Карпатська інтеграційна ініціатива: новий макрорегіональний формат співпраці

Олександр Левченко

Посол України в Хорватії та Боснії і Герцоговині (2010-2017 рр.)

Україна започаткувала новий формат регіональної співпраці — Карпатську інтеграційну ініціативу, яка об’єднує всі карпатські держави, їхні регіони та громади для взаємодії на макрорегіональному рівні. Карпатський регіон охоплює території восьми країн — України, Австрії, Польщі, Румунії, Словаччини, Угорщини, Чехії та Сербії. У ньому проживає близько 126 млн людей, а шість із восьми держав є членами Європейського Союзу. Сукупний ВВП регіону оцінюється приблизно у 3,4 трлн доларів, що становить близько 15% ВВП ЄС.

У містечку Гута Івано-Франківської області відбулося перше пленарне засідання Карпатського саміту. Разом із Президентом України Володимиром Зеленським у ньому взяли участь президенти Сербії Александар Вучич і Румунії Нікушор Дан, прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск, голова Федеральної ради Австрії Крістіна Шварц-Фукс, перший віце-президент Сенату Чехії Їржі Драгош, державний секретар Міністерства закордонних та європейських справ Словаччини Марек Ешток, а також представник Угорщини.

Ця зустріч стала першим політичним форумом нового формату, покликаного об’єднати держави, регіони та громади Карпатського простору. Її стратегічна мета — створення постійної політичної платформи найвищого рівня для діалогу та координації, формування спільного бачення розвитку Карпат і включення спільних пріоритетів до національних та європейських політик.

Карпатський регіон має значний економічний, енергетичний і транзитний потенціал. Основними секторами його економіки є машинобудування, виробництво обладнання та електронних компонентів, видобуток корисних копалин, хімічна промисловість і агропромисловий комплекс. Регіон має розвинені транскордонні торговельні та енергетичні зв’язки, а також стратегічні газові сховища, серед яких — одні з найбільших у Європі.

Географічно Карпати є природним сполученням між Центральною, Східною та Південно-Східною Європою і потенційним маршрутом для потоків товарів та енергії з Південного Кавказу й Азії через Чорне море. Водночас регіон має важливе значення для європейської безпеки та стійкості перед російськими загрозами.

Попри це, досі не сформовано комплексної політики розвитку Карпат, порівнянної з макрорегіональними стратегіями Альпійського чи Дунайського регіонів. Такі стратегії створюють механізми координації, відкривають доступ до фінансових інструментів ЄС та сприяють залученню масштабних інвестицій. Саме тому одним із ключових завдань Карпатської інтеграційної ініціативи є формування основ для майбутньої макрорегіональної стратегії ЄС для Карпат — EUSCARP.

Форум об’єднав майже 1400 учасників із 25 країн, серед яких представники державних органів, регіональних адміністрацій, органів місцевого самоврядування та бізнесу. Понад 800 учасників представляли центральні уряди, регіональні адміністрації та місцеве самоврядування. Бізнес-сектор був представлений майже 400 компаніями з усіх восьми країн Карпатського регіону.

Інвестиційний портфель форуму включає 95 проєктів загальною вартістю понад 42,5 млрд євро. Вони охоплюють енергетику, промисловість і виробництво, інноваційні технології, транспорт і логістику, інфраструктуру та нерухомість, агропродовольчий сектор, охорону здоров’я та виробництво будівельних матеріалів.

Окремим напрямом став молодіжний форум, учасники якого представляли всі країни Карпатського регіону. Це важливо з огляду на довгостроковий характер ініціативи, яка має формувати не лише інфраструктурні та економічні зв’язки, а й людський капітал та інституційне партнерство.

Потенційна EUSCARP може охоплювати сім ключових напрямів: екологію; енергетику та використання ресурсів; інфраструктуру і цифровізацію; освіту, науку та інновації; туризм і культурну спадщину; економічний розвиток; транскордонне співробітництво.

Серед потенційних проєктів — лісовідновлення, протипаводкові заходи та боротьба з ерозією, виробництво і транспортування «зеленого» водню, будівництво малих гідроелектростанцій, біогазових комплексів та малих сонячних і вітрових електростанцій. Серед інфраструктурних пріоритетів розглядаються автомагістраль Івано-Франківськ–Катовиці, мережі зарядних станцій для електромобілів, розвиток оптичного інтернету та 5G, локальні агрохаби, транскордонні туристичні маршрути, а також спільні системи моніторингу довкілля, демографічних і економічних процесів.

Передбачається також розвиток спільних освітніх і професійних програм для студентів та фахівців регіону. У разі створення окремої макрорегіональної стратегії це може відкрити додаткові можливості для залучення європейського фінансування до розвитку карпатських територій.

Економічний потенціал регіону є значним. За оцінками, у найближчі роки економічне зростання Карпатського макрорегіону може бути вдвічі швидшим за середній показник по ЄС. Однак реалізація цього потенціалу залежатиме від здатності держав перетворити політичні домовленості на конкретні транскордонні проєкти, спростити взаємодію для бізнесу та забезпечити стабільні механізми фінансування.

Енергетика та інфраструктура як основа регіональної стійкості

Безпековий вимір Карпатської співпраці набуває особливого значення з огляду на довгострокове протистояння Росії з європейськими державами. Розвиток транспортної, енергетичної та промислової інфраструктури має одночасно підвищувати економічну конкурентоспроможність і стійкість регіону.

Карпати можуть посилити свою роль як енергетичного донора Європи. Йдеться про використання газових сховищ, розвиток відновлюваної енергетики, будівництво нових інтерконекторів та інтеграцію енергетичних систем країн регіону. Серед запропонованих ініціатив — створення Карпатського вітроенергетичного кластера потужністю 1,5 ГВт.

У такій моделі Карпатський регіон може поступово перетворюватися з переважно транзитного простору на одного з постачальників енергетичних ресурсів для ЄС. Розвиток сонячної та вітрової генерації, систем накопичення енергії, підземних газових сховищ та інтерконекторів може одночасно посилити регіональну енергетичну стійкість і сприяти подальшому зменшенню залежності Європи від російських енергетичних ресурсів.

Не менш важливим є розвиток транспортної та логістичної мережі. Війна в Україні продемонструвала, що взаємопов’язані автомобільні дороги, залізниці та порти сусідніх держав здатні забезпечувати функціонування торгівлі навіть за умов масштабних безпекових ризиків. Наступним кроком має стати перетворення цієї ситуативної стійкості на постійну регіональну спроможність.

Для цього необхідні модернізація доріг і залізниць, збільшення пропускної спроможності транспортних коридорів, створення логістичних хабів і терміналів, а також розвиток центрів переробки та зберігання вантажів. Окреме значення має військова мобільність, яка може підвищити оборонну спроможність регіону та швидкість переміщення сил і критичних ресурсів.

Регіональний рівень і роль громад

Важливою особливістю Карпатської ініціативи є залучення регіонів і громад. На саміті були присутні близько 170 представників карпатських регіонів. Гірські території різних держав стикаються зі схожими проблемами — недостатньою транспортною доступністю, демографічними викликами, екологічними ризиками та обмеженими можливостями економічного розвитку.

Ці питання не можуть ефективно вирішуватися виключно на рівні національних столиць. Саме тому транскордонне співробітництво регіонів і громад має стати одним із практичних механізмів реалізації Карпатської інтеграційної ініціативи.

Ключовим завданням держав регіону має бути створення умов для формування фактично інтегрованого економічного простору. Це передбачає розвиток спільної транспортної та енергетичної інфраструктури, спрощення транскордонної економічної діяльності та підвищення взаємної довіри. Компанії з однієї країни повинні мати можливість простіше працювати, інвестувати та укладати угоди в інших державах регіону.

Європейська Комісія також розглядає Карпатський простір як важливий елемент майбутньої європейської інтеграції. Президентка Європейської Комісії Урсула фон дер Ляєн у відеозверненні наголосила на особливому місці Карпатського регіону в Європі та його потенціалі, зокрема у контексті європейського майбутнього країн-кандидатів. Вона також підкреслила значення участі бізнесу та молоді у формуванні спільного майбутнього регіону.

Україна та Сербія в Карпатському форматі

Окремий потенціал має поглиблення співпраці між Україною та Сербією. Під час зустрічі з Президентом України Володимиром Зеленським Президент Сербії Александар Вучич назвав посилення співпраці в Карпатському регіоні важливим напрямом для Белграда та закликав розвивати бізнесові й економічні зв’язки.

За його словами, товарообіг між Сербією та Україною цього року зріс майже на 42% і продовжує збільшуватися. Серед перспективних напрямів він назвав електроенергетичні інтерконектори, системи передачі електроенергії, газопроводи, нафтопроводи та інші інфраструктурні проєкти.

Президент Сербії також наголосив на важливості європейської підтримки таких програм. Лідери двох держав обговорили домовленості, досягнуті під час візиту Володимира Зеленського до Сербії у серпні цього року, європейську інтеграцію України та Сербії, а також ситуацію, пов’язану з російськими ударами по Україні. Двосторонній діалог буде продовжено.

Карпати як сполучна ланка Європи

Карпатський регіон природним чином поєднує три інші європейські макрорегіони — Балтійський, Альпійський і Дунайський. Саме тут перетинаються ключові торговельні, енергетичні та транспортні маршрути східної частини Європи, а через південний напрямок регіон має вихід до ширшого простору Південної Європи та Чорного моря.

Карпати також набувають дедалі більшого значення як осередок оборонного виробництва та суміжних галузей. Розвиток виробничої кооперації, критичної інфраструктури, оборонної промисловості, енергетики та транспортних мереж може створити додаткові можливості для економічної інтеграції держав регіону.

У цьому контексті Карпатська інтеграційна ініціатива має потенціал стати не лише платформою політичного діалогу, а й механізмом практичної економічної інтеграції. Її успіх залежатиме від переходу від політичних декларацій до реалізації конкретних транскордонних проєктів, створення спільних інфраструктурних мереж і залучення приватного капіталу.

Для України та Сербії участь у цьому процесі має також європейський вимір. Чим тісніше регіони, громади та бізнеси двох країн взаємодіятимуть із європейськими партнерами, тим більше їхня економічна та інституційна інтеграція відбуватиметься на практичному рівні.

У довгостроковій перспективі Карпати можуть стати одним із ключових просторів економічної, енергетичної, транспортної та безпекової взаємодії Центральної та Східної Європи. Головним результатом цієї співпраці мають стати не лише нові політичні механізми, а й конкретні інвестиції, інфраструктурні проєкти, виробнича кооперація, економічне зростання та створення робочих місць.

Фото - У містечку Гута Івано-Франківської області відбулося перше пленарне засідання Карпатського саміту, 18 вересня 2026 р./Офіс президента