Росіяни хотіли зробити зі Зеленського наркомана, але нікого не обдурили. Хто перемагає у пропагандистській війні?

Дезінформація веде до соціальної дезінтеграції, інформаційного хаосу, а отже, до втрати довіри до державних інституцій і розладу суспільства, – сказала під час дебатів на ECS Аґнешка Ліхнерович із TOK FM. Журналісти розповіли про те, як пропаганда та фейкові новини формують думку про війну в Україні.

Триває 6-ий Тиждень демократії у Ґданську. Вже декілька днів у Європейському центрі солідарності відбуваються дебати, журналістські майстер-класи і книжкові ярмарки. У середу ввечері ECS провів дебати на тему «Війна – це страх, біль і… дезінформація. Як захиститися від фейкових новин?».

У ньому взяли участь відомі польські журналісти, які вже півроку пишуть і коментують війну в Україні: Катажина Ґурняк з TVN, Аґнешка Ліхнерович з TOK FM, Кароліна Тореневська з Euractiv.pl та Бартош Вєлінський з Gazeta Wyborcza.

Варто було доставити зброю в Україну

На початку головуючий на дебатах Ґжеґож Кубіцький – головний редактор «Gazeta Wyborcza Trójmiasto», поставив своїм гостям запитання про те, як вони оцінюють поточну ситуацію в Україні в контексті контрнаступу українських військ.

– Сьогодні ми точно знаємо, що Україну варто було переозброїти, бо на початку війни західні країни не були в цьому впевнені, – почала Катажина Ґурняк з TVN.

– На початку війни передбачалося, що ця війна буде вестись у партизанському стилі, і західні країни озброять Україну такою зброєю, як-от «стінґери», – продовжив Бартош Вєлінський – заступник головного редактора «Gazeta Wyborcza». – Нагадаю, що Київ мав упасти протягом 72 годин, а президентові Зеленському американці запропонували втекти і сформувати уряд у вигнанні. Він відповів: «Мені не потрібне таксі, мені потрібна лише зброя», що стало таким легендарним гаслом цієї війни. Однак після того, як поляки, французи, англійці й американці розпочали постачати сучасні гаубиці та пускові установки типу HIMARS, наступ Росії почав сильно сповільнюватися. Тож не тільки варто було переозброювати Україну, але й потрібно було, тому що ми бачимо, що якість зброї в цій війні переважає над великою російською армією, і сьогодні українці в цьому плані мають перевагу.

Аґнешка Ліхнерович із TOK FM наголосила, однак, що треба готуватися до того, що ця війна закінчиться не скоро, а може тривати декілька років.

– Наближається зима, ми знаємо, що є багато причин втомитися від цієї війни, тому дійсно важливо, щоби ми були готові вистояти в цій підтримці, щоби ми не нудьгували, не втомлювалися, – сказала журналістка. – Важливо, щоб Україна витримала це все.

– Ось чому нам потрібні надія та оптимізм, які випливають із того, що Україна повертає нині окуповані території, – додала Кароліна Тореневська з Euractiv.pl. – Це мобілізує Захід на подальшу підтримку України. Нам потрібна ця мобілізація, тому що в інших країнах нові громадяни відчувають втому від війни, вони бояться ескалації та рахунків за світло та газ.

Фейкові новини і пропаганда

Далі журналісти перейшли до головної теми розмови – інформаційної війни. Вони задавалися питанням, наскільки важливі пропаганда, дезінформація та фейкові новини у цій війні, і наводили приклади їхнього впливу як в Україні, так і в Росії та на Заході.

– На початку Україна однозначно перемогла в цій пропагандистській війні, що мене навіть здивувало, – сказав Бартош Вєлінський. – Ми всі бачили ці меми, коли Путін сидить із Макроном за великим столом або зі своїми соратниками, тому що він, як кажуть, боїться вірусу. Натомість Зеленський, який виходить на вулицю після обстрілу Києва, з’являється з людьми, які будують барикади. Російська пропаганда відповіла бездарними фотомонтажами, як президент України вдихав кокаїн або виготовляв т.зв. deep fake, у якому Зеленський закликав здатися. Однак ніхто на це не «повівся». Звичайні українці також зробили величезну роботу, завантаживши відео, на яких видно, як у росіян закінчується бензин або покинуті російські танки, захоплені трактористами. Раптом виявилося, що «друга армія світу» має проблеми з окупацією України через матеріально-технічні причини, і це суттєво підірвало віру в реальні можливості росіян.

Велінський також наголосив на важливості рішення Євросоюзу виключити російську пропаганду з європейського інформаційного обігу.

– Багато медіа-каналів, якими росіяни могли б отруїти європейське суспільство, були вимкнені, фактично вони мають лише профілі посольств у соціальних мережах, – сказав Велінський.

Проте Кароліна Тореневська з Euractiv.pl відповіла, що, можливо, Україна виграє інформаційну війну, але не всюди. Вона також навела приклад Італії, де російський наратив постійно присутній на приватному телебаченні колишнього прем’єр-міністра Сільвіо Берлусконі, а також на громадському телебаченні.

– Там, наприклад, кажуть, що в Бучі ви не знаєте, що було, і є короткометражний фільм, у якому українські військові ставлять манекен, – додала Катажина Ґурняк. – Швидко виявилося, що це фрагмент українського художнього фільму, знятого перед війною, але дехто в Італії вважає, що Буча – інсценізація, як стверджує російська пропаганда. Перебуваючи в Україні, я познайомився з журналістами італійського TV Rai, з якими була в Бучі. Ми сиділи ввечері шоковані побаченим. Однак журналіст Rai сказав мені, що він хотів би, щоби люди його країни повірили в це, у чому він сам переконався, тому що значна частина суспільства ставиться до цієї інформації з погляду віри.

Журналісти також говорили про фейкові новини та російську пропаганду, що поширюється в Польщі через профілі націоналістичних або антивакцинальних груп. Вони зазначили, що різна неправдива інформація має на меті розпалювати ненависть до біженців з України.

Як захиститися від дезінформації?

Усі учасники дебатів погодилися, що ми можемо захиститися від дезінформації, пропаганди та фейкових новин за допомогою освіти, підтримки вільних незалежних ЗМІ, а також неурядових організацій.

– Дезінформація призводить до соціальної дезінтеграції, інформаційного хаосу, а відтак – втрати довіри до державних інституцій та викривлення суспільства. Хаос, недовіра, світ, де все відносно, змушують людей пасивувати. І це насправді так, – сказала Аґешка Ліхнерович із TOK FM. – Тому освіта та навчання критично мислити є важливим. Не тільки італійці сприйнятливі до такої дезінформації, але й ми маємо з цим проблеми в Польщі, прикладом чого була, наприклад, ситуація на кордоні з Білоруссю.

Усю дискусію польською мовою можна переглянути ТУТ

Gazeta Wyborcza