Політична ламбада Да Сілви: до чого дотанцюється президент Бразилії

Не знайшовши на євро-азійському континенті надійних союзників, кремль наразі хіба переконав замовити за нього слово бразилійського президента Луїза Іґнасіо Лулу Да Сілву. Останній запропонував Україні обміняти Крим «на мир та спокій у світі». До слова, Бразилія входить у так зване об’єднання країн БРІКС, яке роспропаганда намагалася свого часу подавати як потужну альтернативу G7, у якій кремль відіграє чи не основну роль. Тепер же ситуація настільки ганебна для путіна, що росія навіть у БРІКС опинилася десь біля Південно-Африканської республіки за своєю впливовістю.

Орест Сохар у своєму ТГ-каналі «Орестократія» вважає, що далекий голос «миротворця» із Бразилії є спробою Китаю створити політичну матрицю для нового проекту – антиамериканського центру впливу. Тим паче, що Да Сілва збирається відвідати Сі Цзіньпіна й обміркувати свій «миротворчий план».

Тезу про намагання Пекіна створити антиамериканський центр впливу підтверджує і нещодавній візит президента Франції Еммануеля Макрона до Піднебесної. Підкреслено люб’язний стиль спілкування з китайським  лідером і навіть загравання з ним укотре підкреслили стабільну манеру поведінки Макрона – любителя телефонних розмов із путіним. Не дивно, що Сі, за даними Reuters, намагався заручитися підтримкою французького лідера з метою протидії США і недопущенні тіснішого зближення штатів з Європою.

«Де Бразилія, а де Крим. Але дивуватися не варто: отака «миротворчість» - це спроба Китаю створити політичну матрицю для нового проекту – антиамериканського центру впливу. Тому варто очікувати, що більшість країн т. зв. глобального півдня, які вербуються КНР, кинуться розповідати Києву, як слід задовольняти кремль «в імʼя миру на планеті», - йдеться у тексті ТГ-каналу «Орестократія».

За словами автора, «глобальний південь» слугує замінником терміну «країни третього світу». Його використовують для позначення держав з менш розвиненою економікою та низькими  соціально-економічними стандартами.

Цікавою є і біографія президента Бразилії, який є близьким, на думку Ореста Сохара, по духу до бункерного діда.

«Він любитель повертатися на президентську посаду після паузи у карʼєрі. Очолював країну в 2003-2010 рр., повторно обраний у 2022 р. У проміжку йому довелося посидіти за корупцію, але через маніпуляції Верховного суду Бразилії відбув лише частину покарання. Погодьтеся, якщо би Да Сілва не потрапив на нари, його можна було б назвати таким самим талановитим, як і бункерного», - пише автор і нагадує, що Бразилія відмовилася постачати озброєння та військову техніку в Україну за запитом уряду США.

Бразилійське підтанцьовування путіну у стилі ламбади може зіграти злий жарт із Да Сілвою. Прикладом може слугувати колишній президент Чехії.

Порівняння з останнім у своєму ТГ-каналі зробив політичний аналітик Олександр Фрідман:

- У 2017 році тодішній президент Чехії Мілош Земан уже виступав із подібними пропозиціями та наголошував, що Україна має отримати за Крим компенсацію від Росії. 2022 року Земан кардинально змінив свою точку зору, посипав голову попелом і підтримував постачання озброєння Україні. За який час Лула пройде шлях Земана?

Своє дипломатичне «фе» на ідею президента країни, де багато видів мавп, словами свого речника сказало і міністерство закордонних справ України. Олег Ніколенко відреагував таким дописом у FB на ініціативу залишити за росією крим в обмін на «мир у всьому світі»:

- Україна цінує зусилля Президента Бразилії з пошуку рішення задля припинення російської агресії. Водночас маємо чітко зазначити: Україна не торгує своїми територіями.

Немає жодної юридичної, політичної чи моральної причини, чому ми маємо поступатися хоча би сантиметром української землі.

Українська позиція залишається незмінною: будь-які посередницькі зусилля задля відновлення миру в Україні мають базуватися на повазі до суверенітету та повного відновлення територіальної цілісності України відповідно до принципів Статуту ООН.

Варто зазначити, що заява бразилійського президента-соціаліста на прізвисько «Лула», яке стало частиною його прізвища, не є дивною. Він мав теплі стосунки з теперішнім російським кривавим диктатором іще від початку 2000-их, називаючи того «дорогим другом» (на фото Radio Free Europe/Radio Liberty їхня зустріч у Москві 2010 року). Але в теперішніх умовах глобального світового протистояння двох систем із застосуванням санкцій Да Сілві доведеться одне із двох: пристати на чиїсь бік чи спробувати якийсь час метатися між двома таборами і виторгувати для своєї країни максимум економічних вигод. Адже економіка Бразилії залежна від багатьох експортно-імпортних чинників (основними країнами є США та Китай). На скільки часу Да Сілві, якому іде 78-ий рік, вистачить здоров’я активно виляти задом – питання риторичне.

Також читайте:
Дружбу з московією починають вважати токсичною