Так працює Baltnews: «темники» з Москви, суми, накази та сувора звітність

Отримані з Москви накази і щомісячні приховані грошові перекази. Купівля кліків для підвищення відвідуваності. Ниточки, що потягнулися з Естонії, привели до викриття керованої з Кремля пропагандистської мережі в країнах Балтії і Східній Європі. Причетні до створення альтернативної реальності не хочуть нічого коментувати заднім числом, пише естонське видання Postimees.

Співробітники «Россия Сегодня» не лише фінансували, але і вказували з Москви, яким має бути утримання місцевих інформаційних каналів, з'ясовується із спільного дослідження Postimees, американського видання BuzzFeed News, латвійського центру розслідувальної журналістики Re:Baltica, литовського порталу 15min.lt і сербського видання, що спеціалізується на журналістиці розслідувань KRIK.

У розпорядженні Postimees знаходяться угоди, доповіді, звіти і інші документи, а також логи Skype, які демонструють, як кожен крок нібито незалежного і самостійного порталу Baltnews контролювався безпосередньо з Москви. У своїх щорічниках КаПо [щорічне видання Поліції безпеки Естонії – ред. ІА «ЗІФ»] називала члена координаційної ради російських співвітчизників в Естонії Александра Корнілова одним з основних прокремлівських пропагандистських каналів в Естонії.

***

2 жовтня 2014 року литовський портал Delfi опублікував статтю про відкриття в Естонії, Латвії і Литві новинного порталу Baltnews, який буде спрямований на російськомовну аудиторію цих країн. Представником Baltnews в новині називали громадянина РФ Корнілова, що живе в Естонії, який повідомив, що в редакції у кожній країні буде свій керівник і портал буде розважальним, а не політичним.

Корнілов. FOTO:SANDER ILVEST/EESTI MEEDIA

Безпосередньо після публікації статті Корнілов - частий гість щорічника КаПо і член координаційної ради російських співвітчизників в Естонії – та особа, що обіймала посаду головного редактора Baltnews в Естонії Євгеній Левик стали обговорювати в Skype, як надалі відповідати на запити журналістів.

«Наша офіційна позиція така: ми розвиваємо інтерактивний інформаційний проект спільно з іноземними інвесторами», - написав Левік Корнілову, очікуючи його схвалення. Після цього розмова зайшла про те, як реагувати, якщо буде поставлено конкретніше запитання про голландських інвесторів.

«Може, усім дати назву фірми? До речі, багато хто не відмовився б. І усі контакти? І бізнес-план підготувати?» - відповів Корнілов на перший погляд саркастично.

«Якщо запитають, що за голландці - скажу приватні особи, приватний комерційний проект. Умови конфіденційні. Я головний редактор і спілкуюся з їх представником в Естонії. Так?» - запитував Левік підтвердження у Корнілова

«Так. Ти займаєшся тільки речами в межах своєї компетентності. Особи там не приватні, а інвестфонд, якщо бути точнішим», - відповів Корнілов.

Левік відмовився коментувати це в телефонній бесіді з Postimees.

«Це справи чотирирічної давності, я тоді був просто журналістом», - сказав він. Потім він зажадав, щоб йому прислали фрагменти статті, що стосувалися його. «Попереджаю, що ви зобов'язані це зробити, - сказав він. - А тоді вже я скажу, дозволяю я публікацію чи ні». Проте свою адресу електронної пошти, на яку потрібно було відправити фрагменти, Левік не назвав.

Всього через декілька днів після статті на Delfi і бесіди Левіка й Корнілова домени Baltnews в усіх трьох країнах Балтії були перереєстровані з Корнілова на фірму Media Capital Holding B.V. Проте ця фірма зовсім не є проектом голландських бізнесменів, а через дві підставні російські фірми належить «Россия Сегодня». Це державний російський медіахолдинг, в який крім усього іншого входить інформаційне агентство РИА та мережа порталів і радіостанцій «Спутник». Останній представлений у більш ніж 30 країнах по всьому світу і вважається одним з основних російських пропагандистських каналів, в деяких країнах його діяльність обмежена або навіть призупинена.

Договір, який перебуває у розпорядженні Postimees свідчить, що за «запуск» Baltnews фірма Media Capital Holding заплатила MTÜ Altmedia, який очолював Корнілов 91 400 євро. Зміст договору, укладеного 18 серпня 2014 року, полягав у «створенні та поширення медіа проектів в Естонії та країнах Балтії». Згідно договору, укладеному паралельно англійською та російською мовами, голландська фірма виплачувала Altmedia цю суму п’ятьма частинами, щомісячно від 14 200 до 23 500 євро.

Перший договір між видавцем Baltnews MTÜ Altmedia і Media Capital Holding. Друкарська помилка в адресі (вулиця Колпі) перекочував і інші укладені із підприємством угоди.ФОТО: Repro

Згідно першого договору, Media Capital Holding зобвязався виплатити для запуску Baltnews 91 400 евро. ФОТО: Repro

Александр Корнілов відмовився давати коментарі Postimees, заявивши, що, оскільки Baltnews для нього в минулому, ця тема йому більше не цікава.

Основною контактною фігурою Корнілова в російській штаб-квартирі «России Сегодня» був Александр Связін, з яким вони впродовж двох років обмінялись тисячами повідомлень. Через місяць після запуску Baltnews Связін почав вимагати від Корнілова звіти про відвідуваність сайту, а також огляди найбільш важливих подій, які мали відбутись під час наступного тижня.

«Александр, просимо Вас надсилати анонс основних подій на наступний тиждень. Зможеш? Надсилати у неділю-понеділок», - написав Связін Корнілову 10 листопада.

Корнілов: «Анонси про що?»

Связін: «Про основні майбутні події. Ну ти знаєш, що в тебе у вівторок засідання уряду, в середу відставка уряду, в четвер візит Обами, у п’ятницю ще щось».

Корнілов: «В мене немає таких новин як засідання уряду, візит Обами і відставки».

Связін: «))) Ну це ж приклад — надсилай те, що є».

Дев’ять днів потому Связін вже був більш вимогливим.

«Александр, потрібні анонси основних подій на 24-30 і вже терміново. Через годину буде пізно», - заявив він.

«В мене їх немає», — відповідає Корнілов.

«А де їх взяти? Мені їх потрібно внести в загальний календар на «літучці» о 16 годині».

Судячи з усього, Корнілов не сильно хотів збирати список майбутніх подій. Вони продовжували обговорювати якого роду події включати в календар, але впродовж наступних тижнів Связіну доводилось декілька раз нагадувати Корнілову, щоб він надіслав список.

Ще через місяць, 18 грудня, Связін вже дав Корнилову чітку задачу по суті: «У нас є завдання на розміщення п'яти опитувань по Європі, зроблених європейською компанією за замовленням Флагмана [агентство РИА Новости - прим. автора]. Розміщувати потрібно в день по матеріалу, які мають бути добротно прокоментовані експертами і так далі. Будьте на зв'язку, трохи пізніше скину матеріали».

Дослідження громадської думки, що публікувались, стосувались відносин Євросоюзу і США та санкцій проти Росії. Перше з них вийшло під заголовком «Більшість європейців не вірить у незалежність ЄС при введенні антиросійських санкцій». У статті йшлось про те, що, на думку європейців, при введенні санкцій на ЄС чинили тиск США. Друга стаття йшла в тому ж руслі: «У Європі зростає невдоволення залежністю від США». І третя: «Більше третини європейців негативно налаштовані щодо антиросійських санкцій».

Подібні теми пропонували Корнілову і надалі. Наприклад, в лютому Связін відправив йому посилання на чергове дослідження РИА «Новости». Йому навіть не довелося говорити про те, що Корнілов повинен зробити це для Baltnews. Майже відразу ця ж стаття з'явилася і там під заголовком «Більшість американців не вважають поліцію гарантом безпеки». Причому ствердження, винесене в заголовок, не було вірним, оскільки в ході дослідження американців запитували, кого або що вони вважають основним гарантом своєї безпеки. Поліцію назвали 46% респондентів, а 21% назвав, наприклад, другу поправку до Конституції США, тобто право носити зброю. Оскільки просили назвати лише основного гаранта, не можна сказати, що інші 54% не довіряють поліції.

Коли Postimees написав Связіну через Facebook, він заявив, що ніяк не пов'язаний ні з Baltnews, ні з «Спутником». Коли йому показали скріншот з бесіди в Skype, де видно його ім'я користувача і фотографія, Связін більше не відповів. Проте на сайтах «Спутника» в різних країнах ця ж особа значиться як співавтор, і там опубліковані його статті.

Александр Связін. ФОТО: Kuvatõmmis

Договір Altmedia з Media Capital Holding на суму майже 100 000 євро діяв лише до кінця 2014 року, тобто впродовж запуску Baltnews і наступні два перші місяці. Документи, що знаходяться у розпорядженні Postimees, свідчать, що з початку наступного року Altmedia стала щомісячно платити гроші зареєстрована на Кіпрі фірма Barsolina Ventures Ltd., а в середині літа договір узяла на себе зареєстрована в Сербії SPN Media Solutions DOO Beograd.

Barsolina Ventures належить іншій, зареєстрованій на середземнорському острові, фірмі Largos World Ltd, а та у свою чергу - приватній особі Антреа Кунтупі. Далі сліди втрачаються.

ФОТО: графіка Alari Paluots

SPN Media Solutions зареєстрована в офісі адвокатського бюро Stanisic, розташованого в сучасній офісній будівлі у Бєлграді. За даними комерційного регєстру Сербії, фірма належить зареєстрованому в Росії підприємству OOO Media Kapital. А воно, у свою чергу, через ще одну проміжну фірму належить «Россия Сегодня». В якості директорів SPN Media Solutions зазначені Тетяна Снєгова і Євгеній Жестянніков, копії паспортів обох осіб свідчать, що вони є громадянами Росії.

І Barsolina, і SPN Media платили Altmedia щомісячно 11 400 євро на видання Baltnews.

Гроші виплачувалися на підставі щомісячних звітів, які Корнілов повинен був пред'являти фірмі. У звіті значилися усі опубліковані статті по заголовках і поряд з деякими з них стояла кількість кліків. Кожні три місяці з однією з фірм укладався новий договір, за основу якого брався текст спочатку укладеного з голландською фірмою договору. Навіть друкарська помилка в написанні адреси талліннської контори Altmedia залишалася незмінною в усіх договорах: замість «вулиця Коплі» писали «вулиця Колпі».

Звіт із заголовками матеріалів і кількістю кліків. ФОТО: Repro

Натомість стали точнішими вимоги, що пред'являлися до Корнілова і визначені в додатку до договору. Наприклад, вимагалося, щоб кожен місяць виходило мінімум 70, але не більше 500 новин завдовжки від 10 до 100 слів. Крім того, щомісячно повинно було виходити 10-50 аналітичних статей, есе або статей у форматі розповіді, в кожній статті мали бути коментарі мінімум двох експертів. При цьому теми статей повинні були представляти інтерес для більш широкої аудиторії в Естонії й інших країнах Балтії. Крім того, Altmedia повинна була встановити безпосередні контакти з джерелами інформації й збільшити популярність бренду Baltnews.

У число завдань Altmedia входило і «створення контактів зі ЗМІ і експертами, що представляють громадськість, які впливають на механізм ухвалення рішень в сфері політики і економіки, і схиляння їх до співробітництва», а пропонована в статтях перспектива повинна була відрізнятися від «підходу мейнстріму».

Із розслідування Postimees з'ясовується також, що фірми, які фінансують випуск Baltnews, пов'язані з організацією пропагандистських видань ще в декількох країнах.

Засноване і очолюване головним редактором литовського Baltnews Анатолієм Івановим MTÜ Eurasian Media Laboratory отримало від Barsolina Ventures впродовж трьох років півмільйона євро: 163 200 євро в 2015 році і приблизно стільки ж, навіть трохи більше - в 2016-му. В якості пояснення в звіті MTÜ значилися «послуги інтернет-порталу».

На запитання журналіста, для чого саме призначалися гроші, Іванов роздратовано відповів відмовою. «Молода людино, ви мене, напевно, не почули. Я зайнятий, у мене в кабінеті люди. Запитуйте, що хочете. Якщо російською ви не розумієте, скажу литовською, - заявив він, і перейшов на іншу мову. - У мене в кабінеті люди, і я не хочу витрачати свій час».

Після повтору запитання про походження 500 000 євро і цілі їх використання Іванов зітхнув, не знайшовся з відповіддю і повісив слухавку.

Серед документів, що знаходяться у розпорядженні Postimees, є як мінімум один місячний звіт, представлений на ім'я Barsolina Ventures латвійським Baltnews. Саме на підставі таких звітів організаціям, що керували Baltnews, щомісячно виплачувалися гроші. За даними латвійського комерційного реєстру, щорічний оборот Baltnews.lv складав 100 000 євро - хоча на порталі не було видно реклами і платної цифрової підписки на сайті теж не було.

Про те, що подібна схема фінансування працювала і в Латвії, говорить, окрім іншого, і бесіда Корнілова та Связіна по Skype. Связін передавав там чернетки нового тексту договору, в одному з них збереглися умови, що стосуються латиської мови. Корнілов звернув на це увагу Связіна.

Латвійська служба контррозвідки повідомила Postimees, що, за їх інформацією, тамтешній Baltnews фінансувався з Росії і для цього використовувалися фірми, зареєстровані в третіх країнах.

«За нашою інформацією, російські гроші були основним джерелом доходу Baltnews.lv», - сказав замгендиректора DP [Поліція безпеки Міністерства внутрішніх справ Латвії (латиською - Drošības policija) – ред. ІА «ЗІФ»] Эрікс Цінкус.

***

Ще цікавіша ситуація із сербською фірмою SPN Media Soltuions.

Заснована три роки тому фірма щорічно показувала доход від продажів в розмірі близько 3,5 мільйонів євро. При цьому усі гроші поступали від «діяльності в інших країнах». Згідно із звітом за економічний рік, жодного працівника у фірмі не числиться. Проте українські судові документи свідчать, що ця ж фірма таємно фінансувала діяльність української філії РИА «Новости».

У травні цього року українська спецслужба СБУ затримала головного редактора місцевого представництва РИА «Новости» Кирила Вишинського і пред'явила йому звинувачення в державній зраді. СБУ обвинувачує його у тому, що він брав участь в інформаційній війні проти України на стороні Росії, а під його керівництвом місцева філія РИА «Новости» опублікувала 16 статей, мета яких – «розкол суспільства, поширення бунтівних настроїв в суспільстві і розпалювання етнічної ворожнечі».

При цьому у фінансуванні української філії РИА «Новости» важливу роль відігравала саме SPN Media Solutions. Згідно з постановою про арешт майна з українського реєстру судових документів, СБУ виявила, що SPN Media Solutions щомісячно переводила 53 000 євро посередницьким фірмам в Україні, які у свою чергу передавали гроші агентству РИА «Новости»

З керівниками SPN Media Solutions Тетяною Снєговой і Євгенієм Жестянніковим Postimees зв'язатися не вдалося. Фірма зареєстрована у Бєлграді за адресою адвокатського бюро Stanisic, ім'я адвоката Тетяни Станісіч фігурує і в засновницьких документах фірми. Після трьох спроб прийти до дверей бюро і декількох електронних листів Станісіч відповіла, що у неї немає повноважень говорити про діяльність SPN Media. «На жаль, я не можу вам допомогти. Я не уповноважена розголошувати відомості про справи клієнтів, крім того, це заборонено Зведенням професійної етики юристів, оскільки порушує принцип конфіденційності у відносинах між юристами і їх клієнтами», - повідомила вона в письмовій відповіді.

***

Проте повернемось в Естонію. Крім фінансування співробітники «России Сегодня» все більш вимогливо диктували Корнілову, про що і що саме слід писати.

Ранок, 19 червня 2015. Бесіда Связіна і Корнілова.

— Саня, відгукнись, — писав Корнилову в червні 2015 року Александр Связін. І пізніше, втрачаючи терпець:

— Александр, відповідай!

Через деякий час Корнілов відповідає:

— Тут.

— Саня, привіт! Є «обязон» — кожен день відпрацьовувати три теми із п’яти запропонованих.

Связин тут же представив перший список з п'яти тим. У списку були, наприклад, розширення антиросійських санкцій, доля Греції і збір коментарів про можливість виходу з єврозони, а також зустрічі Володимира Путіна один на один на економічному форумі в Петербурзі.

Корнілову не залишалось нічого іншого, як відповісти на завдання одним словом –зрозуміло.

Вже з початку липня у Корнілова не залишилося навіть свободи вибирати, які три теми з п'яти взяти. У одному «темнику», переданому по Skype, услід за «найважливішими» з’явилось слово «обов'язково». У число обов'язкових часто входили саме ті теми, які демонстрували протиріччя в Євросоюзі або США: наприклад, фінансова криза в Греції і криза з біженцями. Також були обов'язкові теми, які торкалися українського конфлікту і підтриманих Росією бунтівних регіонів.

ФОТО: Repro

Окрім Связіна, розпорядження віддавали Ліана Мінасян, Ясна Нагдалієва і Дмитро Ланін. Мінасян є працівником «Россия Сегодня», яку раніше КаПо представляла як відповідальну за видання «Спутника» в країнах Балтії. Дмитро Ланін раніше бував в Таллінні, щоб вербувати журналістів для естонського «Спутника», про що Eesti Ekspress писав в 2015 році.

Ще рік тому Мінасян заперечувала яку б то не було свою причетність з Baltnews, проте підтвердила виданню Re:Baltica, що відповідає за «Спутник» в Прибалтиці. Тепер після нових запитань Мінасян заявила, що більше не працює з Baltnews і взагалі не пов'язана з країнами Балтії. «Якщо хочете, передам ваше питання своєму колишньому колезі», - сказала вона, але після цього перестала реагувати.

Нав'язування обов'язкових тем продовжилося у вигляді повсякденної рутини. Одного разу Связін надіслав Корнілову список, в якому значилися теми дня на 11 різних держканалах. У списку Связіна значилися, окрім країн Балтії, «Спутник» в Киргизстані, Білорусії, Грузії, а також окремо - в Осетії, Молдавії, Узбекистані, Казахстані і Азербайджані. Естонія в списку зустрічалася двічі, окремо були теми для Baltnews і «Спутника».

Аналіз Postimees показав, що того ж дня в «Спутнику» з'явилися статті на визначені теми. «Спутник» в Киргизстані опублікував статтю про одного з впливових бізнесменів Шаршенбека Абдикеримова, якому належала розкішна квартира в найвищому хмарочосі Лондона на той момент, The Tower. Грузинському «Спутнику» веліли написати про те, як одягаються жінки-політики в країні. Видання прекрасно із цим впоралося, стаття містила деякі приклади і фотографії.

Список тем для всіх регіональних представництв Sputnik. ФОТО: Repro

У Молдавії довелося писати про залежність лея від рубля і ціни на нафту. В результаті з'явилася стаття під заголовком «Діагноз для нашого лея: на зміну однієї залежності приходить інша». З усіх визначених тем Postimees не виявив того дня статей лише в «Спутнику» двох країн.

***

Логи бесід в Skype показують, що в той час, коли очолюваний Корніловим Baltnews отримував з Москви щомісячне фінансування і щоденні розпорядження, та повинен був подавати детальний звіт про статті, що вийшли впродовж місяця і їх читаємість, Корнілов маніпулював цифрами відвідуваності в звітах. А саме, Корнілов і його помічник і друг Александр Дорофєєв купували кліки, щоб перебільшити число відвідувачів Baltnews.

Дорофєєв зв'язався з першою фірмою, що пропонує таку послугу, вже в перший місяць відкриття сайту, в жовтні 2014 року.

«Вважаю спершу протестувати щось близько 2 тисяч переходів, а якщо все вийде як планую, то вже за 14 000 рублів оформимо. Так, таке питання ще... ці відвідувачі рівномірно розподілятимуться впродовж доби? Тобто якщо, скажімо, я замовлю 100 000, то впродовж місяця по днях ви їх «віддасте»?» - запитував він у бесіді по Skype у користувача на ім'я «Раскрутка сайтов».

Тест виявився вдалим і бізнес продовжився. Дорофєєву було сказано, що замовлення одного мільйона переглядів коштуватиме 10 990 рублів - близько 150 євро. Згідно з бесідою в Skype в подальші декілька місяців Дорофєєв зробив декілька замовлень. У березні 2015 року він оголосив, що хоче почати довгострокову співпрацю і робити одне або два замовлення кожного тижня.

Більшість таких замовлень доводилося робити електронною поштою або на спеціальному сайті, але час від часу Дорофєєв робив їх через Skype. Наприклад, 18 лютого 2016 року він замовив 20 000 кліків, які розподілялися по п'яти днях і чотирьох різних публікаціях, причому час прочитання одним користувачем однієї статті складав 90-120 секунд. Одна із статей, для яких замовляли кліки, носила заголовок «СоциОлизм російської Естонії: «Допомога НАТО Естонії може тупо не встигнути»!». Іншим було інтерв'ю із засновницею Партії народної єдності і її тодішньою головою Крістійной Оюланд, яка обіцяла боротися проти прийому біженців.

У розмові з Postimees Дорофєєв заперечував купівлю кліків і заявив, що працював в Baltnews лише редактором. «Писав і випускав новини, які здавалися мені цікавими», - сказав він. За його словами, йому ніхто не говорив, про що потрібно писати.

Коли Дорофєєв почув про логи бесіди в Skype, які демонструють його навички пошуку цифр відвідуваності, він заявив, що це нічого не означає. «Можливо, у мене є квиток на місяць. Але це не означає, що я туди літав».

***

Хоча наявні у розпорядженні Postimees документи закінчуються датами середини 2016 року, відкриті дані свідчать, що та ж схема фінансування діяла до кінця 2017 року. Корнілов, що потрапив у поле зору Податкового департаменту і поліції, очевидно, саме в 2016 році змінив своє MTÜ, яке укладало договори з посередницькими фірмами. Замість MTÜ Altmedia видавцем Baltnews стало тепер MTÜ Baltnewsmedia.

У 2016 році це MTÜ отримало у вигляді пожертвувань і виплат 136 800 євро. З розрахунку на один місяць це складає 11 400 євро, тобто суму, яку за більше ранніми договорами, виплачували для видання російських пропагандистських каналів. Минулого року обіг коштів Baltnewsmedia складав вже 155 508 євро.

1 червня цього року в Baltnews в усіх трьох країнах Балтії з'явилася лаконічна замітка, в якій повідомлялося, що змінився видавець сайту і незабаром буде сформована нова редакція. Того ж дня Корнілов повідомив у Facebook, що його зв'язки з командою Baltnews припинені. «Спасибі усім, хто був з нами ці чотири роки», - написав він.

Чотири дні потому Корнілов досяг угоди з естонською прокуратурою. Сам він, звинувачений в підробці документів, уникнув особистого покарання, але засноване і очолюване ним MTÜ Atmedia було покаране як юридична особа. Проте в тексті судового рішення ясно значиться, що саме Корнілов грав провідну роль у виведенні грошей з MTÜ без сплати податків, а також в підробці документів.

Після комплектації нових редакцій Baltnews продовжує виходити в усіх трьох країнах Балтії.