Вибори в Польщі: несподіванки, загрози та вплив на Україну

Може виявитись, що Польща обирає не президента, а верховного головнокомандувача. Вельми дивний тринадцятий кандидат, який звідкись узяв 100 тисяч підписів для реєстрації, але під час голосування набрав у кілька разів менше голосів. Зрештою, чи завершиться політична криза із обранням президента Польщі, чи навпаки – почнеться новий етап політичних баталій. На ці та інші знакові моменти звернули увагу учасники експертного обговорення «Президентські вибори в Польщі та Україна», яке відбулось в Українському кризовому медіа-центрі.

Нагадаємо, що за підсумками І туру президентських виборів у Польщі  перше місце здобув кандидат від керівної Громадянської коаліції, мер Варшави Рафал Тшасковський з 31,3% голосів виборців. Ненабагато він нього відстав представник опозиційної партії «Право і Справедливість», голова Інституту національної пам’яті Польщі Кароль Навроцький – 29,5%. Обидва виходять у другий тур, який відбудеться 1 червня.

 «Євген Магда сказав, що правильно буде зробити  брифінг між виборчими турами, не чекаючи ІІ туру. І йдеться не про цифри, а про тенденції, які вже помітні. Також можу сказати свого власного досвіду, що посада президента Польщі це, скажемо так, набагато більше значить для України, ніж, можливо, всередині Польщі», – зазначив у вступному слові Надзвичайний і Повноважний Посол, голова правління УКМЦ Валерій Чалий.

За його словами, у процесі війни з росією країни-сусіди (Польща, румунія, де відбувались вибори) для нас дуже важливі: адже вони впливають на логістику поставок, локалізацію виробництва озброєнь, ремонти.

«Сподіваюсь, що після закінчення виборів ми будемо працювати з Польщею стосовно трьох питань: безпека в Європі (а Польща може опинитись під наступним ударом), друге – це наша можливість об'єднатись для спільної ролі в європейській безпеці з Великобританією, балтійськими країнами. І третій момент – для України і Польщі, для наших людей дуже важливо використати потенціал взаємодії для того, щоби покращувалась і наша економічна ситуація. Ну і окремим питанням стоїть євроінтеграція», - наголосив Валерій Чалий.

 На думку експерта-міжнародника Станіслава Желіховського, у разі перемоги Тшасковського є шанси, що електоральний марафон у Польщі завершиться і країна зітхне з полегшенням. Якщо ж переможе Навроцький, підтримуваний PiS-ом, є ризик, що електоральний цикл не лише не завершиться, а й може запалати з новою силою. «Адже там можуть відбутися події, які, скажемо так, будуть далекі від того, щоб можна було називати політичну ситуацію в Польщі стабільною», - попереджає експерт.

Досить несподіваним для багатьох стало четверте місце Гжегожа Брауна. «Відомо, що це специфічний політик, м'яко кажучи, і він полюбляє  здійснювати різного роду перформенси, завдяки чому його знає, мабуть, кожна польська сім'я. Але він неочікувано отримав високе четверте місце. А це означає, що в сукупності із Славоміром Менценом – представником партії «Конфедерація» який отримав третє місце – вони набирають більше 20% голосів. І це серйозна загроза для Рафала Тшасковського, адже навіть із підтримкою політиків на кшталт Шимона Головні чи Магдалени Беят він все одно не набирає достатньо голосів для перемоги в ІІ турі», - вважає пан Желіховський.

На його думку, у випадку програшу Тшасковського «Громадянська платформа» не зможе в повній мірі завершити той цикл змін, який вона поставила перед собою за мету, щоб отримати всю повноту влади в країні.

 «Оскільки у фінал вийшли два традиційних кандидати, можна сказати, що це фактично ще була війна минулого. Тобто, я б не сказав, що або Рафал Тшасковський або Кароль Навроцький представили якусь нову чи проривну візію розвитку Польщі, її місця в Європі чи на світовій арені, її ролі в архітектурі безпеки чи в безпекових союзах. Двобій між ними тривав навколо старих тем, старих протиріч», - стверджує Анатолій Курносов, політичний аналітик, виконавчий директор ГО «Коло європейського діалогу» та експерт Українсько-Польської Медіа Платформи.

За словами експерта, Тшасковський певним чином представляв на виборах владу, а Навроцький – опозицію, тож останньому з цієї позиції вести кампанію простіше, будуючи її на критиці. Загалом, було багато традиційних тем: міграційні проблеми, економічні, соціальні, ставлення до ЛГТБ, абортів. Також простежувався умовний поділ на проамериканського (більше позиціонувався Навроцький) і проєвропейського (у Тшасковського більше орієнтація на Францію, Німеччину) кандидата.

«Багато хто прогнозував, що ці вибори вже зламають систему домінування двох традиційних партій. Хоча їх представники набрали разом 60% голосів. Натомість Ментцен і Браун досить легко взяли понад 20% - це насправді потужно. І ті елементи ксенофобії, які у них присутні, насторожують», - підкреслив Анатолій Курносов.

 Як наголосив директор Інституту світової політики Євген Магда, Україна і Польща є країнами – стратегічними партнерами, але у нас протягом останніх років відбувається політична асинхронізація. «В Україні з об'єктивних причин вибори не проходять А в Польщі ми побачили перед собою весь виборчий цикл. І тим, що ми спостерігаємо за ним, ми демонструємо свій інтерес до того, що відбувається в Польщі. І що вибори для нас теж є цікавими, і ми маємо до цього всерйоз підходити», - зазначив Магда.

Він нагадав, що Польща для кремля є не тільки одним з головних ворогів, але і головним місцем прикладання гібридних зусиль. «Також наголошу на тому, що власне Польща на сьогоднішній момент є одним з основних місць транзиту, шляхів постачання в Україну озброєнь та ін. Тобто якраз ситуація виборів у Польщі та Румунії ставила під серйозну загрозу комунікації та сполучення для воюючої України», - пояснює важливість нинішньої ситуації політичний експерт.

За його словами, щодо найбільш гострої теми – Волинської трагедії –  треба віддати належне позиції і України і Польщі, тому що роботи в Пужниках (попри те, що цей населений пункт не має безпосереднього відношення саме до Волинської трагедії), сам факт проведення ексгумації став таким інформаційним щепленням від провокації на горі Монастир, відзначив пан Євген.

«Я назвав ці вибори «Не для забобонних», адже 13 кандидатів – це цікавий момент. З інших цікавих моментів виборів – це поява кандидата Мацея Мацяка, який набрав менше статистичної похибки. Схоже, його завданням було просто з’явитись у переліку кандидатів. Він це і зробив – щоб позначити, що зараз відбувається у польській владі», - наголосив Євген Магда.

При цьому, нагадав Валерій Чалий, у Польщі просто так на виборах не з’явишся – для цього потрібно зібрати 100 тисяч підписів. «І хтось їх надав. А чи це не тест на наступний період, що можна ввести будь-кого? І я читав, що в Польщі й досі не можуть розібратись, звідки ж взялися ці 100 тисяч», - зазначив пан Чалий.

«Справді, з одного боку, для країни з 30-ма мільйонами виборців це не так багато, хоча загалом це суттєва цифра. І я думаю, що це демонстрація того факту, на скільки московитські спецслужби мають можливість впливати на ситуацію», - зауважив Євген Магда. Натомість, за його словами, активізація прем’єра Туска в «коаліції охочих», і рішення МЗС Польщі щодо закриття росіянського консульства у Кракові за кілька днів до виборів в цьому плані також були надзвичайно показовими.

Кілька висновків про суть цієї виборчої кампанії висловив польський журналіст Павел Боболович.  

 «В ході кампанії було мало представлено, як ми собі уявляємо майбутнє Польщі, наші роль і місце в Євросоюзі чи безпекових структурах, стосунках із сусідами. Здебільшого звучала критика опонентів – як вони зараз розпоряджаються владою, як це робили раніше, а також пошук компромату на політичних суперників. Кандидати навіть не все висловили, що думають про певні речі, а залишили людям самим додумати, як би це могло бути», - зазначив пан Боболович.

На його думку, Славомір Менцен просто намагався показати, що він – проти основних кандидатів, не є вихідцем з існуючої системи, але іншим шляхом для Польщі. Те саме робив і Гжегож Браун, який намагався довести існування протягом багатьох років двополярної системи у польській політиці. А він при цьому нібито знаходиться з іншого боку, як хтось новий.

Антиіміграційна тема й націоналістична риторика була практично у всіх кандидатів, в тому числі тих, хто йде у ІІ тур. І навіть найбільш ліберальний кандидат Тшасковський несподівано для багатьох підійшов до української теми з консервативних позицій. Зокрема, він виступив ініціатором призупинення виплати соцдопомоги українським мігрантам, нагадав Павел Боболович.

За його прогнозом, у ІІ турі Навроцький може розраховувати на більш ніж 50% голосів, тоді як Тшасковський – трохи більше ніж на 41% голосів. «А це означає, що «Громадянська платформа» та її партнери, які зараз при владі, фактично втратили легітимність представляти інтереси більшості поляків. І саме через це може постати питання швидкого проведення наступних виборів», - каже журналіст.

З власного досвіду він також зазначив, що Польща не забезпечила можливість проголосувати на цих виборах своїм громадянам, які перебувають в Україні. «Якщо тут справді така важка ситуація, то про це треба було відверто сказати польському суспільству. Можливо, тоді деякі кандидати не розповідали б різні дурниці про Україну», - вважає пан Боболович.

На думку польського журналіста, росіянський вплив протягом цих двох тижнів може кардинально посилитись.

«А загалом ми в Польщі повинні розуміти: може виявитись, що ми зараз вибираємо не президента, а передовсім... верховного головнокомандувача Війська Польського у дуже складній ситуації», - підкреслив Павел Боболович.

 Як відзначила Світлана Мялик, журналістка Українського Радіо, яка співпрацює з Польським Радіо, у кампанії справді не було центральної теми. Озвучувались внутрішні питання Польщі, а російсько-українська війна згадувалась з огляду на безпеку Польської держави – щоб рашистські війська не з’явились на її кордонах. При цьому в питаннях щодо біженців звучала ініціатива скасувати виплати на дітей за програмою підтримки 800+ (хоча це зараз фактично єдина допомога, яку можуть отримувати українські біженці у Польщі).

«На жаль, антиукраїнські настрої посилюються, збільшується радикалізація суспільства. Прикро це визнавати, але ксенофобія антисемітизм стають більшими, ніж ми думали. І ці 21%, які разом отримали Менцен і Браун, є тому підтвердженням. Й оця поляризація суспільства – два табори, «Громадянська платформа» і PiS, нікуди не зникла», - підкреслила Світлана Мялик.

За словами Євгена Магди, Польща пройшла через ці вибори як суспільство розколоте. «Вже згадали, що кожен п’ятий виборець проголосував за правих популістів. Кожен 10-й голосував за несистемних лівих. Тобто спостерігається турбулентність і розрив між кандидатами – думаю, це примусить їх робити різкі рухи. Саме за цим ми і будемо спостерігати протягом цих двох тижнів», - резюмував директор Інституту світової політики.