Стратегія Китаю – стати світовою державою, що кине виклик США, - український експерт

У місті Тайчжун (Тайвань) відбувся семінар, під час якого обговорювали  декілька питань. Зокрема, стратегію Китаю під час третього терміну Сі Цзіньпіна, безпеку Тайваню, американсько-китайську стратегічну конкуренцію. 

Про це пище у FB експерт аналітичного центру New Geopolitics Research Network і керівник секції Азіатсько-Тихоокеанського регіону у Центрі досліджень армії, конверсії та роззброєння / CACDS Юрій Пойта (на фото праворуч), який узяв участь у семінарі.

Організатор – National Chung Hsing University – запросив до обговорення експертів з Тайваню, Японії, Кореї, Сінгапуру, В'єтнаму, Канади, Австралії, Угорщини, Індії, США й інших країн.

Ось які основні узагальненння зробив Юрій Пойта за підсумками зустрічі:

1. Grand Strategy Китаю зосереджена навколо таких понять як "китайська мрія", "думки Сі Цзіньпіна", "велике возєднання китайської нації" та має на меті перетворення КНР на світову державу, що може кинути виклик США. 

2. У випадку успіху, наслідком цього стане заміна наявного світового порядку, заснованого на правилах китаєцентричної моделі. Як вона виглядатиме – невідомо. Зважаючи на тенденції, - це буде мережа автократичних держав, керівництво яких повністю контролюватиме свої суспільства. Поняття міжнародного права, прав людини й інші елементи існуючого порядку нові центри сили трактуватимуть довільно. 

3. Для досягнення своєї мети Китай подвоїв зусилля з набуття незалежності економічної системи (зокрема, за принципом так званої "подвійної циркуляції"), досягнення технологічної незалежності, розширення експорту, інвестиції в чіпи, штучний інтелект, аекрокосмічну галузь та ін, цивільно-військове злиття виробництва, просування реформ  у Народно-визвольній армії Китаю. На думку китайського керівництва, час – на боці Китаю та грає проти США. 

4. Зусилля зовнішньої та внутрішньої політики Китаю, на думку учасників семінару, такі: китайсько-американська конкуренція; співпраця з ЄС; поглиблення відносин з росією; диверсифікація економічних партнерів; посилення внутрішньої стійкості; вплив на глобальне управління; інформаційна війна. Вони, до речі, цілковито збігаються з оцінками Юрія Пойти, як за змістом, так і за пріоритетністю пунктів. 

4. Щодо системи прийняття рішень у Китаї є дві думки. Перша: Сі Цзіньпін практично повністю підпорядкував собі систему прийняття рішення, а деякі проблемні питання  продовжує допрацьовувати (приклад, відставка міністра оборони, генералів ракетних військ, прем'єр-міністра й ін.). Друга, оптимістична, полягає в тому, що система все ще є колективною, хоча і з лояльними до Сі учасниками. 

5. Учасники з Японії констатували досягнення значного прогресу з покращення японсько-корейських відносин. Сторони, незважаючи на історичні та культурні тертя, розуміють що потрібно рухатися назустріч одне одному. Інакше вони не зможуть адекватно реагувати на виклики з боку Китаю. Суспільство обох країн це також приймає. Проблемою залишається японсько-тайванська військово-морська співпраця. 

6. Учасник із В'єтнаму констатував серйозний притік іноземних інвестицій з Китаю до своєї країни. Антиамериканські настрої в суспільстві та політичних колах В'єтнаму, всупереч поширеної тези, значно перебільшені. Сторони відкривають нову сторінку співпраці. Щодо інвестицій проблемою залишається не дуже висока додана вартість виробництв (компанії воліють проводити базове, кінцеве складання у В'єтнамі, залишаючи додану вартість у Китаї), тому Ханой уже розпочав селекцію та вибір кращих варіантів. Інший тренд – поступова відмова від зброї російського виробництва. 

7. Свою доповідь Юрій Пойта присвятив зовнішній політиці Китаю, що спрямована на просування Китаєм свого світопорядку. У якості ілюстрацій український експерт використав результати аналізу графічних публікацій китайської англомовної газети Global Times, що практично на 100% збігаються з його оцінкою зовнішньої політики КНР.