путінсько-гундяєвська єресь: тепер кремлівські попи будуть брехати про священну війну     

московський патріархат фактично обслуговує ідеологічні потреби путінського режиму без огляду на християнську мораль і церковні канони. Червоною лінією для України є фінансування Індією російської воєнної машини. Путін прагне залякати західні країни, використовуючи Лукашенка, - авторський огляд найважливіших воєнно- політичних подій

27 березня соборний з'їзд організації “Всесвітній російський народний собор” (ВРНС) затвердив “наказ” “Теперішнє і майбутнє русского мира”. ВРНС – це організація московського патріархату, а його позиція де-факто відображає позицію російської православної церкви, яка в рф повністю споріднилась з державою.

московський патріархат фактично обслуговує ідеологічні потреби путінського режиму без огляду на християнську мораль і церковні канони. Також РПЦ МП об’єднує попередні кремлівські наративні зусилля у відносно цілісну ідеологію, зосереджену на національній ідентичності та демографічному відродженні, яка обіцяє росіянам період національного відродження в обмін на соціальні та громадянські обов’язки.  

В “наказі”, що є ідеологічним і політичним документом ВРНС російська агресія проти України оголошується “священною війною, у якій росія та її народ, “захищаючи єдиний духовний простір, виконують місію сили, що захищає світ від натиску глобалізму і сатанізму Заходу». Це є суттєвим уточненням позиції російської влади, яка досі старанно уникала офіційного формулювання вторгнення росії в Україну, як будь-яку "війну".  

Крім того, рпц мп підкреслила, що "відновлення єдності російського народу" через війну в Україні є ключовою умовою виживання та успішного розвитку росії протягом XXI століття. Цей заклик до відновлення є повномасштабним знищенням української нації та анексії її росією. “Наказ” заперечує існування українського народу та відмовляє йому у праві на державність, виправдовує геноцидні практики російських загарбників в Україні.

Саме тому ще в середині грудня 2023 року Україна оголосила в розшук патріарха російської православної церкви Кирила (Володимира Гундяєва), який заявив, що смерть під час виконання військового обов'язку є жертвою і змиває усі гріхи.

Крім того, у грудні минулого року було повідомлено про підозру протеієрею із окупованого Криму Дмитру Кроткову. Він «благословляв» російських солдат на вбивства українців. рпц проголошує, що “русский мир” є набагато ширшим за державні кордони як РФ, і так званої “великої історичної Росії”. Це неприхована декларація подальшого масштабування агресії, поглинання не тільки України, але і Білорусі, Молдови, країн Балтії, Кавказу та Середньої Азії. Путінський режим через рпц занурює росіян у псевдо релігійний фанатизм і сектантство. Не дивно, що російська православна церква об'єднала більшість кремлівських ідеологічних наративів, намагаючись сформувати ширшу націоналістичну ідеологію навколо війни в Україні та експансіоністського майбутнього росії.

Путін прагне залякати західні країни, використовуючи Лукашенка

А в цей час державні медіа Білорусі поширили відео, на якому диктатор Лукашенко, який є відомим прихильником рпц, обговорює з командувачем Північно-Західного оперативного командування білоруських збройних сил  Науменком плани захоплення частини територій Литви та Польщі. “Сувальський коридор” - вузька ділянка території спільного кордону Польщі та Литви, яка всього на кілька десятків кілометрів відділяє Білорусь від Калінінградської області рф. Це найбільш імовірна пріоритетна ціль можливої атаки росії та Білорусі у випадку початку їх агресії проти країн НАТО. Захоплення “коридору” забезпечило б сухопутний шлях рф з Калінінградом і порушило б сухопутний зв’язок балтійських членів НАТО (Литва, Латвія, Естонія) з іншими країнами Альянсу. Поширення відео очевидно було санкціоновано офіційним Мінськом та є неприхованою погрозою і шантажем сусідніх з Білоруссю країн-членів НАТО можливістю агресії.

Використовуючи Лукашенка, Путін прагне залякати західні країни і змусити їх переорієнтувати зусилля та ресурси спрямовані на допомогу Україні на захист “Сувальського коридору”.

Польща ще раніше заявила, що вимушено має менше надавати військової допомоги Україні для того, щоб зміцнювати власні збройні сили перед можливою російською агресією. Зрозуміло, що войовничу риторику диктаторів не варто недооцінювати. Однак російська агресія в Балтійському регіоні цілком можлива лише у випадку, якщо впаде Україна. Тож країни Балтії як ніхто інший розуміють важливість підтримки України саме зараз, а не накопичувати резерви для майбутньої війни з Москвою, яку виграти буде куди важче, ніж зупинити російського агресора в Україні.

Червоною лінією для України є фінансування Індією російської воєнної машини

Розуміючи необхідність підтримки України не тільки серед країн Європи та Північної Америки, але і серед усіх геополітично впливових держав світу, міністр закордонних справ України Д. Кулеба відвідав Індію. Метою візиту стала імплементація попередніх домовленостей лідерів двох держав, президента Володимира Зеленського та прем’єр-міністра Нарендри Моді, у тому числі підготовка до проведення першого Глобального саміту миру в Швейцарії та наступного візиту президента України до Індії.

У Нью-Делі Дмитро Кулеба провів низку двосторонніх переговорів, зокрема з главою МЗС Індії Субраманьямом Джайшанкаром. Відбулося засідання українсько-індійської Міжурядової комісії з торгівлі, економічної, наукової, технічної, промислової та культурної співпраці. Особливу увагу два глави зовнішньополітичних відомств приділили обговоренню «формули миру» та подальшим крокам на шляху до її імплементації.

Нью-Делі традиційно має тісні економічні та оборонні зв’язки з Москвою та утримується від критики Росії за війну проти України, закликаючи до  її закінчення шляхом діалогу та дипломатії. Під час візиту було наголошено, що Україна не проти співпраці між Індією та росією, але тісні зв’язки Делі з москвою базуються на радянській спадщині, яка вже давно випарувалася. Тому треба пам’ятати, що червоною лінією для України є фінансування Індією російської воєнної машини, у тому числі шляхом рекордних закупівель російської нафти.

   Олександр ЛЕВЧЕНКО, посол України в Хорватії 2010 -2017 рр.

Головна світлина з відкритих джерел