Війна Росії проти України поширюється на інформаційний простір – польський урядовець для Newsweek

Дезінформація, обман, пропаганда, маніпуляції, психологічні операції: усі ці засоби Кремль використовує для досягнення конкретних стратегічних і політичних цілей як усередині країни, так і на міжнародній арені. Дії Росії в інформаційному просторі ніколи не є випадковістю. Вони є навмисними, добре спланованими, санкціонованими державою, в них задіяний увесь державний апарат, включно з медіа-платформами, пропагандистами, дипломатією, вищими чиновниками, спецслужбами й агентами впливу.

Зокрема, російські спецслужби глибоко залучені у планування і проведення інформаційних операцій: за дезінформацією та кібератаками стоїть ФСБ Кремля; військова розвідка проводить кінетичні дії, пов’язані з так званою гібридною війною та цивільною розвідкою; зовнішня розвідка проводить інформаційні операції проти Заходу.

Здається, те, що завжди було modus operandi Радянського союзу, а потім Російської Федерації, забуте або недооцінене в Європі. Але тепер російське вторгнення в Україну, яке супроводжувалося інтенсивною інформаційною війною проти всього Заходу, чітко показало, що для Росії інформаційний простір – це поле бою, а інформаційні операції – це зброя. Російська агресія показала важливість стратегічної комунікації та безпеки інформаційного простору, яка виявилася не менш важливою, ніж звичайні методи ведення війни.

У Польщі – завдяки нашому аналізу поточної ситуації, а також нашому історичному та геополітичному тлу – ми дуже добре розуміємо загрози, що надходять зі Сходу, й усвідомлюємо, що вони можуть мати далекосяжні наслідки. Успішні операції з дезінформації можуть спровокувати соціальну напругу і страхи, вплинути на політичні рішення, звести наклеп на окремі уряди чи політиків, підірвати позиції обраної держави на міжнародній арені чи послабити двосторонні відносини й альянси.

Зіткнувшись із такими загрозами, як інформаційно-психологічні операції, дезінформація, маніпуляції і просто брехня, ми маємо закласти належні протидії, щоб ефективно протистояти загрозам у нашому інформаційному просторі. Вкрай важливо краще координувати наші дії проти дезінформації та підвищувати суспільну обізнаність.

Ось чому в Польщі ми щоденно моніторимо інформаційний простір, виявляємо вороже втручання та інформаційні операції, оцінюємо потенційні ризики та загрози, спілкуємося зі ЗМІ – усе для того, щоб інформувати людей про можливі небезпеки та будувати стійкість нашого суспільства. . Суспільна обізнаність є одним із найкращих засобів протидії різного роду ворожим діям в інформаційному просторі. Якщо ми хочемо підвищити соціальну стійкість до дезінформації, окрім моніторингу інформаційного простору, ми також маємо інформувати наше суспільство про можливі загрози і просувати передові практики критичного мислення та перевірки фактів. Якщо державні інституції знають, як реагувати на інформаційні загрози, а люди знають про оманливі наративи та розуміють механізми дезінформації, їх не обдурять і ними неможливо маніпулювати. Дезінформація не спрацює.

Також дуже важливо, щоб ми – як держави, уряди, державні інституції чи міжнародні організації – завчасно вели стратегічну комунікацію, були «першими» для надання інформації про певні факти чи події. Якщо ми першими про щось інформуємо громадськість, то громадська думка не сприйматиме так легко дезінформацію.

Хоча польське суспільство є доволі стійким до російської пропаганди, з початку російського вторгнення в Україну ми виявили багато ворожих і небезпечних наративів, націлених проти Польщі, польсько-українських відносин, НАТО і всього західного співтовариства. Російський репертуар брехні, маніпуляцій та провокацій містить численні наративи, спрямовані на те, щоби викликати страх перед ядерною катастрофою, енергетичними кризами чи дефіцитом продовольства; поляризувати польське й українське суспільства і двосторонні відносини; зруйнувати єдність НАТО та підірвати довіру до Альянсу; обмовляти країни, які твердо підтримують Україну; і поставити під сумнів нашу військову, фінансову та гуманітарну підтримку України.

Те, що ми спостерігаємо в Польщі, полягає в тому, що російська пропаганда намагається експортувати наративи, які служать для руйнування репутації та надійності Польщі. Фальшиві наративи мають на увазі, наприклад, що Польща хоче захопити Західну Україну або що Польща будує ворожі плани проти Білорусі. Російські дезінформаційні дії також зосереджені на поточних подіях. Останнім часом ми відчули посилення пропагандистських зусиль, пов’язаних з останнім інцидентом на польсько-українському кордоні, у селі Пшеводово, де стався вибух, спричинений українською ракетою ППО. Одразу почалися російські наративи про те, що Україна становить загрозу для Польщі, що підтримка Києва Заходом є провалом і що українські ракети руйнують українські міста і спричиняють жертви.

Виявляючи й аналізуючи дезінформативний контент, ми повинні підтримувати ширшу перспективу дій Росії і встановити їх фундаментальну стратегічну мету. Сьогодні, виходячи з наших оцінок, ми можемо з упевненістю констатувати, що Росія не відмовилася від своєї максималістської мети – захоплення всієї території України і знищення української державності. Масовані систематичні авіаудари, руйнування критичної інфраструктури, провокування гуманітарної катастрофи: ці дії російської армії доводять, що Кремль не прагне ні перемовтн, ні миру. Його звичайні військові дії доповнюються гібридними операціями в інформаційному просторі.

Всіма своїми інформаційними зусиллями, спрямованими на дестабілізацію ситуації на Заході, Кремль хоче досягнути однієї основної мети: змусити Захід покинути Україну, що стане переломним моментом у війні. Путін знає, що залишившись одна, Україна не зможе захистити свою свободу та зазнає поразки. І тоді ситуація з безпекою в нашій частині світу стане справді небезпечною.

Тому Захід повинен розуміти, що підтримка України, особливо шляхом постачання військової техніки, відповідає нашим інтересам безпеки. Тільки так можна зупинити подальшу російську агресію. Якщо ми зазнаємо невдачі зараз, міцного миру в Європі не буде, і хто знає, хто стане наступною жертвою Росії.

Станіслав Жарин, уповноважений уряду з питань безпеки інформаційного простору Республіки Польща. Колонка у Newsweek

Погляди, висловлені в цій статті, належать авторові.