У давнього путіна новий міністр оборони, який масштабуватиме російський ВПК – огляд політики росії

Ярослав Чорногор

Директор програми російських і білоруських студій аналітичного центру Рада зовнішньої політики "Українська призма". Кандидат історичних наук. Закінчив історичний та економічний факультети Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

«Інавгурація» путіна, відставка Шойгу, новий міністр оборони та подальші новини про відхід Вірменії від москви – в рамках Програми російських і білоруських студій Ярослав Чорногор та Антон Оксентюк представляють новий щотижневий #аналізагресора, в якому вони розбирають актуальні новини внутрішньої та зовнішньої політики росії.

Путін "переобрався" на новий президентський термін

Як це вже традиційно склалося, «інавгурація» путіна стала, по суті,  таким собі «міні федеральним зверненням», коли зібралась майже всі російські високопосадовці. Навіть Рамзан Кадиров, щодо якого останнім часом поширюють інформацію, що він тяжко хворий, особисто відвідав церемонію.

Велика кількість держав Заходу відмовилися надсилати своїх представників на церемонію. При цьому представники шістьох держав ЄС – Угорщини, Словаччини, Греції, Мальти, Кіпру та Франції – були присутні на урочистостях. Якщо наявність представників від Угорщини та Словаччини була зрозумілою з огляду на особливі відносини між урядами цих країн та росією, то те, що свого представника на “інавгурацію” надіслала Франція викликало здивування у медіа. Ймовірно, цей крок є частиною стратегії Парижу, направленої на необхідність зберегти каналу комунікації з кремлем.

Частиною «інавгурації» стала промова путіна. У ній він фактично повторив вже відомі нам наративи. Диктатор згадав учасників агресії росії проти України, наголосив на потребі робити все можливе “для захисту Батьківщини”. Значний акцент зробив саме на наративі про «боротьбу з викликами». Як і раніше, путін повторив російську позицію про «готовність до переговорів» – важливу частину теперішньої зовнішньополітичної стратегії кремля.

Він знову наголосив на можливості діалогу лише тоді, коли держави Заходу “зможуть правильно оцінювати реальність”.

Вже традиційно путін згадав про «новий світовий порядок» - основну стратегію кремля при розбудові відносин росії з державами Африки та Латинської Америки.

Виходячи з цієї промови та діяльності російської влади, слід виокремити деякі пріоритети, які, найімовірніше, ставить перед собою путін  на наййближчий час. Вони не змінились та будуються на трьох основних принципах – необхідності просунути та по можливості реалізувати стратегію виходу на «переговори», політичному закріпленні російських територіальних захоплень та продовження побудови іміджу росії як держави, яка протистоїть Заходу та його «гегемонії».

Відставка Шойгу та новий міністр оборони

Після проведення президентських виборів в росії проходить очікувана заміна усієї владної структури. Те саме стосується й уряду, в якому відбулись суттєві зміни. Сєргєй Шойгу, незмінний протягом багатьох років міністр оборони, один із найстаріших членів російської політичної системи та близький товариш путіна, йде зі своєї посади.

Новим міністром оборони стане Андрєй Бєлоусов. До цього він обіймав посаду першого заступника прем’єр-міністра Мішустіна. Фактично, Бєлоусов був другою людиною в уряді і є одним із тих чиновників, дії яких дозволили російській економіці триматися на плаву у перші місяці після введення масштабних західних санкцій. Він відомий тим, що знається на макроекономіці. У Бєлоусова репутація особистого “солдата” путіна, який не має свого політичного клану, чиє існування залежить від волі російського диктатора. Він дотримується позиції “суверенізації” економіки, її опору на внутрішній ринок.

Можна з точністю сказати, що у міністерство оборони Бєлоусов призначений з головним завданням – провести “аудит” величезного бюджету та налагодити масштабну роботу ВПК. Саме останнє і є найбільш важливим фактором.

Як економіст, Бєлоусов, ймовірно, матиме більше можливостей та досвіду перевести не лише “оборонку”, але й російську економіку на “військові рейки”. Для нас це означатиме масштабування російського ВПК, збільшення кількості випущеної військової продукції та більш ефективного розподілу коштів на потреби війни.

Звільнення Патрушева: причина та чого очікувати?

Ймовірність звільнення Шойгу хоч і була доволі низькою, але після арешту Тімура Іванова не стала неосподіванкою. Однак цього не можна сказати про Ніколая Патрушева, який залишає свою посаду секретаря ради безпеки росії. Наразі немає ніякої інформації щодо аргументів такого рішення.

Прессекретар путіна Дмітрій Пєсков після публікації новини про звільнення Патрушева моментально заявив, що це рішення ухвалено у зв’язку з його переходом на нову роботу, про яку мають оголосити за декілька днів. Такий коментар звучить правдоподібно. Патрушев є близьким соратником путіна. Є висока вірогідність того, що він був одним із тих політиків, які у вузькому колі готували повномасштабне вторгнення в Україну. Патрушев є лідером усіх російських силовиків та надто значною для звільнення фігурою.

Відтак, ймовірний варіант того, що його зняття з посади секретаря радбезу було необхідним лише заради того, щоб Шойгу міг зайняти це місце. Все через те, що кадрова політика путіна протягом майже усього періоду його правління будувалась не на звільненнях провальних чиновників, але їх ротації. Він постійно тасує кадри по різних посадах, але ніколи не звільняє їх повністю.

Ще одним підтвердженням того, що Патрушев не потрапив в опалу російського диктатора є підвищення його сина, Дмітрія Патрушева, який з посади міністра сільського господарства в новому уряді стане віце-прем’єром. Наразі ймовірним є варіант переходу Патрушева старшого до адміністрації президента, де також очікуються зміни.

Росія виключила Володимира Зеленського зі списку на розшук. Що це було?

З російського сайту бази даних міністерства внутрішніх справ зникла інформація про оголошення президента України Володимира Зеленського у розшук. Він був внесений до цього списку минулого тижня. Тоді ця новина актуалізувала низку важливих питань, в першу чергу тих, які стосувались російської стратегії невизнання легітимності українського президента. Українська призма також аналізувала цей фактор та наголосила на тому, що подібний крок може бути лише пропагандистською публічною акцією, направленою на внутрішню аудиторію, яка не матиме зовнішньополітичних наслідків. При цьому не слід виключати й протилежний варіант, при якому кремль демонстративно використав це включення як сигнал його готовності відійти від стратегії «готовності до переговорів».

Наразі доволі швидке зникнення Володимира Зеленського із даного списку знову викликає питання причин подібного рішення. Самі російські ЗМІ поширили інформацію про те, що включення українських політиків у розшук було лише технічним питанням, при цьому за ним нібито стояло виключно головне управління внутрішніх справ так званого «днр», яке й додало Володимира Зеленського у списку на розшук.

Наразі ситуація досі залишається у підвішеною. кремль все ще може повноцінно перейти до стратегії невизнання легітимності Зеленського як президента вже найближчим часом.

Вірменія припиняє фінансування ОДКБ, а росія виводить свої війська із низки областей

Речник МЗС Вірменії Ані Бадалян заявила, що її держава призупиняє фінансування діяльності ОДКБ. Моова йде про ухвалений організацією ще у листопаді 2023 року бюджет на 2024 рік. Влада Вірменії при цьому заявляє, що це рішення ще не означає їх виходу з ОДКБ. Хоча скидається на те, що це лише питанням часу. У лютому 2024 року прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян заявив про замороження участі його держави в організації.

Слід розуміти, що Вірменія у цьому питанні все ще перебуває  під доволі серйозним тиском. В першу чергу мова йде про економічні зв'язки з росією, а також про присутність певної кількості російських військових на території Вірменії.

Але щодо останнього питання, то тут є серйозний зсув. Так, за результатами зустрічі між путіним та Пашиняном з минулого тижня російські прикордонники припинять свою діяльність у ряді вірменських областей та будуть виведені з території країни. За деякий час до цього влада Єревану вже порушувала це питання. Через те, що воно проговорювалось під час розмови двох лідерів держав, можна сказати що путін намагався завадити цьому рішенню. Це також випливає зі слів прес-секретаря російського президента Дмітрія Пєскова, який заявив, що путін порушив питання безпеки у регіоні.