Путінські танки для захоплення Білорусі: чи готував кремль окупацію?

Після недемократичних виборів президента у Білорусі в серпні 2020 року та масових акцій протесту путін готувався до вторгнення у країну. Такі дані містяться у документах, що їх оприлюднила українська розвідка.

«Здобуті воєнною розвідкою України документи свідчать про підготовку 1-ої танкової армії росії до вторгнення та захоплення території білорусі. Після фальсифікацій президентських виборів у білорусі зс рф розробили план вторгнення та придушення народних протестів», - йдеться у повідомленні у FB Головного управління розвідки Міністерства оборони України.

У сценарії підготовки росії до військової агресії проти Білорусі була «легенда до задуму перегрупування з'єднань і військових частин 1-ої танкової армії у район виконання завдання».

Згідно з документами, захоплення планували під приводом уникнення втягування росії «у Європейському континентальному районі в регіональну чи широкомасштабну війну з країнами НАТО».

Тим часом білоруський військовий експерт Єгор Лебедько (Ягор Лебядок) спростовує висновки про підготовку атаки на Білорусь. У своєму телеграм-каналі він проаналізував вищезгадане повідомлення Міністерства оборони України і пише: «з прочитання всього документа випливає, що про збройне вторгнення в Білорусь та її окупацію не йдеться». Для цього потрібно бодай нейтралізувати війська супротивника, а в «документі прописано взаємодію зі збройними силами Білорусі… для спільного протистояння третім країнам (НАТО) тощо».

Експерт нагадує, що білоруська та російська армії співпрацюють з кінця 2000-их, відколи «активно розвивалися військові програми союзної держави», а нову силу вони набули 2017-го року.

Ідеться про лист міністра закордонних справ Білорусі Володимира Макея до лідерів країн Європейського Союзу щодо санкцій. Фраза «Білорусь розраховує на підтримку з боку ЄС свого суверенітету, незалежності і стійкості до викликів, що виникають», на думку Єгора Лебедька, свідчить про необхідність країнам ЄС та України взаємодіяти з лукашенком для його дистанціювання від путіна. І цим знизити ризик введення білоруських військ на територію України чи завадити повторному прибуттю російських військ до Білорусі для нападу на Україну.

Загалом же оприлюднення документа про напад може бути вигідне усім сторонам, залежно від його інтерпретації.

Хай там як, але путін на той час уже мав подібний досвід – після Революції Гідності в Україні він зумів 2014 року захопити Крим і частину Донбасу. Тому коли після 9-го серпня 2020 року вулиці білоруських міст заповнили протестувальники, що вимагали справедливого підрахунку голосів, у кремлі були напоготові та пильно стежили за розвитком подій. Лукашенко, якому вдавалося на попередніх виборах перемагати без особливих клопотів, того разу опинився у скрутному становищі. І якщо до 2020 року він ще вдавав зі себе незалежного від москви, то програна президентська кампанія змусила «бацьку» вдатися до захоплення влади і застосування жорсткої сили до протестувальників, які з квітами та повітряними кульками ходили на акції. З десяток смертей, декілька сотень жорстоко побитих білорусів і декілька тисяч арештованих за менш як місяць часу від дня президентських виборів – такою була розправа лукашенка над незгодними задля втримання влади. А потім, через місяць після виборів - 14 вересня, відбулася його поїздка в російське Сочі на зустріч з путіним. Два диктатори мали кількагодинну розмову віч-на-віч, наслідком якої стала обіцянка путіна надати 1,5 мільярда доларів кредиту для Мінська та виведення своїх військ у місця їх постійної дислокації після тогочасних спільних навчань на території Білорусі. Фактично того дня росія захопила Білорусь без жодного пострілу.

За російську підтримку лукашенко віддячив заявами про визнання Криму російським, добровільно віддав територію Білорусі для російських танків, літаків і ракет, а сам став хлопчиком на побігеньках у путіна. Деградація «ябацьки» відбулася дуже швидко: від його «благородної» обіцянки про те, що ніколи з території Білорусі російська армія не нападе до бравурної фрази «війна з Україною триватиме максимум 3-4 дні – не минуло і двох років.

Як зауважила у нещодавньому інтерв’ю виданню «Гордон» лідерка білоруських демократичних сил Світлана Тихановська, зважати на обіцянки лукашенка, який називає себе президентом Білорусі, не варто.

«Як можна вірити людині, яка багато разів обіцяла, що з території Білорусі Україні не загрожує жодна небезпека? Ми пам'ятаємо, як у інтерв'ю Дмитрові Гордону він присягався, що українці можуть бути спокійні за північний кордон, що в жодному разі звідси не політають ракети, не підуть танки. Про що можна перемовлятися з таким чоловіком?» – сказала Світлана Тихановська.

Фото Reuters