Польська опозиція формує коаліцію та готова взяти владу

Напередодні Дня незалежності у Польщі проєвропейські опозиційні партії досягли угоди про створення коаліції. Таким чином опозиція безпосередньо наблизилася до того, аби отримати владу в країні.

Про це повідомив у п’ятницю, 10 листопада, кандидат на посаду прем’єра Дональд Туск. «Ми готові взяти на себе відповідальність за Польщу в найближчі роки», - заявив він під час пресконференції.

Опозиційні політсили за підсумками виборів 15 жовтня здобули спільну більшість. При цьому проєвропейський альянс охоплює весь політичний спектр, а його партії мають різні погляди на різні питання - від державних витрат до абортів. Але опозиційні лідери кажуть, що їх об'єднує бажання покращити відносини з Брюсселем і розблокувати кошти для Польщі, заморожені через суперечку з Євросоюзом щодо верховенства права.

Свої наміри польські опозиціонери закріпили в коаліційній угоді, яку підписали 10 листопада. У документі опозиційні об’єднання «Громадянська коаліція», «Третій шлях» і «Нова лівиця» взяли на себе низку зобов'язань, включаючи відновлення прозорості щодо державних фінансів та деполітизацію державних компаній.

«У нашій угоді ми знайшли спільний знаменник для питань, які хочемо реалізувати. Вони стосуються підтримки сімей, працівників, підприємців, польського села, освіти, охорони здоров'я та прав жінок», - сказав лідер правоцентристської Польської селянської партії (PSL) Владислав Косіняк-Камиш. Згідно з угодою, він претендує на посаду віце-прем'єр-міністра, іншим віце-прем’єром може стати Кшиштоф Гавковський з «Нової лівиці».

Ще на початку цього тижня президент РП Анджей Дуда оголосив, що «згідно з польською традицією» має намір делегувати право першому сформувати уряд чинному прем’єрові Матеушу Моравецькому – як представнику партії «Право і справедливість» (PIS), яка є формальним переможцем виборів. При цьому всі усвідомлюють, що це вперше в новітній історії Польщі складається ситуація, коли президент делегує формування уряду політичній силі, яка має практично нульові шанси отримати вотум довіри у Сеймі. Тобто його має підтримати 231 депутат, тоді як у PIS наразі є голоси лише 194 депутатів.

Натомість коаліційна угода опозиціонерів стала відповіддю на такий крок президента і PIS.

13 листопада своє перше засідання проведе новообраний Сейм, і Анджей Дуда офіційно дасть доручення сформувати новий уряд.

Окрім історії з кабінетом міністрів можлива також цікава історія зі спікеріадою. Адже, як відзначають польські ЗМІ, Туск змушений був також уперше в історії запропонувати ротацію очільників Сейму: перші два роки спікером мав би стати лідер «Польщі-2050» Шимон Головня (який в подальшому може претендувати на найвищу посаду в Польщі). Після нього наступні два роки спікером може бути один з лідерів «Нової лівиці» Влодзімеж Чажастий.

Аналогічною може бути й ситуація у Сенаті (верхній палаті польського парламенту): наразі є кандидатка на перший дворічний термін - Малгожата Кідава-Блонська («Платформа»), щодо спікера «другого терміну» - питання поки що відкрите.

Фото: PAP