Польська Вікіпедія проти українців?

БЛОГИ 25.03.2019 Коментарі 0

Вікіпедія (вільна енциклопедія) − ресурс, який теоретично мав би бути вільним від упередженості та необ’єктивності. Однак варто почитати польськомовні статті про Україну, аби зрозуміти, що так відбувається не завжди. Створювати та редагувати матеріали на Вікіпедії може кожен − достатньо лише зареєструватися. З одного боку, завдяки цьому Вікіпедія постійно доповнюється та розширюється і є, без сумніву, найбільшою та найдинамічнішою базою знань в Інтернеті. Однак, це суттєво впливає і на якість викладених у ній матеріалів.


У Варшавському університеті в рамках дослідницького проекту «Політика, суспільство і культура в сучасній Україні», який очолюють доктори Казімєж Вуйцицький і Валерій Бутевич, я спробував визначити, як саме і чому на польськомовних сторінках Вікіпедії спотворюють інформацію про Україну та українців. Передусім це стосується статей на історичну тематику – тобто тієї сфери, якою вже не перший рік займаються і польські, й українські науковці, і знайти інформацію на тему конкретних подій для авторів Вікіпедії теоретично не повинно було би бути складно. Однак, як показало це дослідження, навіть уже наявною інформацією можна вміло маніпулювати – замовчуючи окремі факти або подаючи їх у викривленому світлі.

Журналісти, що розповсюджують різні роди фейкових повідомлень. Рисунок ще із 1894 року. Вікіпедія.

У Варшавському університеті в рамках дослідницького проекту «Політика, суспільство і культура в сучасній Україні», який очолюють доктори Казімєж Вуйцицький і Валерій Бутевич, я спробував визначити, як саме і чому на польськомовних сторінках Вікіпедії спотворюють інформацію про Україну та українців.

Передусім це стосується статей на історичну тематику – тобто тієї сфери, якою вже не перший рік займаються і польські, й українські науковці, і знайти інформацію на тему конкретних подій для авторів Вікіпедії теоретично не повинно було би бути складно. Однак, як показало це дослідження, навіть уже наявною інформацією можна вміло маніпулювати – замовчуючи окремі факти або подаючи їх у викривленому світлі.

Сама польськомовна версія Вікіпедії містить понад 1 мільйон 300 тисяч статей. У своєму дослідженні я спирався на тезу, що завдяки своїй популярності цей ресурс має значний вплив на формування знань великої частини суспільства – це одночасно і перевага, і недолік Вікіпедії. Її матеріали можна використовувати як для розширення історичних знань, так і для дублювання міфів, стереотипів і розповсюдження міжнаціональних упереджень і стереотипів.

У польськомовних статтях Вікіпедії, які стосуються польсько-історичних відносин, багато фактів представлені упереджено та узагальнено на основі дихотомії: поляки – благородні, примирливі; українці – фашисти, «бандити».

У статтях, що описують польсько- українські відносини у міжвоєнний період та 1940-ті роки, переважає полоноцентризм – боротьба за Львів представлена як захист від зловмисника, і в одній статті я побачив заяву про те, що терміни «Західна Україна» і «Західна Білорусь» – радянські (на противагу польським «Східним Кресам»).

Найбільш прикметний приклад маніпуляції минулим – категорія «Злочини проти мирного населення під час польсько-українського конфлікту 1939-1947 років».

Вона містить лише три сторінки у підкатегорії «Злочини громадянської міліції (Мilicji Obywatelskiej – МO)», а підкатегорія «Злочини українських націоналістів», натомість має понад 300 (!) сторінок, з яких 133 – «Злочини відділів УПА».

Постійно зустрічаються цитати з публікацій сучасних польських істориків, об’єктивність яких залишається сумнівною (наприклад, «Teoria i ludobójcza praktyka ukraińskiego integralnego nacjonalizmu wobec Polaków, Żydów i Rosjan w pierwszej połowie XX wieku» – «Теорія та геноцидна практика українського інтегрального націоналізму щодо поляків, євреїв та росіян у першій половині ХХ ст» – на такий текст послався один із авторів). Щоправда, трапляються і українські джерела, однак, також значною мірою сумнівні. В одній зі статей є посилання на російський (!) портал regnum.ru, в якому український історик Кость Боднаренко розповів про уявне «фінансування ОУН нацистською Німеччиною». Як пише «Ґазета виборча», Бондаренка вважають тісно пов’язаним з Сергієм Льовочкіним, керівником адміністрації Віктора Януковича.

Як вважають спостерігачі, мережа Інтернет – умовно кажучи, як сокира. Можна нею рубати дрова, щоб погрітися біля каміна, а можна нею і вбити. Наприклад, «політичну смерть» інтернетівські тролі нещодавно хотіли завдати теперішньому віце-маршалкові Вармінсько-Мазурського воєводства (раніше депутатові Сейму) Мирону Сичу.

На фото – розміщена у Вікіпедії біографія М. Сича.

До цікавих висновків можна прийти, читаючи статті з описами речей – здавалося б – нейтральних. Стаття «Українці в Польщі» видається непоганою, хоч і короткою – поки ми не перейдемо до розділу «Див. також». Там несподівано можна знайти посилання на сторінки з інформацією на зразок «українського націоналізму», «полонізації» або ж традиційно «Волинської різні». На жаль, навіть у статтях, які теоретично не повинні бути емоційними і мають виконувати тільки інформаційну функцію, є місце для упередженості. Це – своєрідне свідчення того, з чим у авторів тексту асоціюються українці у Польщі, а також – з чим вони повинні, на думку цих авторів, асоціюватися у випадкового читача.

Усі ці проблеми, однак, є лише вершиною айсберга. Якщо переглянути уважніше історію редагування деяких статей, можна помітити анонімні спроби безсоромного саботажу, які могли здійснити тільки люди, які керувалися чистою ненавистю або хворим почуттям «чорного гумору».

У громадському просторі зазвичай не допускають вандалізму та хуліганства, однак сліди такої поведінки назавжди залишаються в Інтернеті. Саме у Вікіпедії можна прочитати, наприклад, що колишній депутат Сейму, сьогодні – віце-маршалок Вармінсько-Мазурського воєводства Мирон Сич є «сином бандерівця, члена УПА, вбивці поляків в Україні» і що він «славиться ненавистю до польської нації». Колишній депутат Сейму Мирослав Чех, зі свого боку – це «український націоналіст», а Об’єднання українців у Польщі «має сумнівний вплив на побудову правильних польсько-українських відносин і прославляє українських націоналістів, адже в Народному домі висить портрет одного з найбільших військових злочинців ІІ Світової війни, Степана Бандери».

Хтось, однак, пішов на крок далі й опублікував на сайті номер телефону та адресу українського історика Богдана Гука, цим самим нахабно порушивши його приватність.

Часом інформаційне хуліганство набуває форми дивного і незрозумілого жарту – хтось кілька разів намагався замінити всю статтю про Віктора Ющенка на слова «Перепрошуємо за помилку – такої людини не існує». Це, звісно, найменш грубі з провокацій – на щастя, у мене не було можливості побачити інші, вилучені з історії редагування. Можна тільки уявити, які епітети там використовувалися.

Коли я переглядав інші статті у Вікіпедії, мені було водночас і смішно, і сумно. Мені дуже шкода людей, які присвячують свій час на спроби зіпсувати чужий імідж в Інтернеті, особливо у Вікіпедії – ресурсі, який теоретично мав би бути об’єктивним. Мені також шкода людей, які стали жертвами «інформаційного хуліганства», які витратили свій час і сили на те, щоб очистити сторінки Вікіпедії від провокаційних дописів. Цю ситуацію можна порівняти з написанням вульгаризмів на стіні чийогось дому – навіть якщо ці слова пізніше зафарбують, будь-хто зможе стерти фарбу і перевірити, що там раніше було написано.

Незважаючи на те, що в масштабах усієї Вікіпедії практика таких «тролів» – як крапля в морі, ця поведінка лякає. Вона свідчить про те, що неприязнь й іноді навіть ненависть до іншої людини глибоко вкорінена у польському суспільстві.

У ширшій перспективі велика частина описаних мною статей виглядала як написані із наперед визначеною тезою та метою. У цих текстах немає посилань на українські джерела, які могли б надати альтернативну думку й додати статтям об’єктивності. Читачеві пропонують спотворену версію історії, яка у довшій перспективі може призвести до неправильних висновків поляків про Україну, її мешканців та історію, а також про українську меншість у Польщі.

Варто, однак, наголосити на тому, що це стосується передусім статей на історичну тематику. Тексти про останні події в Україні (зокрема, про Майдан та Революцію гідності) написані ретельно – у них домінують плюралізм і об’єктивність. Сподіваюся, що статті, які в майбутньому описуватимуть динамічний розвиток незалежної України, будуть створені такою ж мовою – вільною від упереджень і ненависті.

Микола Щерба
першоджерело матеріалу www.nasze-slowo.pl

ілюстративне фото nikkei.com

Відгуки

Немає відгуків.

Залишити коментар

Оцінити
Відправити

Copyright © 2017 by ZahidFront. Powered by BDS-studio.com