Вісті з полів війни

У вівторок, 15 листопада, в Україну прилетіла рекордна кількість ракет із 24 лютого – приблизно 100. Деякі з них влучили в об'єкти критичної інфраструктури. Зокрема, без світла залишилися пів-Києва та 80% Львова.

Перебої з електропостачанням спостерігалися практично по всій Молдові. Зокрема, на півдні країни знеструмлено декілька великих населених пунктів. Проблеми з електрикою є також у столиці Кишиневі.

У відповідь несподівано «впав тиск» у нафтопроводі «Дружба» та перестала надходити нафта у вірну путінським заповітам Угорщину. Орбан уже зібрав засідання Національної ради безпеки. Мабуть, жарти для угорського колабораціоніста скінчилися.

Втім, нараду Ради безпеки збирав не лише Орбан, а й прем’єр-міністр Польщі Моравецький. Причина – приліт двох ракет на територію Польщі до села Пшеводув на кордоні з Україною.

Що саме трапилося, поки достовірно невідомо, проте зазначимо незвичайну швидкість розкручування інциденту у ЗМІ, яка має всі ознаки інформаційно-психологічної операції. Результатом інциденту, безперечно, стане посилення уваги до війни в Україні і прискорення Заходом постачань новітніх моделей ППО, щоб якісно «закрити небо». Причому незалежно від того, чиї ракети вибухнули в Польщі.

Тим часом, повідомлення про відразу дві російські ракети, що прилетіли на польську територію, геть-чисто виключає варіант збою ПЗ або помилки при введенні координат. Таке могло статися лише навмисно, проте в цьому випадку удар по випадковому селі виглядає дивно. Більш логічною є версія про те, що на польську територію залетіла ракета українського комплексу С-300, яка відбивала російську ракетну атаку по Львову. У всякому разі фотографія уламка такої ракети, що вибухнула в селі, опублікована в ЗМІ, виглядає дуже схоже. Друга ракета впала десь у поле, і про неї інформації поки що немає.

Щодо темпів українського наступу, то вони, очевидно, ніяк не залежатимуть від ударів по цивільній інфраструктурі, хіба що зроблять українських бійців ще злішими. Наразі вже очевидно, що артилерійські частини, що прибули до Херсона, виграють контрбатарейну боротьбу і змушують російські війська відступати від берега Дніпра, створюючи тим самим необхідну буферну зону для подальшого наступу. Більше того, внаслідок нещодавніх успіхів і перегрупування військ в України (знову) з'явилися чудові можливості для удару одразу в декількох напрямках – на Мелітополь, Маріуполь – для розтину російської окупаційної зони й усунення останнього маршруту постачання Криму – через Мелітополь. Після цього залишиться лише до кінця зруйнувати Кримський міст і Кримський півострів буде блокований.

Це чудово розуміють і росіяни, звідси така гарячкова активність щодо організації перемовин без попередніх умов – головне, потягнути паузу до моменту, коли дороги стануть непроїзними. Однак це чудово розуміють в Україні, а головнокомандувач ЗСУ генерал Залужний про всяк випадок чітко попередив, що військові України «не приймуть жодних переговорів, домовленостей і компромісних рішень». З боку України попередньою умовою будь-яких перемовин є повний відхід окупаційних військ з усіх територій України, включаючи Крим.

Таким чином, Росія, яка незграбно провела мобілізацію і не має достатніх сил для стримування українських військ, перебуває у ситуації відчаю.

Утрата Криму буде повним обнуленням популярності Путіна та дозволить активуватися конкурентам – молодшим, злішим і успішнішим, ніж Путін. У цей момент, до речі, може відкритися і нове вікно можливостей для Білорусі, за умови, що з нашого боку буде комусь у це вікно застрибнути.

Телеграм-канал «Беларусский стратегический»