Вибух «Сармата»: Найбільша стратегічна іграшка ліліпутіна не літає?

Вирва діаметром у 62 метри та сліди пожежі – навряд чи це ті світлини, якими рашисти можуть й надалі лякати увесь світ. Їхні погрози щодо ядерного апокаліпсису були фактично анігільовані черговою невдачею мегаракети «Сармат»: це вже четвертий інцидент із п’яти випробувальних польотів, який засвідчив справжній стан ракетобудування на московії.

Тобто насправді у рашистів замість загрозливих МБР є величезна діра у ядерному арсеналі, та ще й з абсолютно непередбачуваними наслідками.

Версії інциденту

Світ облетіли сенсаційні світлини компанії Maxar, на яких зафіксовано чималий  кратер, діаметром у понад 60 метрів, пошкодження стартової шахти і будівель довкола, а також сліди пожежі. Судячи з цих ушкоджень, ракета могла вибухнути одразу після запалювання, припустив експерт Джордж Баррос з Інституту вивчення війни. Ще ряд аналітиків вважає, що аварія могла відбутись ще під час заправляння ракети паливом. 

Німецький Spiegel пише, що норвезькі фахівці із землетрусів із дослідного інституту Norsar, розташованого неподалік Осло, не змогли знайти у своїх даних жодних свідчень сильного вибуху. Але аналіз автоматично зібраних вимірів все ще продовжується.

«Коли ви випробовуєте нові системи, то повинні очікувати помилок на початковому етапі, - каже експерт IISS Тімоті Райт. - Але у випадку із «Сарматом» це виглядає як велика помилка». На його думку, проблема може полягати в рідинній силовій установці, з технологією якої росіяни, можливо, не можуть дати раду.

«Український слід»

Відомо, що основна міжконтинентальна балістична ракета, яка стояла на озброєнні в СРСР, а потім і рф – це Р-36М2 («Воєвода», її попередня версія до модернізації в американській класифікації звучала як SS-18 Satan). І розробляло її свого часу КБ «Південне» в УРСР. Там же, на «Воєводі» стояв і двигун третьої ступені, розроблений у тому ж КБ «Південне». А ще системи подачі палива.

Поки ці ракети стояли на бойовому чергуванні, обслуговували їх також українські фахівці, тож усе працювало як книжка пише. Але у 2014 р. після нападу рф на Україну цей «сервіс» зі зрозумілих припинився. Тож у якому стані ця частина рашистського ядерного арсеналу, сьогодні у цивілізованій частині світу не знає ніхто.

Рашисти тим часом вирішили максимально віддалитись від українських технологій і робили спроби створити щось своє. У «нульових» таким продуктом став комплекс РС-24 «Ярс» (модифікація на базі ракети «Тополь-М»), а в 2022 р. московити почали вихвалялися «Сарматом». Але…

У попередніх МБР рашисти використовували твердопаливні ракети (цей же тип двигунів ставили, зокрема, й на ракети для підводних човнів), і раніше вони ще сяк-так літали. З мінусів – ці двигуни слабші, тож ракети з ними мають меншу дальність та масу бойової частини. Іншими словами – не такі смертоносні, як би хотілося кремлівцям. Потрібна була рідкопаливна ракета, але за відсутності технологій та фахівців з України росіянці з КБ Макеєва (робили лише балістичні ракети для субмарин) узялися… фактично копіювати «Воєводу».

«20 квітня 2022 року було проведено перше і останнє успішне випробування нібито МБР РС-28 «Сармат». Проаналізувавши наявні матеріали, я дійшов висновку, що це була МБР Р-36М2, яку їм якимось чином вдалося довести до льотної придатності і запустити», - звернув увагу у дописі на FB експерт-науковець, старший науковий співробітник Інституту космічних досліджень НАНУ Олексій Парновський. Після того були 4 невдалих випробування нібито «Сармата», зокрема й останнє – те, яке зараз усі обговорюють.

Експерт не зміг чітко визначити, чи московити зробили спробу пуску, чи це було лише відпрацювання заправки компонентами палива. Однак з наявних даних він зробив висновок про вибух ракети у шахтно-пусковій установці, що призвело до повного руйнування ШПУ. Зруйновано чи суттєво пошкоджено об’єкти поблизу, сталася лісова пожежа (на світлині нижче – супутникові знимки місця пуску «до» та «після»). Також варто очікувати значного забруднення місцевості високотоксичними компонентами палива і продуктами їхнього горіння.

«Вона від’ємно злетіла»

Традиційно у таких ситуаціях кремлівський карлик зробив вигляд, що нічого не сталося. А його персональний писок пєсков на питання журналістів відповів майже чесно: мовляв, у них немає ніякої інформації про цей випадок.

«Це скоріше питання, яке стосується компетенції наших військових, тому я рекомендую туди звертатися», - сказав прес-секретар. Так він перевів стрілки у відповідь на запитання про публікації, що з'явилися в західних ЗМІ, про нібито невдалі випробування російської балістичної ракети. Ну звісно ж: якщо гучний провал, то це все військові, і кремль про це взагалі не в курсі. От якби ж той «Сармат» (або Satan-2 на Заході) полетів, тоді могли б і медальки роздавати.

Після цієї епічної відповіді усі одразу пригадали й субмарину «Курськ», про яку ліліпутін на питання «Що ж із нею сталося?» відповів «Вона потонула». Любителі мемів тоді це переінакшили з урахуванням лексики росіянського мінубивства: «Вона від’ємно спливла».

Тож тепер про міжконтинентальну балістичну ракету, яка вибухнула фактично на стартовому майданчику (для неї це шахта) почали говорити як про таку, що «від’ємно злетіла».

Але для московитів ця історія з небезпечним «Сарматом», на щастя, насправді має доволі сумні наслідки. Окрім технічних пошкоджень інфраструктури (пускової шахти) та вірогідних супутніх людських жертв, є ще іміджеві втрати і стратегічна невизначеність.

Ідеться насамперед про те, що «Сармат» (як стратегічний ракетний комплекс із рідинною МБР важкого класу) повинен замінити ракети «Воєвода», які досі стоять на озброєнні рф. Бункерний дід раніше нахвалював «унікальні технічні характеристики» нової ракети. А в лютому навіть заявив, що «Сармат» постачають у війська. І ось щойно з’явилося чергове підтвердження, що це чудо техніки… не літає!

У західних медіа пресі цю ганьбу описали вкрай обережно. Так той же Spiegel припускає, що остання невдача «Сармата» по суті означає, що «що російським ракетним військам доведеться і далі покладатися на стару зброю». Європейський ракетний експерт Маркус Шиллер ще й наголосив, що рф не демонструє хорошої картини у розробці цієї ракети. «Цей інцидент ще раз показує, що у російській збройній промисловості (мається на увазі ракетобудування – ЗІФ) не все добре», - підкреслив він.

Крістіан Меллінг з берлінського Фонду Бертельсманна був ще відвертіший: «Експерти дивляться на розробку «Сармата» і тепер сміються від душі». За його словами, московія вже кілька разів намагалася представити «чудо-зброю», і поки що безуспішно. Втім, «у росіян все ще є робочі ракети, тож потенційна загроза зберігається», нагадує цей експерт.

Насамкінець варто нагадати, що Р-36М2 «Воєвода» (або Satan за натівською класифікацією) не лише конструювали, але й виготовляли їх та відповідне обладнання переважно в Україні – на «Південьмаші», «Хартроні», Павлоградському мехзаводі.

Ці МБР, які досі в пускових шахтах рф, почали ставити на чергування ще у 1988 р. – тобто 36 років тому. Успішний контрольний запуск, проведений росіянцями у 2006 році, за їхніми ж словами, технічно підтвердив «можливість експлуатації комплексу протягом ще 20 років. Це означає, що у 2026 році в ШПУ на росії стоятимуть 40-річні ракети, які за останні 12 років не обслуговувалися нормальними фахівцями. Чи зможуть вони взагалі стартувати – велике питання. Тож виглядає на те, що рашисти у новому раунді «холодної війни» опинилися фактично без основного важкого балістичного ракетоносія.

До слова, невдалі випробування ракет «Ярс» та «Булава» вже також фіксувалися. А зважаючи на постійні технічні проблеми у галузі, про стан атомного підводного флоту рф та його озброєння можна лише здогадуватися. Атомний колосс таки стоїть на глиняних ногах…