Що Україні робити з Білоруссю?

ЗСУ в Криму показали нас having the balls. І це чудово. А от на північному напрямку Україна показує бездіяльність та абсолютний брак стратегії, підкладаючи (чи навіть власноруч будуючи) собі свиню на той період, коли Білорусь звільниться.

Тоді виявиться, що Україна – це ЄДИНА (не рахуючи, звичайно, роїсі) держава регіону, яка не підтримувала білоруську опозицію. І це не зможе не накласти відбиток на ставлення білорусів до нас.

Досі у МЗС та на Банковій могли кивати на те, що їм не ок Тихановська. Підхід спірний, але припустимо. Утім, зараз це зникло. Тепер Київ МАЄ показово налагоджувати відносини з паралельним білоруським урядом. Тільки не кажіть, що він символічний та не має інструментів. Уряди в екзилі ЗАВЖДИ такі, їх і створюють саме для символічних зв'язків.

Немає жодного аргументу проти того, щоби Україна нарешті розірвала відносини з північною державою-агресором та оголосила, що вона визнає саме уряд в екзилі, а не маріонетковий проросійський уряд Луки. Тим більше що про невизнання Лукашенка та його влади ми офіційно заявили ще у 2020 – але зберігаємо якусь шизофренію з цього приводу...

Аргументи про те, що ми зараз не ображаємо «бацьку», щоби не було наземної операції з півночі – навіть не смішні. Це взагалі не дотичні речі. Білорусь не відкриває наземний фронт НЕ тому, що Лука цінує позицію Києва, а тому, що він не може це зробити та/або боїться наслідків.

Останні 5 місяців мали довести, що думка Києва не має значення для Мінська від слова взагалі. Але ми все ігноруємо і продовжує псувати свої майбутні відносини з вільною Білоруссю...

Київ has to get the balls і у дипломатії та у побудові стратегії щодо Білорусі. Сподіваюся на стратегічне мислення, раціоналізм та здатність до сміливих кроків Андрій Сибіга (Andrij Sybiha) і Дмитро Кулеба (Dmytro Kuleba).

Ми маємо розірвати відносини з Лукашенком і оголосити про визнання уряду демократичної Білорусі.

Сергій Сидоренко, головний редактор «Європейської правди» (сторінка у FB)

Фото omct.org