Угорщина може ставити вимоги тільки Україні?

06 грудня 2017 правоохоронні органи Угорщини заявили про те, що ними було завершено масштабне слідство, яке було розпочато рівно 14 місяців тому (06.08.2016) проти ряду членів угорської неонацистської парамілітарної організації «Угорський національний фронт» (Magyar Nemzeti Arcvonal, MNA), яка тривалий час діяла в Угорщині під кураторством спецслужб Російської Федерації.

Як заявили угорські правоохоронці, в рамках слідства обвинувачення в незаконному зберіганні зброї, боєприпасів та вибухових речовин було висунуто 17 членам неонацистської організації, тісно пов’язаної із Російською Федерацією. Зокрема, в результаті проведення великої кількості обшуків по всій території сусідньої із Україною країни, співробітниками поліції Угорщини було виявлено та вилучено 35 штурмових гвинтівок, 409 магазинів, 19 глушителів, 18 225 одиниць різнокаліберних набоїв, 5,9 кілограма пороху, 952 грам вибухових речовин, 8 запалів, а також багато іншої зброї та боєприпасів.

В несамовитому круговороті подій українського сьогодення, ця важлива новина, на жаль, обійшла українське медійне поле стороною.

Натомість у жовтні 2016 року, коли керівник цього підконтрольного Росії неонацистського злочинного угрупування (на той час 76-річний) Іштван Дьоркош (István Győrkös), під час обшуку власного приміщення здійснив смертельний постріл у співробітника поліції, абревіатура MNA та назва «Угорський національний фронт» тривалий час «світились» не лише в пострадянському медіапросторі, але й стали фігурантами гучних розслідувань таких грандів журналістики як The Financial Times та The New York Times.

Угорська поліція на місці смертельного поранення поліцейського в угорському селищі Боні у жовтні 2016 року. Фото Csaba Krizsan/European Pressphoto Agency

Коротко нагадаємо, що саме трапилось у 2016 році. Як вже відомо на даний час, із 06 серпня 2016 року правоохоронні органи Угорщини розпочали слідство у справі протиправної діяльності неонацистського угрупування військового спрямування «Угорський національний фронт» (MNA), яку очолював знаний в Угорщині ще з 1989 року неонацист та прихильник військових переворотів.  

На передньому плані - засновник та керівник неонацистської парамілітарної організації «Угорський національний фронт» (Magyar Nemzeti Arcvonal, MNA) Іштван Дьоркош (István Győrkös)

А перехоплені спецслужбами Угорщини відомості прямо вказували на те, що воєнізовані, неонацистські формування в сусідній із Україною державі, починаючи з 2012-2013 років отримували стійку фінансову та матеріальну підтримку від Російською Федерації. Більше того, російські розвідники, що діяли (а можливо і до цього часу діють) в Угорщині під дипломатичним прикриттям, особисто проводили військову підготовку членів неонацистського угрупування «Угорський національний фронт» поблизу будинку Дьоркоша, використовуючи при цьому щоправда зброю для страйкболу.

Як повідомила в жовтні 2016 року The Financial Times, угорській владі

Більше того, виникало питання, з чого раптом Росія, яка щорічно активно відмічає черговий приступ «побєдобесія», вирішила фінансово та матеріально підтримувати угорських неонацистів, які є прямими послідовниками угорських союзників Гітлера? Вражає як цинічно російські власті, можуть співіснувати у двох вимірах: підтримки неонацизму в Європі, та підтримки фанатів фраз «дєдиваєвалі» та «можемпавтаріть», коли на вулиці російських міст виплескується лавина «георгієвських стрічок»? А «нестаріючі ветерани» в черговий раз з піною на губах розказують про вирішальну роль саме Росії у перемозі нацистської Німеччини в ІІ Світовій війні.

Знову ж таки багато тоді було запитань і до Угорщини. Якщо їх спецслужби знали про підтримку російськими розвідниками неонацистського та екстремістського угрупування на території власної держави, то чому Угорщина, на відміну від ряду інших європейських держав, за останні кілька років не вислала жодного російського дипломата.

Причини доволі очевидні – прем’єр-міністр Віктор Орбан в захваті від ворожого ставлення очільника Росії В. Путіна до будь-яких проявів ліберальної демократії, і ще більше в захваті від того, що Росія готова платити Угорщині кошти за «розхитування човна» Євросоюзу та постійні нападки на таку ненависну Кремлю Україну, яка, як виявилось, після «жахливих утисків» російськомовного населення Донбасу і Криму тепер, зі слів угорських дипломатів, взялась і за угорськомовне населення Закарпаття.

Звичайно, російською стороною оплата «дружби народів» не здійснюється в класичному розумінні, оскільки це б не обійшли стороною спецслужби інших європейських країн та США. Все відбулось згідно хитрого задуму…

І це, очевидно, пояснює, чому угорський прем’єр Орбан і його підлеглі, в тому числі і сумнозвісний міністр закордонних справ Пітер Сіярто, в компанії із лідерами партії «Йоббік» вирішили забути про результати громадських опитувань.

Так ось, результати опитувань угорців довели, що вони і надалі краще відносяться до Заходу, ніж до Росії. Ймовірно, історична пам'ять придушених російськими військами повстань 1848 та 1956 років ще жива в головах пересічних угорців. Натомість, угорські керманичі об’єктами критики вибирають не Росію, яка порушила всі норми міжнародного та гуманітарного права, а Європейський Союз та Україну.

Повертаючись до жовтня 2016 року, нагадаємо, що тоді Пітер Сіярто, який за останні кілька місяців 2017 року зробив безліч негативних випадів в сторону України та антиукраїнських заяв, обіцяв, що санкції до російських дипломатів будуть прийняті після завершення слідства та оприлюднення його результатів. Бо в жовтні 2016 року, не зважаючи на неспростовні докази участі російських спецслужб у фінансуванні та координації неонацистської організації на території Угорщини, пан Сіярто заявив, що йому потрібні «вагомі докази, щоб виразити стурбованість». І саме тому він чекатиме повного звіту від правоохоронних та спеціальних органів Угорщини для того щоб відповідно відреагувати.

Ну, що ж пане Сіярто, результати розслідування щодо протиправності діяльності угорської неонацистської парамілітарної організації «Угорський національний фронт» оприлюднено у ЗМІ ще 8 грудня 2017 року. Вочевидь міністр Сіярто вже і особисто встиг ознайомитись із значно більш розширеною версією результатів цього розслідування закінченого ще 6 грудня 2017 року.

То, де ж, тиждень потому, обіцяні кроки по відношенню до російських розвідників з дипломатичними паспортами?

Звичайно ж, це не заявляти про те, що «Угорщина блокуватиме будь-яке подальше зближення України та ЄС», не закликати ОБСЄ направити постійну місію в Закарпатську область у зв'язку з «напруженістю» в регіоні, яку за російські кошти бачить лише Угорщина. Це не розказувати про міфічні 150 тисяч угорців, права яких нібито обмежено «мовним законом», навіть не зважаючи на абсолютно інші висновки Венеціанської комісії. Це, вочевидь, не так просто, як вимагати, щоб будь-які зміни в законодавстві про освіту в Україні відбувалось лише після «згоди закарпатських угорців»…

У випадку із «Угорським національним фронтом» перед поборником прав угорських меншин паном Сіярто стоїть очевидно важчий вибір, бо ж будь-який крок проти російських дипломатів однозначно буде сприйнятий негативно кремлівськими колегами по антиукраїнській коаліції. І найстрашніше, що може трапитись, це те, що весь виявлений арсенал зброї та боєприпасів, а також докази причетності кремлівських спецслужб до діяльності неонацистів в Угорщині, виявляться недостатньо вагомими аргументами для угорських очільників…

Але все ж таки, не покидаймо надії на приємну несподіванку від угорського МЗС напередодні Різдвяних свят.

   ІА "ГО Західний інформаційний фронт"