Протест польських фермерів позбавлений економічного сенсу, реальна мета – політична дестабілізація

«Що більше спостерігаю за «перемовинами» з польськими фермерами щодо припинення блокування кордону з Україною, то більше утверджуюсь у вірі про відсутність економічних передумов для страйку та в намаганні руками фермерів дестабілізувати ситуацію як з боку внутрішніх політичних сил, так і за допомогою росії».

Про це у ФБ розмірковує Левко Прокіпчук, експерт з питань практичного застосування митного законодавства з Асоціації професійних митних посередників 

Левко Прокіпчук наводить доводи, які підтверджують такий висновок.

1. «Польські фермери» жаліються, що через наплив агропродукції з України в ЄС, вони не можуть реалізувати свій урожай. З метою врегулювання вказаної проблеми прем’єр Туск запропонував викупити у фермерів надлишок продукції, але це не влаштовує страйкарів, бо через рік знову буде надлишок, якщо не закрити можливість ввезення продукції поза меж ЄС. При цьому фермери не блокують ввезення агропродукції з росії та білорусі, а своїм страйком перешкоджають руху всіх товарів, а не лише сільськогосподарської продукції.

2. 7 березня сейм Польщі прийняв резолюцію, якою закликав Європейську комісію ввести санкції щодо імпорту російських і білоруських продуктів харчування та сільськогосподарської продукції до Європейського Союзу. Водночас Сейм закликав Раду ЄС та Європарламент вжити заходів для захисту чутливих секторів ринку ЄС від надмірного імпорту з України. Необізнаний громадянин чи то Польщі, чи України може подумати, що польська влада молодці, але насправді така резолюція сейму є нічим іншим, як політичною заявою. У вересні 2023 року заборона імпорту сільськогосподарської продукції з України була прийнята розпорядженням Міністра розвитку і технологій. То, що заважає прийняти таке ж розпорядження стосовно агропродукції з росії та білорусії.

3. Польська влада визнає, що фактів імпорту з України забороненої агропродукції не встановлено. В той же час фермери заявляють, що пшениця, кукурудза ввозиться в країни Балтії, а звідти повторно вїжджає в Польщу. Однак незрозумілим є яким чином фермери дійшли до висновку, що саме українське зерно вїжджає в Польщу. Згідно даних Євростату за вересень-грудень 2023 року в країни Балтії було імпортовано з України пшениці на 6 млн.євро, а з росії на 10 млн.євро; кукурудзи з України на 3 млн.євро., з росії – на 10,5 млн.євро.

4. Голова партії Право і Справедливість Ярослав Качинський запланував великий марш у Варшаві на 18 травн, а метою демонстрації буде змусити парламентську більшість ухвалити резолюцію Сейму щодо "Зеленої угоди" та ембарго на українське зерно. При цьому він заявив, що зробить все, "щоб не було імпорту з України, який призвів до того, що пшениця коштує нижче собівартості», а марш відбудеться, навіть якщо до цієї дати Зелена Угода буде відкликана і ембарго введено (очевидно ж, що марш треба проводити, бо влітку вибори до Європарламенту). Щоправда незрозумілим залишилось те, чим вже існуюче ембарго на українське зерно не задовольняє ПіС. Можливо, все ж вартує добиватись ембарго на продукцію з країни, яка не лише напала на Україну, а й причетна до авіакатастрофи в Смолєнську, в якій загинув Лєх Качинський.

P.S. Для доведення факту, що не українська агропродукція є єдинним чинником, який унеможливлює реалізацію польськими фермерами своєї продукції, додаю витяг з Євростату про вартість імпортованої макухи та інших твердих відходів помісячно за вересень 2023-грудень 2023 року з України та білорусії. Додатково лише нагадаю, що на цю продукцію походженням з України поширюється розпорядження Міністра розвитку і технологій від вересня про ембарго. Отож якщо з моменту введення цього обмеження в Польщу з України макухи не ввозилось, то з білорусі за ці 4 місяці ввезено майже на 9 млн.євро, а з Білорусі в Литву і Латвію ще майже на 19 млн.євро".

Фото – ЗІФ