Варшавська зустріч Туска і Зеленського: про ЄС, НАТО і Волинську трагедію

АНАЛІТИКА 15.01.2025 Коментарі 1

У середу, 15 січня, у Варшаві відбулася зустріч Президента України Володимира Зеленського та прем’єр-міністра Республіки Польщі Дональда Туска. Було ухвалено спільну заяву. Також на спільній прес-конференції Туск сказав, що не можна дозволити, аби в Польщі спекулювали на темі Волинської трагедії, однак для вшанування пам`яті жертв цієї трагедії Польща і Україна мають взаємно демонструвати емпатію і співдіяти.    

"Ми зустрілися сьогодні у Варшаві на початку головування Польщі в Раді ЄС, щоби підтвердити стратегічне партнерство між Україною та Польщею, а також знову підкреслити підтримку Польщі щодо набуття Україною повноправного членства у Європейському Союзі", - такими словами починається спільна заява.   

"Головування Польщі – це час, у який ми зараз заходимо, маючи амбіції, і з якого вийдемо, обов’язково маючи конкретні результати – результати для України, для Польщі, для всієї нашої Європи", - сказав Президент України Володимир Зеленський.

Також Офіс Президента України повідомив, що під час зустрічі Володимир Зеленський і Дональд Туск детально обговорили оборонну допомогу – постачання й виробництво зброї та відповідні інвестиції. Україна має значні можливості для виробництва всіх видів дронів, багатьох видів техніки та артилерії.

"Ми говорили також про можливості наблизити мир для України та всієї Європи – за пʼять днів у США відбудеться інавгурація президента Трампа. Ми очікуємо активної спільної роботи в дусі концепції «мир завдяки силі", – наголосив Володимир Зеленський.

Натомість польські ЗМІ у своїх репортажах про візит Президента України значну увагу приділили темі Волинської трагедії, яка була порушена під час пресконференції.  

Зокрема, Польське агентство преси повідомило, що «прем'єр-міністра Польщі та Президента України запитали про те, чи ставить Євросоюз умову Україні у питанні Волині в контексті процесу вступу до ЄС.

"Ми вирішимо, тому що ми в процесі, проблему вшанування пам'яті та гідного поховання тих, хто став жертвою волинського злочину. Ми повинні зробити це разом, щоб зробити це у повному розумінні", – сказав Туск.

Він заявив, що не хоче, аби "хтось у Польщі чи будь-де в Європі ставив політичною умовою підтримку України в її протистоянні з Росією". "І співпраця ЄС з Україною, з цим кінцевим благом, яким буде членство України в ЄС, є також частиною плану безпеки проти російської агресії. Ніхто не має права послабити Польщу, Європу та Україну в жодному вимірі, в тому числі, коли йдеться про роботу для вступу України до Європи", – підкреслив голова польського уряду.

Туск сказав, що той, хто не розуміє, що добра співпраця і дружба між Польщею та Україною, а також повна європейська солідарність у цьому процесі також відповідає життєвим інтересам польських родин і польської безпеки, "є або дурнем, або зрадником".

"Ми знаходимо спільну мову і способи спільних дій, особливо якщо ідеться про Волинську трагедію. Ці дражливі питання в нашій історії вимагають емпатії з боку України, а також з боку Польщі щодо України, це повинно бути паралельно. Я не дозволю, щоб у Польщі використовували цю драматичну історію у політичних іграх. Ми будемо дуже послідовно працювати для швидкого і системного розв'язання цієї проблеми", - процитувало Туска видання DW і додало ще одну його цитату: "Ми не можемо дозволити, щоб в Польщі чи Європі російські наративи чи шантаж України були способом впливу на переговори, які стосуються європейського майбутнього України. Я не хочу, щоб хтось у Польщі чи десь у Європі робив якісь умови політичної підтримки у конфронтації з Росією".

Своєю чергою Володимир Зеленський сказав, що польська підтримка України є дуже важливою і що обидві країни "повинні дивитися вперед". Він оцінив, що нещодавні дії, вжиті міністерствами культури обох країн, а також обмін матеріалами "є великим кроком вперед".

Воднораз Дональд Туск також спинив свою увагу на співпраці над новими технологічними, а також логістичними формами оборони. Він підкреслив, що сучасні форми оборони, які будує Україна, "вражають". "Я був дуже радий, коли почув, що ми зможемо співпрацювати в майбутньому і скористатися українським досвідом, а ви (звернення до Володимира Зеленського) – нашою допомогою – там, де це тільки можливо і необхідно, щоб ваш досвід захисту від Росії був також універсальним досвідом для Польщі та для всієї Європи", – додав голова польського уряду.

На спільній пресконференції прем'єр-міністр Польщі відповідав на запитання про гарантії безпеки для України з боку Заходу.

"Якби кожен Дональд у світі мав такий погляд на гарантії безпеки для України, як я, то, напевно, цей сценарій був би простішим. Але це не змінює того факту, що поки що не так легко встановити в деталях спільну позицію всього Заходу з цього питання", – наголосив Туск. 

"Але для мене зрозуміло, що гарантії безпеки для України після закінчення бойових дій повинні бути серйозними гарантіями", - заявив він.

Також ПАП повідомило про те, що, за словами Дональда Туска, немає кращої форми повних гарантій безпеки для України, ніж членство в НАТО: "Але ми знаємо, що поки що це викликає суперечки, емоції в деяких країнах, і це не залежить виключно від волі президента Зеленського або від моєї підтримки".

"Сьогодні я готовий працювати разом з президентом над тим, щоб після закінчення бойових дій Україна отримала повні гарантії безпеки з боку НАТО. І тоді, звичайно, Польща буде частиною цих гарантій у той чи інший спосіб як член НАТО", - підкреслив прем'єр-міністр РП.

Дональд Туск також  повідомив, що чергова польська допомога Україні вже готова. "Транспортування розпочнеться незабаром, і цього разу вона коштує понад 200 мільйонів євро".

Нагадаємо, що напередодні українська влада надала дозвіл на проведення ексгумації останків польських жертв Волинської трагедії часів ІІ світової війни. Зокрема, такий дозвіл отримав польський фонд "Свобода і демократія". Два роки тому його представники знайшли поховання останків у колишньому містечку Пужники, що на території Тернопільської області.

Українсько-польська суперечка щодо заборони на пошуки та ексгумацію останків польських жертв воєн і конфліктів на території України точиться з весни 2017 року. Заборона була видана після демонтажу пам’ятника УПА в Грушовіце у квітні 2017 року.

Наприкінці листопада міністри закордонних справ Польщі та України Радослав Сікорський та Андрій Сибіга ухвалили спільну заяву щодо питання ексгумацій, у якій Україна підтвердила відсутність перешкод для проведення польськими державними установами та приватними особами пошуково-ексгумаційних робіт.

"Спільна заява Президента України Володимира Зеленського та Прем’єр-міністра Республіки Польща Дональда Туска

Ми зустрілися сьогодні у Варшаві на початку головування Польщі в Раді ЄС, щоб підтвердити стратегічне партнерство між Україною та Польщею, а також знову підкреслити підтримку Польщі щодо набуття Україною повноправного членства у Європейському Союзі.

1. Ми погоджуємося, що безпека та оборона Європи – це наш спільний інтерес і відповідальність. Дефіцит безпеки, що існує у Європі, спричинений насамперед збройною агресією Росії проти України. Ми працюватимемо разом, щоб зупинити російську війну проти України та відновити всеосяжний, справедливий і тривалий мир та безпеку в Європі. Обидві сторони підтримуватимуть та просуватимуть План перемоги Президента України та Українську формулу миру, які базуються на ключових принципах міжнародного права.

2. Україна та Польща працюватимуть разом з європейськими партнерами, щоб зробити Європу безпечнішою, сильнішою та більш захищеною. Це охоплюватиме забезпечення України належною оборонною підтримкою, зокрема використання заморожених російських активів для потреб України, у т. ч. для ефективного функціонування Фонду допомоги Україні в межах Європейського фонду миру.

3. Розширення ЄС означає розширення зони безпеки в Європі. Польща сприятиме процесу приєднання України з метою відкриття кластера 1 «Основи» та, за можливості, – інших переговорних кластерів.

4. Україна та Польща вбачають нагальну потребу в посиленні оборонних спроможностей Європи, у координації відповідних зусиль із союзниками по НАТО. Ми будемо прагнути переконати партнерів, що Програма європейської оборонної промисловості має належним чином відображати роль України у розвитку оборонного сектору Європи.

5. Діючи у співпраці зі Сполученими Штатами та іншими партнерами-однодумцями, ми продовжимо зусилля, спрямовані на розширення глобальної ізоляції Росії та збільшення санкційного тиску ЄС на державу-агресора. Ми посилимо координацію у боротьбі з російською дезінформацією та кібератаками, щоб зміцнити стійкість Європи до таких ворожих дій.

6. Польща виступатиме за подальшу допомогу Україні з боку ЄС, зокрема через стабільне бюджетне фінансування в межах як Ukraine Facility, так і виключної макрофінансової допомоги ЄС, а також допомогу, спрямовану на відновлення енергетичної інфраструктури, гуманітарне розмінування та інші невідкладні потреби України.

7. Енергетична незалежність Європи є одним з основних стовпів загальної безпеки континенту. Ключове значення має повне припинення залежності Європи від російських енергоресурсів. Ми більше не можемо покладатися на державу-агресора та постачальника, який використовує енергетику як інструмент війни. Це означає, що Європа повинна прагнути до більшої інтеграції та самодостатності в питанні енергопостачання. Завершення створення енергетичного ринку ЄС та тісніша енергетична співпраця з Україною можуть підвищити енергетичну безпеку, диверсифікувати постачання енергії та знизити ціни на енергоносії.

8. Підкреслюючи важливість упровадження Україною відповідного законодавства ЄС, ми будемо працювати разом, відповідно до положень Угоди Україна – ЄС про поглиблену та всеосяжну зону вільної торгівлі, над покращенням, за можливості, руху осіб, товарів і капіталу шляхом посилення сполучень та модернізації інфраструктури прикордонних переходів.

9. Ми працюватимемо разом над відновленням та відбудовою України з відповідним залученням міжнародних акторів, зокрема держав-членів та інституцій ЄС.

10. Ми продовжимо конструктивний діалог і шукатимемо рішення з питань, пов'язаних зі Спільною аграрною політикою, у світлі інтеграції України до єдиного ринку ЄС.

11. Ми вітаємо прогрес у розв’язанні історичних питань і продовжимо розвивати конструктивний історичний діалог, ґрунтуючись на наявній правовій базі та демократичних цінностях заради спільного європейського майбутнього.

12. Польща готова поділитися з Україною своїм досвідом переговорів про вступ до ЄС.

15 січня 2025 року, Варшава".

Фото – робочий візит Президента України Володимира Зеленського до Польщі.15 січня 2025 року / Офіс Президента України

Support the project here:

DONATE

Відгуки

https://x.com/koharu_23000
2025-01-16 11:06:55

Не будь расистом, брате, ми всі створені дітьми, не будь расистом. https://x.com/koharu_23000/status/1864855751757566391

Залишити коментар

Оцінити
Відправити

Copyright © 2017-2025 ZahidFront, Cуб'єкт у сфері онлайн-медіа; ідентифікатор медіа - R40-05228. Powered by BDS-studio.com

Підпишіться на ЗІФ у Facebook: