Похмурі будні державних підприємств Білорусі

Розпочинаючи із 2020 року робота держпідприємств Білорусі набуває все більш химерних рис. У принципі, вони й до цього працювали не відповідно до критеріїв та законів ринку, а виключно для реалізації численних схем із виведення державних грошей у приватні кишені дружків Лукашенка. Однак після того, як вусата кокетка допомогла військовому злочинцеві Путіну в нападі на Україну, все стало набагато гірше.

Спочатку практично всі бюджетоутворюючі підприємства країни, що працюють на експорт, отримали пробоїну у формі справді жорстких санкцій і почали тонути.

У цей момент їм на допомогу приписали КДБ, чиї працівники розпочали безпосередньо курувати схеми щодо обходу санкцій. Також почали практикувати залучення до співпраці з КДБ провідних менеджерів підприємств для «оптимізації» експортних схематозів. Таким чином, режим, як завжди, спочатку створив собі величезні проблеми, а потім із азартом кинувся їх долати.

Потім у запаленому мозку Лукашенка та його прихильників з'явилася нова «блискуча ідея» – позбутися потенційних шкідників на держпідприємствах. Із цією метою вводиться посада «заступника директора з кадрової безпеки». Головним завданням цієї людини є контроль за благонадійністю працівників, як наявних, так і новонайманих.

Цікавим є критерій для прийняття на цю посаду: зазвичай, на неї беруть осіб, звільнених зі складу МВС до серпня 2020 року за будь-які порушення закону (тобто дана особа має бути з одного боку «благонадійною», не звільненою у зв'язку з протестами, а з іншого – однозначно керованим з огляду на наявність компромату). Зрозуміло, що всіх цих кураторів і начальників із задоволенням вішають на бюджет підприємства, що дозволяє додатково роздувати кількість силовиків.

Проте ситуація продовжує динамічно розвиватися, і ось уже Лукашенко по вуха у… війні. Блискучий план взяти Україну за три дні, відповідно до якого Лукашенко ставав гауляйтером у тому числі Чернігівської області, виявився лише продуктом запаленого мозку російського керівництва, і Лукашенко опинився в поганій ситуації. Тепер йому треба або ще раз влізти у безнадійну аферу наступу на Україну, або самому готуватися до того, що ось-ось з нього спитають за численні злочини проти білоруського й українського народів.

У результаті на держпідприємства продовжують приходити розпорядження управлінців, що мліють від страху, з когорти Лукашенка. Тепер уже йдеться не лише про обхід санкцій чи перевірки благонадійності, а й про те, що працівники держпідприємств мають зі зброєю в руках захистити Лукашенка. Так, на підприємства групи «Беленерго» прийшла рознарядка (текст якої є в розпорядженні редакції) з вимогою скласти списки співробітників, яким можна довірити силову підтримку МВС у якості дружинників і бійців тероборони.

Усе це не має жодного стосунку до того, чим насправді має займатися бізнес. Прірва в технологіях та інвестиціях порівняно зі сусідніми країнами стає епічною, а всі надії тепер пов'язані виключно з російським ринком, на якому, однак, існує жорстка конкуренція. Як тільки зникне адміністративний тиск з боку Кремля про надання кредитів, дотацій, можливості участі в держзамовленнях і обміліють численні ночви, що розставив Путін для підгодівлі Лукашенка, випарується і будь-яка економічна стабільність держпідприємств, що ще збереглася. Паразитуючі на держпідприємствах псевдо-бізнесмени та силовики із ближнього кола Лукашенка зі задоволенням позбавляться виснажених і безперспективних держпідприємств разом із їхнім персоналом.

Тим самим до всіх тих, хто під час активного протесту планував відсидітися і не цікавився політикою, політика вже стукає сама, причому стукіт обіцяє ставати все наполегливішим, а ситуація – гіршою. Міняти її все одно доведеться, ось тільки, на жаль, у менш сприятливих умовах, ніж це було 2020 року. І постраждають від цього всі, у тому числі «хатаскрайники» та «ябатьки», хоч як би вони не приндилися.

Телеграм-канал «Беларусский стратегический»