Що передбачає угода Азербайджану та Вірменії, підписана при Трампові

Попередню угоду про мир, спрямовану на нормалізацію відносин між двома країнами після 35 років конфлікту, підписали у Білому домі в п’ятницю, 8 серпня прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян та президент Азербайджану Ільхам Алієв. У церемонії фактично на правах організатора також взяв участь президента США Дональд Трамп, який ще й вписав своє ім’я у цю частину історії Північного Кавказу.

У декларації, підписаній прем'єрміністром Вірменії Ніколом Пашиняном та президентом Азербайджану Ільхамом Алієвим, йдеться про необхідність рухатися до підписання та ратифікації вже узгодженого мирного договору.

У тексті декларації йдеться, що Алієв, Пашинян і Трамп після парафування Угоди про мир та міждержавні відносини між Азербайджанською Республікою та Республікою Вірменія «визнали необхідність продовження додаткових кроків для підписання та подальшої ратифікації Угоди, а також наголосили на важливості забезпечення та зміцнення миру між нашими країнами».

Крім того, у декларації сказано про важливість відкриття комунікацій у регіоні. Також оголошено про створення транспортного коридору між основною територією Азербайджану та його ексклавом Нахічевань – територією Вірменії, вздовж її кордону з Іраном. Цей коридор отримав назву «Маршрут Трампа заради міжнародного миру та добробуту» (TRIPP). Права на прокладання маршруту отримають США.

За даними Euronews, що посилається на посадовців, новий маршрут буде експлуатуватися відповідно до вірменського законодавства, а США нададуть землю в суборенду консорціуму для інфраструктури та управління. Як повідомляє Politico, Вірменія погодилася надати США ексклюзивні права на розвиток коридору на 99 років.

При цьому в документі не відображено питання виведення азербайджанських військ з територій Вірменії, захоплених Баку у вересні 2022 року, повернення вірмен Нагірного Карабаху та звільнення понад 20 полонених (у тому числі мільярдера та мецената Рубена Варданяна та екс-президентів НКР).

«Довго, 35 років, вони воювали, а тепер вони друзі, і вони будуть друзями ще довго», - наголосив Трамп, коли поруч із ним сиділи Алієв та Пашинян.

Трамп також підкреслив, що «багато хто намагався знайти розв’язання проблеми», згадавши Європейський Союз та росію, і додав, що вони «наполегливо працювали в цьому напрямку, але їм так і не вдалося досягти успіху».

Окрім цього, президент США оголосив про підписання двосторонніх угод із Вірменією та Азербайджаном щодо розширення співпраці в галузях енергетики, торгівлі та технологій. Він похвалив Пашиняна та Алієва, назвавши обох «чудовими лідерами», і сказав, що провів достатньо часу з кожним із них, щоб дійти висновку – вони зможуть поладнати.

«Вони збираються вести багато бізнесу зі Сполученими Штатами. Я завжди пам’ятатиму, принаймні протягом часу, поки я тут, якими вони були розумними, коли справа доходить до торгівлі та інших речей», - додав Трамп.

Пашинян підписав з Трампом меморандуми про взаєморозуміння, про партнерство в галузі розвитку потенціалу проєкту «Перехрестя миру», про інноваційне партнерство в галузі штучного інтелекту та партнерство в галузі енергетичної безпеки.

А головним підсумком для Баку стало зупинення дії поправки 907 до «Закону про захист свободи». Конгрес США у 1992 році ухвалив закон, який забороняє надання державної допомоги з боку США Азербайджану, через блокаду Вірменії за часів першої війни у Нагірному Карабаху. Також напередодні тристоронньої зустрічі Алієв також підписав з Віткоффом меморандум про співпрацю між державною енергетичною компанією SOCAR та американською ExxonMobil, заявивши про «можливість виявлення великих нафтових ресурсів в Азербайджані».

Прикметно, що текст великого мирного договору сторони узгодили ще у березні, але Азербайджан вимагає, щоб до його підписання Вірменія змінила свою конституцію, в якій, на думку Баку, є територіальні претензії до Азербайджану. Мається на увазі відсилка в преамбулі конституції до прийнятої ще до розпаду СРСР Декларації про незалежність Вірменії. У ній була інша відсилка до постанови про возз'єднання Вірменської РСР та Нагірно-Карабаської автономної області.

Нікол Пашинян доводив, що, по-перше, ці посилання не повинні вважатися територіальними претензіями, а по-друге, міжнародні договори Вірменії мають пріоритет перед внутрішнім законодавством. Водночас Пашинян не відкидає й можливості референдуму, провести який, за його словами, Вірменія зможе лише після парламентських виборів 2026 року.

Першими підписання декларації між лідерами Азербайджану та Вірменії вітали найближча союзниця Азербайджану, Туреччина, та Європейський союз.

«У часи, коли міжнародні конфлікти та кризи поглиблюються, цей крок є вкрай важливою подією, яка зміцнює мир і стабільність у регіоні. Ми визнаємо важливість внеску адміністрації США у цей процес», - йдеться у заяві МЗС Туреччини.

Зовнішньополітичне відомство Євросоюзу заявило, що ЄС вітає підписання декларації, гаряче підтримує нормалізацію відносин Вірменії та Азербайджану та готовий брати участь у відкритті кордонів та транспортного сполучення в регіоні.

До слова, кордони Вірменії з Азербайджаном на сході та півдні, а також з Туреччиною на заході закриті вже понад 30 років, з часів першої Карабаської війни початку 1990-х.

Конюшня рашаМЗС імені сумної коняки лаврова відреагувала на саміт більш ніж через 15 годин. Зокрема, машка захарова заявила, що зустріч у Вашингтоні за посередництва американської сторони «заслуговує на позитивну оцінку». У відомстві також нагадали, що кордон Вірменії з Іраном досі охороняється російськими прикордонниками.

Також рашаМЗС пообіцяло «додатково» проаналізувати вашингтонські заяви щодо розблокування регіональних комунікацій. «У цій сфері залишаються актуальними тристоронні домовленості за участю рф, з яких жодна із сторін не виходила. Важливо враховувати і фактор членства Вірменії в єдиному митному просторі ЄАЕС, зокрема щодо організації транзитних вантажоперевезень через територію республіки», - нагадала машка-алкашка. Окрім неї, завивання про втрату позицій рф у регіоні підняли кремлівські політологи і рашапропагандисти.

Влада Ірану виступила проти того, щоб США отримали у користування Зангезурський коридор («Маршрут Трампа…»). Радник верховного лідера Ірану з міжнародних справ Алі Акбар Велаяті заявив, що такий коридор перетвориться на «цвинтар найманців Дональда Трампа», а не на шлях, що належить президенту США. Але на заяви Тегерану після нещодавніх показових американських бомбардувань мало хто звертатиме серйозну увагу. Бо тепер вже Дональд Трамп зможе відповісти йому улюбленою московитською фразою: «можем повторіть!»