Провал операції “Орєшнік” та розміщення російських ракет в Азії, - огляд політики росії 

Ярослав Чорногор

Директор програми російських і білоруських студій аналітичного центру Рада зовнішньої політики "Українська призма". Кандидат історичних наук. Закінчив історичний та економічний факультети Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Ракета “Орєшнік” та новий метод шантажу, традиційний аналіз поточної позиції кремля стосовно переговорів та розміщення російських ракет середньої та малої дальності в Азії, - в рамках Програми російських і білоруських студій Оксентюк та Ярослав Чорногор представляють новий щотижневий #аналізагресора, в якому вони розбирають актуальні новини внутрішньої та зовнішньої політики росії.

Ситуація навколо застосування балістичної ракети “Орєшнік”. Новий метод шантажу з боку москви

Найголовнішою темою усього минулого тижня стало застосування росією проти України нової гіперзвукової балістичної ракети середньої дальності, здатної нести ядерну боєголовку, яку путін під час власної загальноросійської промови назвав “Орєшніком”.

Формальним приводом для цього стало застосування українськими збройними силами західних далекобійних ракет ATACMS та Storm Shadow по військових об’єктах у ряді прикордонних російських регіонів.

Відтак, бачити, що якогось нового рівня військової загрози не відбулося, адже й російська армія й до цього активно використовувала проти України цілий ряд військових одиниць, здатних нести ядерний боєзаряд.

Реальною ж ціллю москви слід вбачати підвищення рівня залякування, у першу чергу проти європейських країн. Саме цей аспект став головним елементом згаданої промови путіна. Чи не вперше диктатор особисто та публічно погрожував застосувати балістичні ракети проти країн Європи. Для цього він наголошував, що “Орєшнік” неможливо збити ніякою сучасною системою ППО.

Цілком зрозумілі причини такого шантажу. Як і раніше, москва намагається тиснути у першу чергу на суспільство країн ЄС, аби досягти припинення постачання військової допомоги Україні.

Українському керівництву для протидії даній російській стратегії необхідно наводити ряд аргументів, які б нівелювали цей шантаж. Так, російське керівництво протягом усього періоду війни неодноразово погрожувало Заходу різноманітними наслідками — військовими та політичними — аби завадити подальшій допомозі Україні.

На початку бойових дій москва заявляла, що буде знищувати конвої з озброєнням на території країн Європи, чого так і не відбулося.

Те саме стосується й ударів по військових об’єктах окупованого Криму, Бєлгородської області, ударів на всю глибину території росії. Кожного разу москва погрожувала певними наслідками, які в результаті не виконувала.

Найбільш показовим став дозвіл Україні з боку США та деяких держав Європи використовувати проти рф далекобійні ракети. Протягом останніх кількох місяців путін особисто робив заяви про те, що такий дозвіл означатиме війну НАТО проти російської держави. І той факт, що Київ тривалий час не міг отримати цей інструмент протидії російській армії, демонстрував, що російський шантаж продовжував працювати, попри наявність аргументів проти здатності москви виконувати власні “обіцянки”.

Сьогодні ж ми бачимо, що початок застосування ATACMS та Storm Shadow безпосередньо по території рф ніяким чином не призвів до реальних дій російської влади проти США чи ЄС. Що більше, офіційні представники мзс рф навіть змінили власну позицію та почали заявляти, що тепер вже введення військ НАТО на територію України означатиме подібну війну.

Саме у цьомуму контексті слід розглядати й новий метод шантажу з боку москви. Так, протягом останнього тижня з моменту удару “Орєшніком” цілий ряд російських високопосадовців почали інтенсивно використовувати “ядерну” риторику, пов’язану з новою ядерною доктриною росії та фактом застосування балістичної ракети. Тому, як і раніше, слід розуміти, що ці слова так і залишаються звичайною риторикою, направленою на єдину ціль — зменшити рівень підтримки України через фактор страху перед діями москви.

Оновлення поточного аналізу російської позиції стосовно мирних переговорів. Заява Наришкіна та зустріч Лаврова з іноземними послами

Минулого тижня Українська призма опублікувала матеріал про те, що російська влада ймовірно повернулася до своєї попередньої позиції стосовно мирних переговорів. Мова йде про відновлення шантажу, розпочатого у червні 2024 року. Він полягає у тому, що росія піде на переговори про завершення війни лише у тому випадку, якщо Україна віддасть їй усі території чотирьох областей, а також відмовиться від шляху щодо вступу в НАТО.

До моменту проведення саміту БРІКС у Казані минулого місяця ця позиція російського керівництва залишалася абсолютно незмінною. Але вже після саміту, на якому путін провів ряд двосторонніх зустрічей з керівництвом Індії та Китаю, ми мали змогу спостерігати ряд факторів, які могли говорити про відмову москви від власного “ультиматуму”. Минулого ж тижня путін провів першу за два роки війни розмову з німецьким канцлером Олафом Шольцом. За її результатами російська влада опублікувала заяву, в якій прямо згадала про “червневий” ультиматум.

Тепер же ми можемо говорити, що відновлення російської ультимативної риторики дійсно відбулося. Так, голова служби російської зовнішньої розвідки Наришкін, один із головних силовиків у росії, заявив про те, що москва виступає категорично проти заморожування війни по будь-якому сценарію. При цьому він окремо зазначив, що росія готова на переговори виключно на умовах, які у червні 2024 року оголосив путін, маючи на увазі відмову України від чотирьох областей. З огляду на те, що керівники російських силових служб доволі рідко роблять публічні зовнішньополітичні заяви, цей виступ Наришкіна слід сприймати не у контексті пропагандистської риторики.

На сьогодні нам відомо, що 29 листопада російський міністр закордонних справ росії Сєргєй Лавров збирається провести засідання у форматі “круглого столу” з іноземними послами на тему “оцінки росією ситуації навколо України”. Подібний високий рівень зустрічі фактично говорить про те, що москва готова публічно наголосити на власній поточній позиції стосовно переговорів напередодні інавгурації нового американського президента Дональда Трампа. І всі останні новини вказують на те, що росія не збирається відходити від власного ультиматуму, який ще раз і буде затверджений на зустрічі Лаврова з іноземними послами.

Росія може розмістити ракети середньої та малої дальності в Азії

Минулого тижня заступник міністра закордонних справ рф Сєргєй Рябков, якого вважають одним із головних перемовників із країнами Заходу, заявив про те, що росія розглядає можливість розміщення ракет середньої та малої дальності в Азії. При цьому зробить вона це, за словами дипломата, у відповідь на появу аналогічних американських систем у регіоні.

Наразі перспектива подібних дій з боку москви виглядає недалекоглядно. У першу чергу, розміщення подібних систем потужно вдарить по двосторонніх відносинах між росією та цілим рядом держав Південно-Східної Азії — Японією, Південною Кореєю, Філіппінами, Таїландом та Малайзією. Аналогічні проблеми можуть виникнути й у відносинах із Китаєм, адже подібні системи вдарять і по безпеці Пекіна. Україна потенційно може використати виникнення подібної нестабільності в регіоні та посилити як двосторонні політичні відносини з країнами Південно-Східної Азії навколо ініціативи допомогти протистояти загрозі з боку москви, так і отримати від ряду держав військову допомогу. У першу чергу мова йде про Південну Корею.