Спроби загравати із США, зміцнення позицій в Африці та занепокоєння Китаю, - огляд політики росії

Ярослав Чорногор

Директор програми російських і білоруських студій аналітичного центру Рада зовнішньої політики "Українська призма". Кандидат історичних наук. Закінчив історичний та економічний факультети Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Візит спецпредставника путіна до Вашингтону, ознаки спроб росії посилити військовий вплив у Західній Африці та візит китайського міністра закордонних справ до москви, - в рамках Програми російських і білоруських студій  Антон Оксентюк та Ярослав Чорногор представляють новий щотижневий #аналізагресора, в якому вони розбирають актуальні новини внутрішньої та зовнішньої політики росії.

Візит путінського спецпредставника Дмітрієва до США

Минулого тижня головною новиною на треку мирних переговорів став перший візит спецпредставника путіна, Кіріла Дмітрієва, до Вашингтону. Він відбувся на фоні загальної відсутності значного прогресу стосовно завершення війни. Як мінімум це стосується питання припинення вогню “на морі”, а також недотримання “енергетичного” перемир’я, не говорячи вже про загальне припинення вогню.

Передовсім слід зазначити, що подібний візит є нестандартним з погляду того, яким чином побудовані поточні контакти між адміністрацією Трампа та кремлем. Це двосторонні зустрічі в Ер-Ріяді, а також телефонні контакти. Подібний же візит “наживо” сам за собе  говорить про його важливість.

Нам точно відомо, що російський спецпредставник провів переговори з представником Трампа, Стівом Віткоффом. При цьому з боку американців ніяких коментарів за їх результатами представлено не було, на відміну від самого Дмітрієва, який вже встиг дати цілий ряд коментарів як російським, так і західним ЗМІ.

Ми знаємо низку головних факторів цих переговорів. По-перше, вони знову демонструють незмінність кремлівської стратегії у відносинах із Трампом - спроби “замінити” питання політичного врегулювання війни в ході переговорів суто на двосторонні відносини. Саме тому путін намагається постійно представляти різноманітні економічні ініціативи, аби таким чином “задобрити” Вашингтон і спробувати направити його увагу в інше русло. І цього разу ми спостерігаємо продовження цієї стратегії.

Так, під час інтерв’ю Дмітрієв знову взявся акцентуватися на різних економічних проєктах. Він прямо заявив, що сторони обговорювали співробітництво в Арктиці та питання видобутку рідкісноземельних металів, тобто ті компоненти, які москва просуває ще з моменту початку активного діалогу між адміністрацією Трампа та кремлем.

Коментуючи ж питання припинення війни, Дмітрієв хоча й заявив про “значний прогрес”, але, вірогідно, говорив тільки  про ті домовленості, які були обговорені раніше в Ер-Ріяді. Мова йде про так зване “припинення вогню на морі”, задля якого москва висунула американцям ряд умов. З огляду на те, що до цього москва не демонструвала готовності до повного припинення вогню, а висувала натомість значні умови, очікувати на різку зміну позиції кремля після візиту Дмітрієва не потрібно.

Крім того, його слова про те, що між сторонами “залишаються розбіжності”, прямо доводять, що москва не готова відходити від власних ультиматумів.

Цікавим фактором є те, що Дмітрієв, повторюючи російську риторику, заявив про те, що росія в ході діалогу із США не просить скасовувати санкції, таким чином демонструючи бажання прибрати це питання з публічної площини. І це  дивно, адже відомо, що кремль проводив контакти із власним бізнесом та питав, які саме санкції потрібно зняти у першу чергу для покращення їхньої економічної ситуації.

Для України ця зустріч загалом не показала нічого нового, воднораз вона не погіршила ситуації. Це лише демонстрація того, що кремль досі не готовий йти на реальні кроки у напрямку завершення війни. В цьому плані поточна ситуація, при якій американці починають негативно ставитися до позиції москви, змушує Україну вивірено слідкувати за власною риторикою. Українським високопосадовцям необхідно якомога частіше повторювати, що Київ готовий на припинення вогню без будь-яких умов. Також слід звести до мінімуму заяви, які росія могла б використати як демонстрацію нашої “неготовності” зупинити війну.

Візит представників Малі, Нігеру та Буркіна-Фасо до москви. росія робить кроки до розширення військового впливу у регіоні Сахелю

Цього тижня відбулась доволі значна подія, пов’язана із впливом росії у Західній Африці. Мова йде про візит представників країн так званої Конфедерації держав Сахелю до москви. До цього об’єднання належать три наразі проросійські країни регіону, що перебувають під владою місцевих військових хунт - Малі, Нігер та Буркіна-Фасо.

Отже, їхні  “голови МЗС” прибули до російської столиці із дводенним візитом заради “консультацій”. Їх візит відбувся саме за ініціативи російської влади, що, зрозуміло, вже говорить про інтерес москви. Результати проведених “консультацій” прямо продемонстрували, що кремль збирається не лише зберігати власну присутність у регіоні Сахелю, але й посилювати її.

Перш за все три африканські країни, одразу після зустрічі із російським міністром закордонних справ Лавровим заявили про намір створити спільні збройні сили. Причина - необхідність боротьби з тероризмом. Сам Лавров при цьому прямо заявив, що росія збирається допомогти країнам Сахелю наростити боєздатність та потенціал їхніх армій.

Тут слді нагадати, що попри той факт, що російські сили у вигляді залишків “пвк вагнер”, а також новоствореного “африканського корпусу”, перебуваючи під контролем міністерства оборони рф, наразі активно діють на території Малі та Буркіна-Фасо. Однак цих сил  недостатньо. Про це говорять як випадки розгрому груп російських найманців у цих країнах, так і недостатня ефективність “африканського корпусу”, який перебирає на себе функції, що виконувала “пвк вагнер”. Таким чином в інтересах москви посилити подальшу військову залежність цих країн, зміцнити їхні армії та одночасного розширити кількість власних бойовиків на території країн Сахелю.

Особливо це стосується Нігеру. Ця країна вже сьогодні перетворилася на арену геополітичного впливу та контролю через можливість видобувати тут значні запаси урану. Росатом вже веде активні переговори на цю тему. Те саме стосується й китайських компаній, але схоже, що в цьому плані найбільших результатів досягла саме москва. При цьому мова також йде про безпосередню купівлю урану. Але разом із цим фінального рішення досі не ухвалено. Саме цей факт може слугувати першопричиною ініціатив з боку кремля, направлених на “посилення армій Сахелю”. Адже отримання подібного політичного та військового впливу на Нігер дозволить москві одночасно збільшити власні позиції у боротьбі за місцеві ресурси.

Візит міністра закордонних справ Китаю до росії: у Пекіна почуття неспокою через російсько-американські контакти

Окрім представників африканської хунти, цього тижня до москви, як і очікувалося, прибув міністр закордонних справ Китаю, Ван Ї. Українська призма вже аналізувала поточну ситуацію стосовно російсько-китайських відносин та того, як на них впливає початок активних контактів між москвою та Вашингтоном.

Якщо коротко, то значне збільшення випадків переговорів між росією та Китаєм за останній час може бути наслідком того, що Пекін хвилюється за майбутнє власних відносин з москвою та за власний вплив на росію. І якщо цей сценарій є правдивим, то не слід дивуватися, що Ван Ї в ході візиту провів особисту зустріч із путіним.

Офіційно було заявлено, що головна причина приїзду китайського дипломата, - це підготовка до візиту Сі Цзіньпіна до москви в рамках святкування 9 травня. До того ж лідер КНР, як очікується, має провести й повноцінний робочий візит, а не лише взяти участь в урочистостях.

Водночас Ван Ї міг приїхати з метою дізнатися про результати останніх російсько-американських контактів “із перших уст”, а також ще раз продемонструвати, що ця тема перебуває в полі зору Пекіну. Адже представники США не приховують, що їхньою метою є спроба “відірвати” росію від Китаю.

У цьому плані цікава риторика, з якою виступив Ван Ї у москві. Він кілька разів наголосив на тому, що відносини між китаєм та росією мають довгостроковий характер, а не кон'юнктурний. Крім цього, дипломат окремо акцентував на тому, що обидві країни є “друзями назавжди” та ніколи не будуть ворогами, що, вочевидь, демонтрує хвилювання Пекіну щодо майбутніх кроків кремля.

Друга важлива частина цього візиту була пов’язана з темою участі Китаю у мирних переговорах. Це випливає із заяв китайського міністра закордонних справ, зроблених у москві.

Слід розуміти, що за останні тижні Пекін не надто розвива теми майбутньої зустрічі “Друзів миру”, оголошеної на початку лютого 2025 року. Це об’єднання. дозволяє КНР впливати на риторику навколо теми мирних переговорів.

У цьому плані Ван Ї вирішив різко “нагадати про себе” та прямо заявив, що Пекін готовий відігравати «конструктивну роль» у переговорах. До того ж китайський дипломат завуальовано поставив під сумнів можливість того, що поточні контакти між США та рф принесуть результат, заявивши про те, що позиції сторін з цілого ряду питань досі розходяться. Ймовірно, що китайці таким чином бажають продемонструвати можливість перейняти на себе миротворчу місію. У цьому плані показовим було б проведення згаданої зустрічі “Друзів миру”, особливо якщо вона пройде вже найближчим часом.