Трамп – Путін: Аляска як вступ до нової холодної війни  

Юрій Кміть

Директор юридичної компанії LEXIA, член Національної спілки журналістів України, співзасновник ІА "Західний інформаційний фронт" і Білоруського інформаційного центру у Львові.

Зустріч Дональда Трампа і Володимира Путіна на Алясці стала не просто дипломатичним жестом, а знаковим моментом у формуванні нової конфігурації світової політики. М’яка позиція Трампа щодо агресивної політики Кремля викликає запитання: чому президент США свідомо уникає жорстких санкцій і обирає стратегію «контрольованої дружби» з Москвою? Відповідь лежить у більш широкій геостратегічній перспективі — зростанні конкуренції між США та Китаєм.

М’якість Трампа щодо Росії: тактична гра чи стратегічна пастка?

Трамп щораз уникав нових санкцій і натомість намагався зберегти канал діалогу з Путіним — це приклад балансувальної стратегії, коли відносини з Росією поступаються перед глобальним протистоянням з Китаєм. Цей підхід лежить у площині реалізму: геополітичні інтереси мають пріоритет над ідеалами.

Китайський фактор: ключ до розуміння позиції Трампа

Америка вже не обмежується роллю того, хто тільки реагує на російську загрозу, — головним викликом стає Китай. У стратегії США — великий пакт стримування (grand containment): Пекін — економічно потужний суперник, інтегрований у світову торгівлю, який кидає виклик американському лідерству.

Гібридна війна й проксі-агресія Росії

Втручання РФ у війну проти України — це не локальний конфлікт, а гібридна війна, у якій Росія слугує інструментом Китаю (proxy war), відтягуючи ресурси Заходу та послаблюючи єдність трансатлантичного альянсу.

Сталінська тінь та ідеологічний реванш

У війні в Україні протистоять моделі майбутнього: авторитарна система (Китай, Росія) проти прозорих демократій. Це повернення до ідеологічної боротьби, мрії Сталіна про панування тоталітарної ідеології на просторах Євразії ожили знову.

Висновок: Аляска як метафора нової холодної війни  

Поступливість Трампа — це не слабкість, а стратегічна гра. Головний противник — Китай, Росія ж хоч і компромісна фігура, але є ударною силою, яку Пекін використовує для послаблення Заходу. Проте ризик полягає в тому, що надмірна дружба може створити умови для реваншизму Кремля і надати Китаю більше важелів впливу у глобальній політиці.

Фото з відкритих джерел