Від атак українськими дронами до Deepfake - нова хвиля провокацій Кремля проти НАТО

Олександр Левченко

Посол України в Хорватії та Боснії і Герцоговині (2010-2017 рр.)

Міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш заявив, що Росія потенційно може використати захоплені українські безпілотники для проведення операцій під «чужим прапором». Такі дії, за оцінками союзників, можуть бути частиною ширшої кампанії гібридного тиску на східний фланг НАТО.

Кремль активізує підготовку до нової хвилі гібридних операцій проти країн НАТО, розглядаючи можливість використання захоплених українських безпілотників для проведення провокацій під «чужим прапором». За повідомленнями ЗМІ, Росія реалізує кампанію, умовно позначену як «Нульова фаза», метою якої є створення передумов для інцидентів на території Польщі, держав Балтії, Фінляндії та Румунії із подальшим маніпулюванням походженням загрози.

Західні аналітики звертають увагу на заяву міністра національної оборони Польщі Владислава Косіняка-Камиша про те, що Росія може використати перехоплені українські безпілотники для здійснення операцій під «чужим прапором».

За його словами, Москва послідовно нарощує гібридний тиск на східний фланг Альянсу, що підтверджують оцінки партнерів Польщі з країн Балтії, Фінляндії та Румунії. Лише протягом останнього тижня польські та шведські винищувачі тричі здійснювали перехоплення російських літаків над Балтійським морем.

Паралельно Польща регулярно стикається з масштабними кібератаками, спробами втручання в роботу критичної інфраструктури та систематичним глушінням GPS-сигналів. На думку польської сторони, ці дії свідчать про збереження курсу Кремля на комплексну гібридну дестабілізацію регіону. Особливе занепокоєння викликає той факт, що Росія має у своєму розпорядженні значну кількість захоплених українських безпілотників, які потенційно можуть бути використані для реалізації таких провокацій.

Ймовірне використання українських БПЛА у межах операції під «чужим прапором» має на меті створення невизначеності щодо реального джерела загрози, дискредитацію України та посилення політичної напруги між союзниками. Особливу небезпеку становить можливість запуску безпілотників із території Калінінградської області або Білорусі, що дозволяє Росії здійснювати атаки по східному флангу НАТО з мінімальної відстані та істотно скорочує час реагування систем протиповітряної оборони.

Попередження, оприлюднені керівництвом Польщі, держав Балтії, Фінляндії та Румунії, демонструють консолідовану оцінку ризиків та підтверджують готовність Альянсу до колективної відповіді на подібні виклики. Водночас ефективне стримування подальшої ескалації потребує переходу від політичних заяв до практичних механізмів реагування. Йдеться про визначення чітких «червоних ліній», запровадження процедур безумовного знищення невстановлених безпілотних літальних апаратів у визначених зонах відповідальності та оперативне застосування санкцій у відповідь на гібридні атаки.

Використання захоплених українських безпілотників дозволяє Кремлю реалізувати відразу декілька стратегічних цілей. По-перше, створити інформаційний привід для звинувачення Києва у нібито «ненавмисних ударах» або інших інцидентах на території союзників.

По-друге, підірвати міжнародну довіру до України та послабити політичну підтримку Києва серед партнерів.

По-третє, сформувати додаткові суперечності всередині євроатлантичної спільноти шляхом маніпулювання походженням загрози.

Паралельно Росія продовжує практику систематичних провокацій у повітряному просторі Балтійського регіону. Регулярні небезпечні маневри російської авіації мають на меті поступове зниження рівня готовності НАТО до реагування та формування сприйняття постійних інцидентів як «нової нормальності». Така стратегія виснажує ресурси союзників, притуплює пильність військово-політичного керівництва та створює передумови для масштабніших операцій у момент, коли увага партнерів буде максимально розпорошеною.

Комплекс російських гібридних заходів, який включає диверсії, кібератаки, втручання у функціонування критичної інфраструктури, масоване глушіння супутникової навігації та порушення повітряного простору, свідомо утримується Кремлем нижче порогу відкритого воєнного конфлікту. Водночас такі дії постійно виснажують оборонні можливості союзників, завдають економічних збитків транспортному, енергетичному та авіаційному секторам і перевіряють межі політичної рішучості Заходу. У разі масштабного застосування подібних інструментів вони здатні спричинити тривалі порушення функціонування критичних систем, суттєво дестабілізувати економіку окремих країн ЄС і створити загрозу для безпеки мільйонів європейських громадян без формального початку війни.

Паралельно із силовими сценаріями Кремль нарощує інформаційно-психологічні операції. За повідомленнями ЗМІ, у польському сегменті соціальних мереж викрито мережу акаунтів, які за допомогою технологій штучного інтелекту видавали згенерованих персонажів за військовослужбовців Війська Польського та поширювали антиукраїнські, антиєвропейські й антиурядові наративи.

Фактчекінгова платформа Demagog викрила масштабну кампанію дезінформації у польському інформаційному просторі, що охоплювала YouTube, TikTok, Facebook та Instagram. У межах цієї операції через мережу акаунтів Głos polskich żołnierzy, Głos wojska та Polska defensywa поширювалися відеоматеріали у форматі псевдо інтерв'ю, де створені за допомогою генеративного штучного інтелекту персонажі представлялися польськими військовими. Контент був орієнтований на дискредитацію України, Європейського Союзу та польської влади, розпалювання міжнаціональної напруженості через спекуляції навколо Волинської трагедії, а також поширення неправдивих тверджень щодо злочинності серед українських біженців.

Розслідування Demagog засвідчило якісно новий етап розвитку кремлівських інформаційних операцій, у якому генеративний штучний інтелект та технології Deepfake стали ключовими інструментами виробництва та масштабування дезінформації. Кремль створив розгалужену систему польсько мовних вебресурсів, блогів і координованих бот-мереж, що дозволяє приховувати російське походження інформаційних атак і суттєво ускладнює роботу традиційних механізмів фактчекінгу.

Польський інформаційний простір уже тривалий час використовується Росією як полігон для відпрацювання комбінованих операцій впливу, які згодом можуть масштабуватися на інші держави Європейського Союзу. Поєднання генеративного штучного інтелекту, алгоритмічного просування контенту на цифрових платформах і маніпулятивного використання історичних травм та соціально-економічних проблем дозволяє Кремлю формувати комплексні деструктивні наративи, спрямовані на підрив єдності Заходу щодо підтримки України.

Стратегічною метою Москви є не лише поширення антиукраїнських настроїв, а й системне руйнування польсько-українського партнерства. Використання штучно створених «польських військових», які одночасно експлуатують історичні суперечності та поширюють фейки про українських біженців, має сформувати ілюзію широкої суспільної підтримки антиукраїнських поглядів. Додатково цей ефект підсилюється діяльністю координованих мереж тролів, які створюють хибне враження домінування подібних настроїв у польському суспільстві.

Особливою ціллю таких операцій залишаються соціально вразливі групи населення, насамперед молодь із економічно депресивних регіонів. Високий рівень поширення дезінформації у поєднанні з недостатнім рівнем цифрової грамотності створює сприятливі умови для маніпуляцій громадською думкою, стимулює антиурядові та антимігрантські настрої, а також сприяє зростанню євроскептицизму.

Масштабне застосування Deepfake-технологій і генеративного штучного інтелекту виявило вразливість існуючих механізмів протидії інформаційним операціям. Повільна реакція цифрових платформ, відсутність системних процедур виявлення ШІ-контенту та недостатня міжвідомча координація створюють критичне «вікно можливостей» для подальших російських інформаційних атак. За таких умов пріоритетними напрямами протидії мають стати обов'язкове маркування контенту, створеного за допомогою штучного інтелекту, посилення відповідальності цифрових платформ за поширення маніпулятивних матеріалів, а також поглиблення координації між державами ЄС і НАТО у сфері протидії сучасним гібридним загрозам.

Фото - gettyimages