Відійшов у засвіти Семен Глузман – людина-легенда

У віці 79 років відійшов у засвіти правозахисник, дисидент і колишній політв'язень, видатний психіатр Семен Глузман.

Про це у Фейсбуці повідомила журналістка Леся Харченко.

«Помер наш Слава (Семен Глузман) сьогодні о 12 годині. У світі стало менше гідності, совісті і іронії», – написала вона.

Багато відомих людей вже відгукнулись на трагічну звістку.

Дмитро Олексієнко, віцепрезидент ICC Ukraine, секретар Громадської ради при Міністерстві фінансів України:  

"Народився Семен Фішельович Глузман 10 вересня 1946 року в Києві. У 1970 році закінчив Київський медичний інститут. Працював у Житомирській психіатричній лікарні — в цей період він написав заочну психіатричну експертизу Петра Григоренка, використавши при цьому всі наявні в його справі медичні документи, які були таємно передані Глузману адвокатом Григоренка, маючи також статті самого Григоренка, його листування та відгуки близьких та однодумців. В експертизі, результати якої були опубліковані в самвидаві, Глузман показав неправомірність виставленого представниками офіційної психіатрії діагнозу.

Але вже у 1972 році й самого лікаря було засуджено на 7 років канцтаборів та 3 роки заслання за «антисовєцьку агітацію та пропаганду». Основною причиною арешта стала саме психіатрична експертиза Григоренка. Відбував покарання в таборах в Пермській області разом із Іваном Світличним, Євгеном Сверстюком, Левком Лук'яненком.

Під час перебування в таборі Семен Глузман продовжував займатися науковою та публіцистичною діяльністю. У співавторстві з Володимиром Буковським написав статтю «Посібник з психіатрії для інакодумців». Глузман збирав та передавав на волю інформацію про становище політв'язнів у таборах, яка поширювалась самвидавом, а також публікувалася і в західних виданнях. Заочно був обраний членом міжнародного пен-клубу. 1978 рік Amnesty International оголосила роком Семена Глузмана.

Повернувшись в Україну, працювати за фахом можливості не було, але нарешті зміг отримати посаду в медичній сфері, і він почав друкуватися.

У 1999 Семен Глузман став Лауреатом України «Людина року — 1999» як «правозахисник року».

Вічна пам’ять Семену Фішельовичу. Щирі співчуття рідним та близьким".

Олександр Доній, громадський діяч:

"Семен Глузман... Мені пощастило не лише почути про цю легендарну особистість, але й бути особисто знайомим, мати добрі відносини, і, навіть поспівпрацювати.

Для моєї книги "Українська мрія. 25 сходинок до суспільного щастя" Семен Фішелевич відправив статтю "Час збирати каміння". Почитайте, там багато суголосних думок з Концепцією "25 сходинок".

У пана Семена останнім часом було багато сумних думок. Дуже сумних. Він бачив геть не ту Україну навкруги, за яку боровся, і йшов крізь радянські тюрми і табори.

Сьогодні, коли його земне життя скінчилося, буде багато добрих слів на його адресу. А от коли він був живий, його думки більшість воліла не помічати, надто вони різнилися від загальних трендів.

Та він не боявся бути непопулярним. Він не боявся не лише радянської влади , а й наявної влади, і наявної суспільної думки. Хоча й впадав в глибокий сум через те, що лишився до останніх днів не вповні зрозумілим.

По деяких питаннях ми з ним розходилися, але то й не дивно, якщо люди мислять самостійно, то їхні думки не можуть бути 100% ідентичними. Та по головній ідеї- що Україні потрібна Світоглядна Реформація, ми були по один бік барикад.

Десь два місяці тому тому я запросив Сеиена Фішельовича на розмову для ютуб-каналу, ми говорили годину в ефірі, і не могли наговоритися після нього. Мабуть, це було останнє широкоформатне інтерв'ю Сеиена Глузмана...

Час збирати каміння... Світла пам'ять. Велична постать".

Олександр Копиленко, академік НАН і Національної академії правових наук України:

"Сумна звістка. Завершила свій земний шлях людина-легенда Семен Глузман. Видатний лікар-психіатр, дисидент, правозахисник… Без перебільшення - видатна постать в Українському Пантеоні, яка ніколи не зрадила і не схибила.

Зараз наше буття, на жаль, сповнене моралізаторства, я би навіть сказав, морального божевілля і удаваної боротьби за доброчесність, адептами якої виступають люди, які ніяк не довели ані перше, ані друге. Живемо, як казали раніше, у королівстві кривих дзеркал, самі себе повключали до численних рад доброчесності й отримали довідки про моральність.

Такі, без перебільшення, титани моральності і доброчесності, як Семен Глузман, вкотре виявилися незручними для нашого часу.

Я безмежно поважав свого старшого друга, ми плідно співпрацювали багато років, я щиро вдячний за те, що він долучив мене до діяльності Асоціації психіатрів України в якості голови етичної комісії.

Це справді непоправна втрата для нашого суспільства, а те що він житиме в наших серцях – це не протокольна форма, а наше щире ставлення до незабутнього, справжнього сина України".

Семен Фішельович Глузман народився у Києві 10 вересня 1946 року. Закінчив Київський медичний інститут за спеціальністю «психіатрія». Працював за фахом у столичних медзакладах та в Житомирській області.

На початку 1970-х років Глузман відкрито виступав проти каральної психіатрії, яку практикували в СРСР.

Восени 1971 року він підготував незалежну експертизу у справі Петра Григоренка – радянського генерал-майора, який став дисидентом. У результаті було доведено, що Григоренко психічно здоровий, і застосування проти нього методів репресивної психіатрії є незаконним.

У 1972 році Глузмана засудили до семи років ув’язнення в таборах, а також до трьох років заслання. Попри все, він продовжував вести наукову та публіцистичну діяльність. Серед робіт того часу – «Посібник із психіатрії для інакодумців».

Після заслання Глузман повернувся до Києва. Спочатку влаштувався працювати на місцевий завод. У 1983 році йому вдалося повернутися до медицини. Паралельно з роботою в лікарні він займався науковою та громадською діяльністю, писав статті про зловживання психіатрією, брав участь у телевізійних програмах.

Глузман був членом експертних груп при Верховній Раді СРСР та Асоціації психіатрів України. У 1990-х керував проєктом «Модель системи інформування та планування для України», став виконавчим директором Українсько-американського бюро захисту прав людини.

Він виступав перед Конгресом США як експерт із прав людини, керував спільними американсько-українськими дослідженнями на тему психічного здоров’я дітей й алкоголізму. Був співавтором Закону України «Про психіатричну допомогу» 1998 року.

У 2008 році Глузман отримав Женевську премію з прав людини в галузі психіатрії за мужність і відданість гуманізму. (Укрінформ)

Фото - Семен Глузман/з відкритих джерел