Про білоруського Гаюна, БРСМ, БЧБ і білорусів в Україні
А хто він такий – цей Гаюн? Ну той, що у назві телеграм-каналу, що сповіщає українцям про активність ворожої авіації у Білорусі? Знайомтеся: Дід Гая – персонаж білоруської міфології, цар, власник і покровитель лісів та гаїв – доглядає за деревами, тваринами і птахами, а також опікується добрими людьми.
Ну, з Гаюном ніби розібралися. Тут усе добре.
А от що таке, наприклад, БРСМ (БДСМ?). Думаєте, це я про мережу заправок? Зовсім ні. Я про Білоруську Республіканську Спілку Молоді, про білоруських піонерів. Уявіть собі – у нас це вже давно почило в бозі, а от у сусідів – ні – тільки галстук у членів організації червоно-зелений. «По существу: жутко смердят, по факту: за близость к корыту и мать родную продадут, по итогу: Родину уже продали», - це відгук про організацію у Ґуґлі, опублікований якимось Русланом п'ять років тому. Сьогодні таке писати вкрай небезпечно. Тому що усюди на неблагонадійних мешканців країни чатують «тіхарі» - люди у цивільному одязі, позаштатні співробітники силових структур, що слідкують, збирають компромат, беруть участь у затриманні громадян.
БЧБ – вкрай важлива абревіатура для кожного справжнього білоруса. Білий Червоний Білий – кольори прапора справжньої патріотичної Білорусі. Цей прапор майорів над Білоруською Народною Республікою у 1918-1920 роках! Як і у нас, у білорусів також була своя Республіка, у них також є і історія визвольної боротьби, і історія своєї державності. Про яку зараз мовчок. Хоча з 1991 по 1995 рік саме БЧБ був державним прапором Білорусі. Та у 1996 році цей стяг національної звитяги було знято і демонстративно розрізано на шматки, а разом з ним усі сподівання на прогресивне майбутнє країни (2021 року БЧБ занесений МВС Білорусі до нацистської символіки).
Історія Білорусі не менш драматична, ніж історія України. Червоний терор, сталінські репресії, Друга Світова. Але усю історичну пам'ять старанно та послідовно затирають. Меморіали руйнують, а їх місце прагнуть зайняти бізнес-центри та відпочинкові комплекси. Чого, наприклад, лише вартує історія Куропат – місцини біля Мінська, де у 30-их НКВДисти розстріляли тисячі білорусів. Росія не раз подавала позов на дорозслідування справи, намарно намагаючись проштовхнути версію розстрілу німцями євреїв – як же ж це нам, українцям, знайомо...
Сьогодні серед білорусів є не лише пасивно співчуваючі Україні, але й ті, хто виборюють нашу свободу разом із нами. Це і добровольці, і військові (полк ім. Кастуся Калиновського), і волонтери. Днями я познайомилася із надзвичайними білорусами. Від них почула, як через свою громадянську позицію їх ув'язнили, і про допити, і про втечу, і про ночівлю просто неба у лісі під пильним оком діда Гая, - така собі білоруська бондіана, якій не позаздриш.
Дмитро та Віолетта від 2020 року вимушено покинули свою країну. Зараз вони активно займаються волонтерською діяльністю, опікуються HUBом на Валовій, 27 у Львові, де приймають журналістів, громадських діячів, волонтерів, ініціюють різні просвітницькі заходи для ВПО. Також Дмитро веде ютюб-канал про Білорусь під назвою «Стары Аэрадром», а Віолетта наповнює свій сайт, на якому розповідає про історію своєї країни. Також дівчина створила серію картин, яку присвятила військовим подіям і якою хотіла підкреслити, що ми разом попри все. Її мрія розпродати картини на благодійному аукціоні та купити машину військовим. І є ще одна мрія, але про нею промовчу, бо фейсбук виставить попередження за агресію та розпалювання ворожнечі.
Маю провину перед Віолетою. Коли я запитала її – як вона бачить майбутнє Білорусі та коли, на її думку, воно, вільне та щасливе, настане – дівчина розплакалася. Їй важко та боляче за свою країну. Якщо хтось захоче написати щось образливе – стримайтеся, проявіть необхідну емпатію.
Катя Мозгова, екскурсовод у Kumpel Tour (сторінка у FB)
Також читайте:
Відгуки
Немає відгуків.
Залишити коментар