Справи польські: від виборів до виборів крізь пошук компромісів

Минулого тижня в Польщі завершились місцеві вибори (відбувся другий тур виборів). Президент Дуда відвідав США де зустрівся з Дональдом Трампом, а частина польських фермерів розблокувало польсько-українських кордон.

ПіС зміцнює регіональне коріння

Результати місцевих виборів у Польщі засвідчили, що соціологія та фокус-групи є найкращими засобами для політичного аналізу. Переважна більшість проурядових коментарів пророкувало ганебну поразку найбільшій опозиційній партії Право і Справедливість (ПіС) і її розпад. Тим часом вибори до воєводських сеймиків (обласних рад) довели міцні позиції ПіС: у семи воєводствах партія посіла перше місце, у трьох має самостійну більшість, а у двох воєводствах потребує коаліціанта. Варто підкреслити, що ПіС зміцнилась у Люблінському воєводстві, де партійні структури очолює Пшемислав Чарнек (колишній міністр освіти, відомий своїми україноскептичними висловлюваннями), що посилює його у боротьбі за крісло лідера партії, якщо Ярослав Качинський вирішить покинути пост. Перше місце на місцевих виборах ПіС без доступу до ЗМІ та в умовах опозиції стали можливим виключно через низьку явку виборців (53% на місцевих проти 72% на парламентських) і дисциплінованості електорату партії Качинського.

Польські селяни традиційно голосують за Польську селянську партію (ПСП), яка свої витоки бере ще з 19-го століття. Однак, протягом останніх восьми років ПіС вдало та методична розбудувала свої впливи в регіонах і змогла переконати (злі язики кажуть підкупити) мешканців польської провінції, що варто голосувати саме за ПіС.

Ключі від розблокування українського кордону – у Брюсселі?

Дональд Туск заявляв, що планує розблокувати польсько-українського кордону, чи вдасться йому це зробити адміністративними чи фінансовими методами, буде зрозуміло за декілька тижнів. У червні у всіх країнах Євросоюзу відбудуться вибори до Європарламенту, а вирішення всіх аграрних проблем Польщі можливе виключно на рівні Брюсселя. Варто підкреслити, що рік тому уряд ПіС виплатив 10 млрд злотих польським фермерам. Сьогодні ж організатори протестів заявляють про потребу виплат на рівні 60 млрд. злотих. У бюджеті на 2024 році закладено виплатити у різних формах польським селянам 78 млрд злотих. Для порівняння: попередня цифра – це 5,5% від ВВП країни (на армію поляки витрачають 4% ВВП). У польській пресі спекулюють, що, ймовірно, Туск зумисно не проводив виплати перед місцевими виборами, щоби не зміцнити свого коаліційного партнера – Польських селян – з виборчої коаліції Третя дорога. Зі соціологічних досліджень у виборчих штабах випливало, що виплати компенсацій фермерам не переконають їх голосувати за партію Туска (Громадянська коаліція) так само підвищення ПДВ на 5% для харчових продуктів не відлякує виборців Громадянської коаліції. Тож, імовірно, вирішили почекати. Адже будь-яке остаточне рішення щодо фермерів приймає прем’єр Туск, а не міністр сільського господарства, який має можливості вести перемовини, але не має коштів на виплати.

Польський юрист і економіст Кароль Ольшановський (з редакції Новий лад) зазначає, що більшість фермерів, які протестують, не є організовані у спілки або кооперативи, що значно ускладнює ведення діалогу з урядом та оформлення документу, який міг би задовільнити всі сторони. Ольшановський підкреслив, що важелі впливу та реального розв’язання має Брюссель, і всі учасники діалогу це розуміють. Ключовим для польської сторони є вимога обрахування лімітів на імпорт для товарів з України в ЄС на рівні 2021 року, що абсолютно не влаштовує українську сторону.

Натомість, Польські Селяни вважають, що єдиним дієвим механізмом на рівні ЄС має бути створення фонду боротьби з глодом (куди фермери ЄС та України відправлятимуть свою надлишкову продукцію для продажу/передачі її у країни, охоплені голодом). Україна може лобіювати створення даного фонду спільно з Польщею, розмір такого фонду – від 5 до 10 млрд євро. Головною проблемою аграрної продукції ЄС до 2035 року буде її перевиробництво. Відповідно захист, переформатування або відкриття нових ринків залишається актуальною проблемою.

Вибори завершилися – хай будуть нові вибори!

На жаль, виборами до Європарламенту політичний сезон не завершиться – вони стануть новим його початком: рівно за рік у Польщі обиратимуть президента. Найбільша опозиційна партія висуне нового кандидата (і ним може бути не колишній очільник уряду Матеуш Моравецький, а, наприклад, колишній генерал). Хто буде головним кандидатом від нині правлячої коаліції, буде він один чи їх буде декілька, наразі невідомо.

Оскільки Анджей Дуда мріє про міжнародну кар’єру після завершення свого другого терміну президентства, він має налагодити співпрацю з чинним главою уряду. А рішення чинного президента Польщі зустрітися з Дональдом Трампом є складовою ланцюжка можливої подальшої політичної кар’єри пана Дуди. Одіозному Трампу пророкують перемогу, і Варшава хоче вже зараз заручитися підтримкою на майбутнє. Варто підкреслити, що подібний приватний візит у березні до США здійснив і прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан.

До слова, Радослав Сікорський – міністр закордонних справ і симпатик Демократичної партії, підкреслив, що під час зустрічі у США обговорювали важливі питання, які узгоджували між собою урядове міністерство та канцелярія президента Польщі.

Євгеній Білоножко, журналіст ІА «Західний інформаційний фронт» у Польщі і країнах ЄС 

Основна світина – ShutterStock