«Потенційні санкції» проти Угорщини: Чим загрожує Україні нездатність ЄС покарати диктатора?

Голосування в Європарламенті про можливість антиугорських санкцій наочно продемонструвало, що в ЄС практично відсутній механізм протидії чи примусу стосовно одіозних антидемократичних режимів. Особливо якщо в них є друзі у межах ЄС. Для України це погана новина

Угорщина прийняла виклик з боку ЄС. У відповідь на голосування у Європарламенті, перед яким представники практично всіх країн погодилися, що Будапешт нині йде геть від демократичних цінностей, і прийняли рішення, яке потенційно може призвести до позбавлення країни голосу в Раді ЄС, в Будапешті заявили, що голосування було "недійсним".

Буцімто не було враховано, що частина депутатів утрималася — і їхні голоси Будапешт пропонує не ігнорувати, а чомусь зараховувати в якості тих, хто проти застосування санкційного механізму стосовно Угорщини.

Відповідно, "уряд (Угорщини - ред.) вживатиме необхідних заходів... і в понеділок прийме рішення про конкретні юридичні кроки", - заявив глава адміністрації прем'єр-міністра Угорщини Гергей Гуйяш. Додавши, що "найбільш вірогідним" варіантом є оскарження результатів голосування в Суді ЄС.

Складно сказати, чи візьметься розглядати угорський позов Суд справедливості. Якщо візьметься — це автоматично затягне справу на рік, якщо не на два. Але навіть якщо відмовить — це теж не стане надто великою трагедією для Угорщини. Оскільки для того, щоби позбавити Будапешт права голосу у Раді ЄС, потрібне іще одне голосування. Рішення на якому слід прийняти за механізмом "консенсусу мінус один голос".

І з цим голосом у Орбана все добре. Оскільки посадовці Польщі вже заявили, що вони будуть виступати проти будь-яких санкцій з боку ЄС щодо Угорщини і готові використовувати для цього своє право вето.

І цим польським посадовцям, ви не повірите, цілком байдужа "доповідь Саргентіні", на основі якої було прийняте рішення Європейського парламенту. Їм байдуже, що в Угорщині влаштували паскудну кампанію проти Сороса, намагаються контролювати ЗМІ і Конституційний суд, і демонстративно не приймають мігрантів. Оскільки Польща робить рівним рахунком точнісінько такі самі речі. "Право і справедливість", якщо вдуматись, це практично брат-близнюк Фідесу. Хіба може любові до Путіна трохи менше.

А тим часом Орбан, отримавши сеанс публічного приниження в Європарламенті, де його назвали "неофашистом у ліжку з Путіним", швиденько розповідає в себе вдома що має місце "публічна образа Угорщини і угорського народу". Від якої він готовий Угорщину "захищати" - себто конвертувати обурення "європейською несправедливістю" в голоси на виборах, подані за партію Фідес.

І якщо ЄС не знайде способу негайно зреагувати на відверте знущання з боку Орбана (а скоріше за все, таки не знайде) — то до Польщі та Угорщини можуть приєднатися й інші, менш сміливі любителі по-своєму трактувати європейські цінності. Зокрема, в перших рядах може бути Чехія, яка теж не поспішає приймати мігрантів. Чи Австрія, яка хоч і підтримала прийняття санкцій стосовно Орбана — але керується практично такими самими правими популістами, як і Угорщина.

І всі ці новини, по суті, є вельми невтішними для України.

Оскільки вони означають, що в ЄС настає явна і очевидна криза керованості. Правила про консенсусні голосування, логічні й корисні для "старої Європи", наткнулись на жорстку опозицію людей, які хочуть не розвивати спільний ліберальний проект, а подоїти розвинутих сусідів — і далі будувати "Річ Посполиту" чи "Велику Угорщину". Не в останню чергу — і за рахунок сусідів, до яких належить і Україна. Яка вже стала заручником певних геополітичних експериментів як Будапешту, так і Варшави. При тому реального механізму протидії цим спробам збудувати диктатуру на європейські груші у Брюсселю немає — як немає їх і у Берліну чи в Парижу.

А процес створення дієвих механізмів тиску на східноєвропейські "керовані демократії", вочевидь, розтягнеться на роки. І результатом цього процесу з приблизно рівними шансами може стати як чіткіша виконавча вертикаль всередині європейської спільноти — так і тривіальний розкол в межах неглибоко інтегрованого політичного проекту. Що, мабуть, не надто тішить українців.

ілюстративне фото: REUTERS