Війська НАТО усе ближче до України – у Таллінні услід за Парижем заговорили про допомогу військами Києву
Схоже, дедалі більше країн у Європі наважуються вголос обговорювати сценарій надання Києву допомоги не лише зброєю, а й живою силою у вигляді бойових підрозділів. На тлі заяв начальника Головного управління розвідки Міноборони України Кирила Буданова про вичерпані людські ресурси в ЗСУ, а також небажання більшості придатних до мобілізації українців добровільно іти в ТЦК – не виключено, що деякі країни НАТО в індивідуальному порядку наважаться відправити своїх військових в Україну.
Услід за Парижем, де наприкінці лютого відбувся неформальний саміт за участі приблизно двох десятків держав за ініціативи президента Франції Еммануеля Макрона, про відправлення своїх військ на захід України заговорили в Естонії.
У тамтешньому уряді «серйозно» обговорюють таку ініціативу з метою вивільнити для дій на фронті українських підрозділів, які оберігають українські кордони на півночі.
За інформацією Breaking Defense, радник президента Естонії з національної безпеки Мадіс Ролл (на фото) розповів, що виконавча влада прямо зараз проводить аналіз такого потенційного кроку. І в ідеалі Естонія воліла би втілити свою ініціативу в рамках повноцінної місії НАТО, «щоби продемонструвати ширшу об'єднану силу та рішучість».
Мадіс Ролл також сподівається, що країни НАТО, які виступають проти такого кроку, змінять свою думку «згодом».
Минулого тижня про передислокацію естонських підрозділів до України говорив глава Сил оборони Естонії генерал Мартін Герем – з метою надання медичних послуг, логістики чи роботи з ППО в західній частині України. Проте ці розмови, за словами Герема, вщухнули після того, як ця ідея стала публічним громовідводом.
Припускають, причиною згортання дискусії стало обурення, спричинене заявою президента Франції Еммануеля Макрона про те, що західні країни повинні бути відкритими для обговорення відправки своїх військ на допомогу Україні.
Голова комітету у закордонних справах естонського парламенту Марко Міхкельсон раніше сказав Breaking Defense, що європейські країни «повинні почати думати про коаліцію охочих», з метою допомогти Києву, потенційно за допомогою прямих бойових сил.
«Бажання різних країн направити певні сили в Україну є потенційною лінією розмежування всередині НАТО. Хоча кожен член Альянсу має право надсилати сили туди, куди він вважає за потрібне заради своїх національних інтересів, деякі країни ясно дали зрозуміти, що бачать у цьому більше ризику, ніж винагороди. При цьому Німеччина і США категорично відкинули ідею введення військ», - зазначає видання.
На запитання у Вашингтоні, як росія може відреагувати на перебування сил НАТО в Україні, голова британської оборони адмірал сер Тоні Радакін відповів ухильно, сказавши: «Я не буду надто коментувати ваше запитання, якщо ви не пам’ятайте… Позиція Великої Британії дуже чітка з точки зору того, що це не той шлях, яким хоче йти прем’єр-міністр. Разом із тим він підкреслив, що позиція Великої Британії «не залежить від того, як відреагує росія».
Варто згадати і слова прем’єр-міністерки Литви Інґріди Шимоніте. Нещодавно вона заявила Financial Times, що готова відправити литовські війська в Україну для навчання там підрозділів ЗСУ. І хоча глава литовського уряду усвідомлює, що кремль вважатиме такий крок ескалацію, проте логічно пояснила: якщо би ми зважали на думку в росії, тоді не надавали би жодної допомоги Україні. «Кожного другого тижня ви чуєте, що хтось буде вбитий ядерною зброєю», - додала Інґріда Шимоніте та нагадала, що офіційний Київ наразі не звертався із запитом про надання іноземних військ.
Ініціативність країн Балтії з вищеописаного питання зрозуміти можна – невеличкі за розміром країни з малочисельними збройними силами розуміють не лише усю загрозу, що несе росія, але й і те, що їхні збройні підрозділи навряд чи суттєво вплинуть на ситуацію. Їх мета, зрештою, як і Франції, створити прецедент, мобілізувати інших партнерів з Альянсу.
Наприклад, тієї ж Польщі. Нагадаємо, російська пропаганда чи не з перших місяців після повномасштабного вторгнення лякала українців «окупацією» західних областей України польською армією. У Варшаві наразі воліють не «розкривати карти» щодо ідеї можливої допомоги Києву своїми військами. Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський ініціативу французького президента назвав слушною.
«Ми не розкриватимемо наші карти. Нехай диктатор путін думає про те, що ми робитимемо. Ми витрачаємо на оборону найбільшу частину нашого ВВП в НАТО – 4%, і ми можемо витратити більше наступного року», - сказав на початку травня очільник польського МЗС.
Схоже, на Заході починають усвідомлювати, що російську навалу Україні важко зупинити лише постачанням озброєння, обсягів якого надають украй мало, а номенклатури деякого і не вистачає. І наступ росіян на Харківщині та можливий, за прогнозами начальника ГУР Кирила Буданова, на Сумщину – буде каталізатором цього усвідомлення. А, може, і призведе до появи перших іноземних підрозділів на українській землі. Зрештою, колективному Заходу навряд чи варто зважати на погрози путіна, якими він намагається лякати за перетин намальованих ним «червоних ліній» - їх уже переступали та перекреслювали не один раз. До того ж російська пропаганда вже давно втовкмачила у голови московитів (і не лише їх), що росія воює з НАТО та колективним Заходом.
Також читайте: Країни НАТО не підтримали войовничий запал Макрона: чим це загрожує Альянсу
Головна світлина – з відкритих джерел
Відгуки
Немає відгуків.
Залишити коментар