Трибунал для путіна: чи уникне російський диктатор «со товаріщі» справедливого покарання

Створення міжнародного органу, що покарає російського диктатора путіна та виконавців його кривавих наказів за агресію проти України вже перезрів. Перші спроби України з пошуку справедливості у міжнародних інституціях за анексію Криму та фактичну окупацію частини Донбасу понад 5-річної давності нічим предметним так і не завершилися. Відтоді росія наростила свій кривавий апетит і захопила ще більше української території, вбила десятки тисяч мирних українців, руйнує міста та цивільну інфраструктуру.

Допоки міжнародні інституції намагаються запустити свої бюрократичні механізми – геноцид українського народу триває. Тож офіційний Київ дійшов до думки створити спеціальний міжнародний трибунал. Цей окремий новостворений орган повинен судити за злочин агресії проти України найвище російське політичне керівництво.

Національна асамблея Франції, британські парламентарі теж звернулися з подібним проханням до прем'єр-міністра Великої Британії Ріші Сунака. Проекти резолюцій про заснування спецтрибуналу внесли до палати представників США та бундестагу. Про це минулого тижня під час прес-конференції розповів заступник керівника Офісу Президента Андрій Смирнов.

«У всіх злочинах, які були скоєні в Україні, є кілька винних. З одного боку, це безпосередній виконавець – російський солдат, який прийшов на українську землю вбивати, чи оператор пускової установки російської ракети. А з іншого – ті люди, які скоїли ключовий, первісний злочин – злочин агресії. Ми маємо відповіді на обидва питання: як притягнути до відповідальності безпосередніх виконавців цих страшних злочинів і тих, хто розв'язав агресію. Але для того, щоб запанували світовий порядок і міжнародне право, нам потрібна допомога країн світу», – сказав представник ОП.

За його словами, злочин агресії має специфічні підстави юрисдикції, окремі від інших злочинів, визначених у Римському статуті Міжнародного кримінального суду (МКС), таких, як воєнні злочини, злочини проти людяності та геноцид. На країни, які не є учасницями Міжнародного кримінального суду, не поширюється юрисдикція цього суду в частині розслідування і притягнення до відповідальності за злочин агресії, незалежно від того, є вони жертвою чи агресором, за винятком випадку звернення з боку Ради Безпеки ООН. З урахуванням того факту, що Росія має право вето на рішення Радбезу ООН, таке звернення неможливе реалізувати. То ж МКС не матиме належної юрисдикції в розслідуванні злочину агресії.

На підтвердження своїх слів Андрій Смирнов навів факт того, що за вісім місяців повномасштабної війни не зареєстровано провадження щодо злочину агресії.

«… Існує ризик того, що злочин агресії так і залишиться непокараним. І навіть якщо Україна швидко ратифікує Римський статут, ми об'єктивно розуміємо, що цього ніколи не зробить Росія. А отже, це унеможливить таке розслідування в межах мандата Міжнародного кримінального суду», - сказав заступник голови ОП.

ООН - Організація об’єднаної небезпеки?

Ідею створення трибуналу підтримала і голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляйєн. За її словами, створення трибуналу можливе за підтримки Організації об’єднаних націй. Щоправда, реноме цієї організації останніми роками дуже, скажемо м’яко, суперечливе. Абревіатуру ООН можна трактувати як організація об’єднаної небезпеки. Адже закладені правила у її функціонування дозволяють зацікавленій країні блокувати будь-які рішення. Таким правом вето, згідно зі статутом ООН, володіють 5 постійних членів її Радбезу: Китай, США, Франція, Велика Британія і, власне, росія. Навіть попри те, що остання є безпосередньо зацікавленою стороною агресії.

У Гаазі на початку березня розпочалося засідання Міжнародного суду ООН у справі України проти рф щодо порушення кремлем Конвенції про запобігання злочину геноциду та покарання за нього. А всередині липня цього року, за повідомленням DW, Європейський Союз і 43 країни підтримали зусилля України щодо справи проти рф у міжнародному суді ООН в Гаазі. Проте заклики до рф негайно припинити воєнні дії в Україні (відповідно до постанови цього суду від 16 березня), у кремлі зігнорували.

Тому не дивно, що міністерство закордонних справ України заявило про нелегітимність перебування російської федерації в Раді безпеки ООН та Організації Об’єднаних Націй загалом.

 «Росія – узурпатор місця Радянського Союзу в Радбезі ООН. Сьогодні ми зробили важливий крок. Україна ініціювала процес, спрямований на виключення Росії з Ради Безпеки ООН і Організації загалом… Ми надали детальні докази того, як 31 рік тому російська делегація, по суті, просто окупувала крісло СРСР в РБ ООН – держави, яка на той момент припинила своє існування – без жодних статутних підстав на це. Зґвалтування Статуту відбулося на основі... простої зміни табличок «СРСР» на «Російська Федерація», - пояснив позицію МЗС України її очільник Дмитро Кулеба на своїй сторінці у FB..

Рішення комплексного процесу з усунення російської федерації з Радбезу ООН привітав і уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець.

- Коли організація відповідає за безпеку всього світу, до її членів не можуть входити представники країни-агресора. Країни, яка порушила всі норми міжнародного права, вчиняє ядерний шантаж та провокує своїми діями голод у світі.

Країна, яка не бере до уваги правила і норми цивілізованого світу має бути виключена з Ради Безпеки ООН, бо саме на ООН покладено відповідальність за підтримку міжнародного миру і безпеки. Що прямо суперечить наявністю членства Росії у цій організації.

У зв’язку з повномасштабною збройною агресією Росії проти України ми бачимо необхідність у зміні світового порядку, бо країна-терористка знехтувала нормами права і принципами моралі, зухвало показує всім, що їй байдуже, і ні з ким рахуватись вона не буде, - написав омбудсмен на своїй сторінці у FB.

У США, схоже, також окреслилася чітка позиція щодо ситуації в російсько-українській війні. 7 грудня, комітет з міжнародних відносин сенату США ухвалив резолюцію, згідно з якою дії росії проти України визнано геноцидом українського народу.

Згідно з документом, США засуджують російську федерацію за акти геноциду проти народу України та закликають до проведення розслідувань задля притягнення до відповідальності винуватих у цих жахливих злочинах.

«Своїми діями путін украй ясно продемонстрував, що його мета – припинити існування українського народу. Я особисто бачив свідчення його жорстокості в Ірпені й інших районах Київської області», – цитує сенатора-республіканця (один зі співавторів резолюції) Джима Ріша DW.

Йому вторить колега з Демократичної партії Бен Кардін, який вважає, що злочини проти українського народу протягом «незаконної та неспровокованої війни путіна, порушують незліченні міжнародні конвенції і можуть бути охарактеризовані лише як геноцид».

Правозахисники їдять «свій хліб»

Громадські і правозахисні організації вносять свою лепту у боротьбу з державою терористкою. Так, правозахисник із Центру Громадянських свобод Володимир Яворський опублікував статтю про правову оцінку обстрілів українських об‘єктів енергетичної інфраструктури з боку терористичної армії росії. Текст з’явився на інформаційному майданчику глобальної ініціативи T4P (Трибунал для Путіна). Її створили у відповідь на повномасштабну агресію росії проти України для документування подій за ознаками злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини).

За допомогою чинних механізмів ООН, Ради Європи, ОБСЄ, ЄС і Міжнародного кримінального суду ініціатори намагаються запобігти злочинам з боку росії і притягнути винуватих до відповідальності.

У своїй статті (текст опубліковано сімома мовами) Володимир Яворський (до слова, нещодавно став лауреатом Нобелівської премії миру) звертає увагу на те, що обстріли української інфраструктури супроводжувалися заявами від вищих посадових осіб рф. Зі змісту заяв випливає, що ці об’єкти цивільної інфраструктури росіяни свідомо обрали цілями для атак.

Наприклад, 10 жовтня цього року під час засідання ради безпеки рф російський диктатор владімір путін заявив: «Сьогодні зранку, за пропозицією міністерства оборони та за планом генерального штабу росії, завдано масований удар високоточною зброєю великої дальності повітряного, морського та наземного базування по об’єктах енергетики, військового управління та зв’язку…»

Наступного дня міністерство оборони рф підтвердило те, що російські військові продовжують завдавати «масованих ударів» по об'єктах України.

«Сьогодні зс рф продовжили завдавати масовані удари високоточною зброєю великої дальності повітряного та морського базування по об'єктах військового управління та системи енергетики України. Мета удару досягнута. Усі призначені об'єкти вражені», - цитує автор статті офіційного представника російського оборонного відомства іґоря конашенкова.

На думку Володимира Яворського, такі відверті заяви роблять ті, хто вважає, що їм нічого не загрожує і вони впевнені у безкарності своїх дій.

За словами правозахисника, схоже на те, що обстріли є порушенням міжнародного гуманітарного права (МГП), зокрема, в контексті прямої атаки на об’єкти цивільної інфраструктури. Адже об’єкти енергетичної інфраструктури використовує все населення, а не суто військові частини.

«З метою забезпечення поваги та захисту цивільного населення та цивільних об’єктів сторони конфлікту завжди розрізняють цивільне населення та комбатантів, а також цивільні об’єкти та військові об’єкти, і, відповідно, спрямовують свої операції лише проти військових об’єктів», - нагадує пункт зі Женевської конвенції Володимир Яворський.

Згідно з МГП, завдавати удари по енергетичній інфраструктурі як такій не заборонено. Проте МГП визначає, що лише військовий об’єкт може бути об’єктом нападу. Тому «майже напевно деякі з цілей, вражені рф під час цих обстрілів, такими не є».

Щодо цілей, які є військовими, росія, вважає автор, «зобов’язана розглянути альтернативні види зброї, тактики та цілі для досягнення бажаного ефекту, якщо альтернатива призведе до меншої кількості смертей, поранень чи руйнувань для цивільного населення».

За понад 10 місяців повномасштабної російської агресії напрошується висновок, що рф «не робить спроби уникнути шкоди цивільному населенню», а більшість російських атак на українську енергетичну інфраструктуру порушують МГП.

Що стосується обстрілів з огляду на вчинення воєнних злочинів, передбачених Римським статутом Міжнародного кримінального суду (МКС), то в діях російської армії є багато випадків, що підпадають під визначені ознаки.

Автор статті констатує, що Україна, «на жаль», не ратифікувала Римський статут. А це «суттєво гальмує початок і хід розслідування міжнародних злочинів в Україні». Щоправда, офіційний Київ визнав юрисдикцію МКС щодо розслідування злочинів, учинених на території України.

«Складність розслідування та покарання за ці міжнародні злочини в тому, що важко встановити, хто віддав наказ здійснювати обстріл, - пише Володимир Яворський. - Довести те, що військово-політичне керівництво Росії вчиняє воєнні злочини й справді практично неможливо, бо на оперативному рівні воно або керівники, імовірно, не віддають накази військовим. Для доведення потрібно буде встановити «ланцюжок», хто і кому передав наказ, у якому вигляді. Тому згаданий виступ Путіна та інших представників РФ може стати частиною доказової бази для так званої командної відповідальності за саме ці конкретні воєнні злочини. Це надто рідкісний випадок, коли вища посадова особа сама визнає у публічних виступах свою причетність до дій, що становлять міжнародний злочин».

Стаття правозахисника за своїм контекстом є дуже обережною – без чітких визначень і формулювань. Схоже, автор не бере на себе суддівські функції визнавати дії путінського режиму злочинами. Що, у принципі, логічно. Для цього і є Міжнародний кримінальний суд і Міжнародний суд ООН. Обидві інституції розташовані в Гаазі (Нідерланди). Але, схоже, навіть попри протидію всіма способами кремля цим судовим інстанціям може перепасти шмат роботи – росіяни причетні до такої кількості злочинів, що їх розгляд займе роки та роки.

Російська пропаганда як свідок і підбурювач злочинів кремля

Чого варта тільки окрема складова режиму путіна – система державної пропаганди. Телеканали й друковані й інтернет-ресурси щодня продукують ненависть до українців і дегуманізують останніх. Путінський пул пропагандистів закликають знищувати не тільки енергетику України, але й застосувати ядерну зброю. І не лише щодо України. Шал ненависті до світу в росії перевершив усі мислимі межі людської свідомості.

Дехто із пропагандистських рупорів кремля прямо закликає фізично знищувати українців: вішати на стовпах чи топити і спалювати українських дітей.

За свої вчинки пропагандистам доведеться також відповідати. Це зараз їм іще здається, що до них не дотягнуться руки правосуддя. Хоча в їхніх розмовах уже починають лунати такі слова, як Гаага, суд та трибунал. Читайте про це у статті «Процес століття. Чи притягнуть рашапропагандистів до відповідальності за геноцид»

Небезпека скаженого російського ведмедя

Звісно, здолати російського ведмедя, що став людожером і ніяк не вкладеться у зимову сплячку цивілізованій частині світу буде непросто. Навряд чи знайдеться мисливець, що наважиться поцілити в нього своєю потужною і високоточною рушницею. Таким наразі є тільки ЗСУ, що, образно кажучи, рогатиною стримує натиск скаженого звіра.

Можна багато часу міркувати про те, чи варто ЗСУ надавати потужнішу зброю у більшій кількості. Основне, щоби за цим безтурботним міркуванням не проґавити мить, коли він свої закривавлені лапи не розпустить на увесь світ.

Виглядає на те, що події останніх днів: приведення сербської армії у повну бойову готовність, північно-корейські дрони на столицю Південної Кореї – Сеул, і запуски ракет у бік Японії, гра військовими м’язами Китаю біля острова Тайвань після візиту мєдвєдєва до Сі Цзінпіня – ланки одно ланцюга. І його лязкотом скажений російський ведмідь намагається залякати весь світ. Основне, щоби сказ не перекинувся на інших його союзників – приборкувати зграю доведеться довше та важче.

Фото deutschlandfunkkultur.de