Пропагандистський удар кремля: у бій кинуть дефективні танки

Путінський режим продовжує бундючитися на тлі своїх агресивних невдач у війні проти України. Після учорашніх заяв путіна (чи то його двійника) про роботу російського військово-промислового комплексу, що «вселяє упевненість у перемозі», з’явилася інформація про черговий грізний хід рашистського командування.

На фронт у кремлі вирішили відправити декілька нових танків Т-14 «армата». Як повідомляє ТГ-канал ВВС із посиланням на зведення британської розвідки, такий хід має переважно пропагандистську мету. Адже активно цю техніку в боях не використовуватимуть. На це є декілька причин. Окрім логістичних проблем, пов'язаних із тим, що цей танк є дуже важким, реалізацію програми його розробки та виробництва понад 10 років супроводжують затримки та виробничі проблемами. Тому активне використання танків Т-14 було би ризикованим рішенням росії, вважають представники оборонного відомства Великобританії.

У звіті уточнили, що танки Т-14 бачили у грудні минулого року на півдні росії, на території, звідки передислоковують техніку для ведення боїв в Україні.

Військовий експерт Олександр Коваленко описує «армату» як машину «з величезною кількістю» хронічних невиліковних хворіб у технічному та технологічному розумінні. Зокрема, не вирішено проблем із трансмісією, системою управління вогню, відмовами електронних систем. Окрім цього, наявна велика проблема з обслуговуванням і ремонтом цих танків, особливо в польових умовах.

У своєму ТГ-каналі Олександр Коваленко нагадав, що 2015 року директор «Уралвагонзаводу» олег сієнко заявляв, що очолюване ним підприємство отримало замовлення на виготовлення 2 300 екземплярів Т-14 до 2020 року. Відтоді російський ВПК виготовив лише батальйон «армат».

- Т-14 «Армата» - це дефективний і досі сирий продукт, придатний тільки для парадів і навіть на парадах іноді ганьбиться. А тут... у зоні бойових дій? Що тут скажеш, таких трофеїв і справді у ЗСУ поки що не було. І не важливо, знищений чи затрофеєний, цей гомункулус у будь-якому з цих станів буде репутаційним аперкотом росії. А тому в Україні він опиниться тільки на локації «Мосфільму», - резюмує експерт.

У листопаді минулого «ЗІФ» писав про плачевний стан у російському ВПК, зокрема й у виготовленні танків.

Не виключено, що залучення цих «сирих» металевих коробок у бойових діях має на меті перевірити їх у справі. Але з огляду на викладений вище фактаж, їх тривала живучість і здатність росіян виправити недоліки викликає великі сумніви.

Кремлівська пропаганда, схоже, вчергове спробує підтримати бойовий дух рашистів роздутими історіями про непереможність і неперевершеність «русского оружия», якому «аналогов нєт». Щодо останнього вони не брешуть – таке дрантя справді важко знайти на ринку сучасних озброєнь.

Іще однією причиною може бути чергова зустріч представників країн-партнерів України на базі військово-повітряних сил НАТО в Рамштайні. Там домовлятимуться про чергові партії озброєння для потреб ЗСУ. За декілька днів до зустрічі інформаційні стрічки провідних світових видань заповнили повідомлення про чергові великі пакети військової допомоги від США, Канади, Великобританії, Швеції, Естонії та інших країн. І хоча у питанні з наданням танків «Леопард-2» від Німеччини наразі немає однозначної відповіді (в Олафа Шольца кивають на США, мовляв, погодимося тільки після вас, коли Київ отримає «Абрамси»), є підстави сподіватися, що процес надання міцнішої броні таки зрушить з місця. Показовим у цьому є заява прем’єр-міністра Польщі Маттеуша Моравецького, який заявив, що його країна готова передати партію з 14-ти своїх «Леопардів» навіть без згоди Берліна. Звісно, його слова є політичним тиском на Німеччину, згода якої відчинить браму для цих машин від інших країн. Про свою готовність поділитися з Києвом «Леопардами» висловлювала Фінляндія. Потенційно у список країн-донорів з цього питання можуть долучитися Німеччина, Іспанія і Швеція.

Широка коаліція з мілітарної підтримки України сучасним озброєнням виглядає на декілька щаблів вище порівняно з російськими союзниками – окупованою Білоруссю та «мопедизованим» Іраном. Але одним із ключових факторів для України є оперативність, з якою Захід від обіцянок перейде до надання озброєння.