Польські фермери вимагають жорсткого контролю або й заборони транзиту українського зерна

Крайова рада сільськогосподарських палат Польщі (KRIR) вимагає від уряду Польщі постійного моніторингу українського зерна, яке прямує через Польщу до морських портів карїни. Аграрії хочуть отримати дані про обсяги такого транзиту, його кінцеве призначення та компанії, залучені до транспортування, зберігання і експорту. У Міністерстві сільського господарства Польщі у відповідь заявляють, що імпорт окремих видів української агропродукції заборонений безстроково, а транзит перебуває під контролем Національної податкової адміністрації (KAS).

Про це йдеться у  статті "Транзит і зерно" від видання akademiawschod.eu.

8 вересня KRIR звернулася до міністра сільського господарства Польщі з вимогою підтвердити, чи зерно, яке прямує до портів, справді залишає межі ЄС, а також повідомити масштаби експорту та хто фрахтує судна й бере участь у логістичному ланцюжку.

У відповідь Міністерство сільського господарства та розвитку села Польщі заявило, що заборона на імпорт окремих видів української агропродукції діє безстроково. Йдеться, зокрема, про пшеницю, кукурудзу, ріпак і насіння соняшнику. Дозволений лише транзит під митним контролем до визначених польських портів або за межі Польщі для подальшого експорту до третіх країн.

У міністерстві зазначили, що Національна податкова адміністрація (KAS) контролює такі перевезення через систему NCTS2. Вона передбачає перевірку документів і вантажу, обов'язкові пломби, електронне відстеження через GPS та обмеження часу транзиту. За даними відомства, система дозволяє контролювати маршрут і не допустити потрапляння забороненої продукції на польський ринок.

Водночас у відповіді міністерства немає даних про загальний обсяг транзиту, кількість зерна, яке після перевалки в польських портах залишило межі ЄС, а також назв судновласників, посередників і компаній, залучених до експорту. Питання портової логістики відомство переадресувало Міністерству інфраструктури.

Голова Люблінської сільськогосподарської палати Ґустав Єндрек ставить під сумнів ефективність такого контролю. За його словами, українське зерно залишається в Польщі, через що польські фермери мають проблеми зі збутом власної продукції. Він також заявив, що дешевша українська пшениця тисне на внутрішні ціни. Зокрема, наприкінці серпня Густав Єндрєєк стверджував, що склади, розміщенні наприкінці ширококолійної залізниці «повні зерном з України», а транзитна декларація є «теоретичною». Мовляв, зерно товари залишаються, итакож є черги в портах і на кордонах блокуюється експорт польського зерна, а трейдери купують дешевшу пшеницю з України — він назвав ціну близько 420-430 злотих за тонну порівняно з приблизно 700 злотими на внутрішньому ринку.

«Сьогодні в Польщі немає жодного контролю над чимось... Все дозволено. Або служби не інформують уряд про те, що відбувається, або уряду байдуже», – сказав Ґустав Єндрек Він повідомив, що провадження щодо технічного зерна, що тривали близько трьох років, «були закриті за нинішнього уряду».

Єдреєк пояснив стагнацію внутрішніх цін тим, що ціни на пшеницю зросли в усьому світі, але не в Польщі, оскільки українське зерно було доставлено на склади «нібито транзитом». Він назвав дані про вільні портові потужності та експорт близько 8 мільйонів тонн пропагандою, «щоб дати зелене світло» українським товарам: «Це не українське зерно. Це зерно олігархів усього світу, західне зерно, тільки вироблене в Україні».

Водночас депутат і колишній держсекретар Міністерства сільського господарства Міхал Колодзейчак наголошує на необхідності ширшої домовленості між Польщею та Україною щодо аграрної торгівлі. За його словами, самого транзиту недостатньо, а без узгодженої політики обидві країни можуть втрачати через діяльність великих міжнародних корпорацій.

За даними аналітика зернового ринку Мирослава Марціняка (InfoGrain), експорт зерна з Польщі у сезоні 2025/26 становив 8,94 млн тонн — на 1,1 млн тонн більше, ніж роком раніше. 58% цього обсягу експортували морським шляхом, а потужності польських портів використовувалися приблизно на 40%.

Таким чином, KRIR вимагає прозорості щодо того, що відбувається з українським зерном після прибуття до польських портів. Міністерство натомість наголошує на чинній системі митного контролю, але не наводить даних про кінцевих отримувачів вантажів та учасників портової логістики.

Фото - akademiawschod.eu.