У Львові обмірковували плани визволення Білорусі та налагодження співпраці з Україною

Український католицький університет прийняв направду стратегічний для України та центрально-східного регіону Європи захід – білорусько-український експертний форум імені князів Острозьких. Його значимість підкреслив і представницький склад учасників з обох країн: політики та народні депутати, політичні експерти й аналітики, представники влади, медіа, інформації, культури та полку Кастуся Калиновського.

Оскільки чисельні тематичні панелі для обговорень і дискусій відбувалися за правилами Chatham House, журналістів обмежили у висвітленні певних частин події. Зокрема, у деталізації розмов, оприлюдненні прізвищ доповідачів і їх цитуванні. Проте, як відомо, кожні правила мають свої винятки.

Перший крок із тисячі

Один із учасників форуму – директор Інституту світової політики, політолог і голова наглядової ради Західного інформаційного фронту Євген Магда в інтерв’ю «Радыё Ўнэт» прокоментував перебіг події та висвітлив деякі нюанси. До слова, політичний експерт одним із перших порушив тему про необхідність Україні звернути увагу на Білорусь і необхідність пройти шлях у 1 000 кроків між обома народами. Адже, за його словами, «лише сформувавши фундамент двосторонніх відносин, можна сподіватися на позитивні зміни у відносинах Білорусі й України». Схоже, білорусько-український форум в УКУ став тим першим великим кроком, що наблизив великі представницькі кола обох суспільств для кращого розуміння ситуації, позицій і поглядів щодо спільних дій.

В радіоінтерв’ю Євген Магда відзначив плідність неформальних дискусій і зацікавленість учасників – вони навіть після закінчення останньої панелі продовжували спілкуватися та обговорювати в кулуарах майбутні кроки.

«На форумі обговорювали багато питань та проблем у різних сферах. Наприклад, була дуже цікава дискусія про те, як підтримувати один одного на міжнародному рівні. Відомо, що про це говорили експерти, від яких не все залежить. Але в цьому напрямку є передумови для обережного оптимізму. Зараз Україна повинна сказати лукашенкові, що ніколи не буде так, як було раніше. По-друге, українське керівництво має заявити, що без демократичної Білорусі не буде вільної Європи. Це не означає підтримку певного політика. Це те, як Україна бачить у цьому контексті власні інтереси», - йдеться на сайті «Радыё Ўнэт».

Іще одним пунктом обговорення є ситуація з відсутністю об’єднання серед демократичних білоруських сил. І це, на думку деяких українських політиків, є причиною того, що незрозуміло, з ким домовлятися.

Євген Магда розповів, що теза про необхідність об’єднання звучала, але не в категоричній формі – «ніхто не казав, поки ви не об'єднаєтеся, доти ми з вами говорити не будемо», адже «принцип демократизму передбачає наявність різних думок і позицій».

«На форумі було закладено основу для подальших розмов, а якими вони будуть, залежить від нас, - каже Євген Магда. - Назріла необхідність виходу на формат постійних тематичних дискусій, під час яких необхідно постійно говорити про актуальні проблеми. І просувати його в інформаційному просторі України та Білорусі. Тому що сьогоднішні реалії такі, що ми дуже мало знаємо один про одного… На форумі ми говорили не лише про політику, а й про те, як ми сприймаємо один одного з соціологічної точки зору. Говорили про правові аспекти і проблеми спільної історії, культури, підтримки на міжнародному рівні. Було вісім різних груп, що свідчить про зацікавленість обох сторін. І варто відзначити роботу організаторів, яким вдалося зробити дійсно цікавий форум. Адже не часто буває, коли на таких заходах намагаєшся вислухати максимум».

Об’єднаний кабінет змінює концепцію ставлення до росії

Представник Об'єднаного перехідного кабінету демократичних сил Білорусі зі закордонних справ Валерій Ковалевський розповів про прийняту концепцію з перегляду договірно-правової бази відносин з росією. Вона, зокрема, передбачає вихід з деяких угод: договору про створення Союзної держави, угод про військово-політичну співпрацю, перегляд угод в економічній площині. Це у майбутньому дозволить послабити контроль росії над Білоруссю і зменшити залежність Білорусі від росії у торгово-економічній співпраці.

«Разом із тим ми розуміємо, що цей вакуум потрібно чимось заповнювати. Повинна бути альтернатива І в якості альтернативи ми говоримо передовсім про європейський вибір Білорусі, про те, що в нас повинна бути перспектива. Ми до цього мусимо прийти через діалог, порозуміння, інформування білорусів, щоби вони розуміли, що означає європейська перспектива для Білорусі. Але найперше нам також необхідно буде нормалізувати наші відносини з найближчими сусідами. Україна – серед них. І те, як ми бачимо наші майбутні відносини з Україною – це партнерство. Дуже близьке партнерство у всіх сферах, які для нас важливі. Це питання безпеки, зовнішньої політики, торговельно-економічної співпраці, соціальної сфери. Це фактично все те, що зробить нас справжніми сусідами, де ми один одного чуємо, розуміємо, допомагаємо. Таким чином через спільні дії ми зможемо домогтися того, що ми поруч один з одним почуваємося в безпеці, що ми отримуємо справжню користь, що наші народи та держави через спільні дії вирішують найсерйозніші сьогодні питання: демократія в Білорусі та безпека в регіоні», - сказав Валерій Ковалевський.

Ішлося також і про Світлану Тихановську, яка виконує фактично основні представницькі функції демократичної Білорусі. І саме її постать є «єдиним супеарактивом» білоруського народу, які хочуть стати вільними і скинути кайданки диктаторських режимів лукашенка-путіна.

Офіс Світлани Тихановської, Об’єднаний перехідний кабінет та втілені ініціативи є відкритими для об’єднання структурами.

Під час дискусій говорили і про роль вибудовування стратегій регіонального характеру зі залученням найближчих країн: Молдови, Грузії, Польщі, країн Балтії.

За словами білоруського опозиційного політика Анатолія Лябедька, Україна зараз стає регіональним лідером, і хоча українці зараз більше зосередженні на боротьбі з ворогом інші країни мають завдання пришвидшувати її перемогу.

На цьому тлі роль лукашенківської Білорусі наразі не найкраща, м’яко кажучи. Лукашенко став опорою для путіна, завдяки якому розпочалася повномасштабна війна. Відтак цей факт може стати відповіддю на запитання «як завершити цю війну». Пролунала думка, що для цього потрібно вивести Білорусь з цієї війни. За таких обставин росія суттєво послабиться. Адже попри фізичну неучасть білоруської армії у наступі на Україну кремль отримує велику підтримку в організаційних, інфраструктурних та стратегічних компонентах.

Білоруси в Україні: між молотом і ковадлом

Серед питань, які обговорювали під час панелей, торкнулися і проблем, що виникають у білорусів через юридичні нюанси, пов’язані з українським законодавством.

«Проблеми громадян Білорусі в Україні – це не проблеми ставлення до білорусів», - озвучив думку один зі спікерів. Їх найближчим часом пообіцяли вирішувати, попри те, що «суспільна, громадська думка» українців «зараз поранена» і часто є «несправедливе ставлення до білорусів».

Юрій Кміть, який брав участь у форумі як співзасновник Білоруського інформаційного центру у Львові та Західного інформаційного фронту, також порушив питання про білоруських резидентів і їхні права в Україні. На його пропозицію «подумати» Об’єднаному перехідному кабінету демократичних сил Білорусі про інструмент, що полегшить білорусам перебування в Україні представник Офісу Світлани Тихановської відповів, що в Кабінеті з’явилася людина, яка займається суто міграційними питаннями».

Що стосується участі білорусів в українських Майданах, українців у масових протестах 2020 року в Білорусі та білоруських добровольців, які воюють у складі Збройних Сил України, то учасники відзначили упущений Україною момент у розвитку білоруської національно-демократичної спільноти. Там працювала Москва, тоді як Київ більше звертав увагу на торгівельні моменти. Тож Україні потрібно приймати зараз стратегію щодо Білорусі.

«Ми активно займаємося проблемами політв’язнів у Білорусі, які постраждали через підтримку України. Це наші близькі люди і наш великий біль, - цитує керівницю Білоруського інформаційного центру у Львові Аліну Рудіну сайт Львівської обласної ради. – Білоруси, які живуть зараз в Україні, допомагають ЗСУ в межах волонтерських фондів, понад 3 000 осіб нам вдалося евакуювати з небезпечних регіонів, де ведуться бойові дії. Також проводимо культурні заходи, допомагаємо один одному. Нещодавно представники нашого товариства зустрічалися з головою Львівської обласної ради Іриною Гримак, ми відчуваємо розуміння місцевої влади, знаємо, що українці чітко розмежовують білорусів і «режим лукашенка».

Депутат Львівської обласної ради Микола Іщук зауважив, що попри факт наступу російської армії з території Білорусі чимало громадян цієї країни проживають в Україні та на Львівщині зокрема.

«Вони стали мешканцями наших громад, допомагають нам і вірять в перемогу. Ми обов’язково повинні продовжувати діалог та знаходити конструктивні рішення», - переконаний депутат.

Про поїзд лукашенка, що пішов

Бо, наприклад, дотепер для багатьох є незрозумілим, чому Україна не розірвала з диктаторським режимом дипломатичні відносини.

«Ми самі заявляємо про те, що вважаємо Білорусь фактично окупованою територією, тому відповідне ставлення наше до білоруського народу: глибока симпатія і співчуття, з іншого боку ми говоримо про те, що всі винні в акті агресії і допомозі агресору мають понести покарання», - пролунало під час обговорення.

У майбутньому, на думку одного з доповідачів, «поїзд лукашенка в Україні пішов назавжди – він ніколи не повернеться на ту станцію, з якої він рушив»

Не допоможуть і колишні економічні зв’язки, у яких, можливо, дотепер зацікавлені певні особи з обох сторін.

Інший учасник панелі також відзначив відсутність виразності політичної позиції України щодо лукашенка станом на сьогодні. Диктатора, який із кремлівським карликом у всьому заодно, фактично не визнали ворогом для України, тоді як путіна чітко називають ворогом України.

«Коли ми говоримо про те, навіщо потрібні такі резолюції, такі кваліфікації лукашенка на майбутнє, ми говоримо про питання відповідальності – кого ми призначатимемо винуватим у тому, що відбулося. Лукашенка сьогодні розглядають як злочинця у справі порушення прав людини в Білорусі, як людину, яка причетна до акту агресії проти України, як людину, яка причетна до воєнних злочинів на території України. Більш ніж достатньо підстав, щоби його кваліфікувати тим, ким він насправді є. Але саме ця основа мусить бути вибудувана у наративі в офіційній позиції Києва. Поки що цього ми не бачимо», - зауважив один зі спікерів.

Великий обсяг напрацьованого за результатами білорусько-українського форуму поширять для представників зацікавлених кіл. Головними організаторами заходу виступили Інститут «Політична сфера» (Білорусь), Рада зовнішньої політики «Українська призма», Український католицький університет.