мають зацікавитися правоохоронні органи. Навіть той невеликий обʼєм вугілля, що видобувають 6 шахт підприємства – десь розчиняється по дорозі. Ну, тобто логічно і правильно, якби все паливо з «Львіввугілля» відвантажували би на потреби електричних станцій України. Втім, за 11 днів грудня, «Львіввугілля» відправило на енергетику всього лише 14 500 тонн. Тобто, загальний обсяг за місяць складатиме трохи більше 40 000 тонн.

Якщо підсумувати, виникає декілька логічних запитань: 

- Хто та коли буде покараний за знищення стратегічно важливого підприємства?

-  Хто покриє збитки?

- Чи повинні відповідати ті, хто призначає і покриває таких керівників? 

- І найцікавіше: кому вигідно вбивати вугільну галузь України та хто за цим стоїть?

Віктор Ворон, Червоноград

Фото ukrinform.ua