Плавить? Сильно плавить? Це нормально. Питання, як завжди, як правильно реагувати

Емоційні гойдалки і психологічна втома – це тема окремої лекції, яку краще робити вузьким спеціалістам. Але давайте трохи про базу.

1. Чим сильніше ви себе занурюєте у дихотомію «зрада - перемога», тим меншою буде ваша психологічна стійкість і тим швидше ви отримаєте виснаження.

2. Відсутність інформаційної гігієни та поступове занурення у стан «інформаційної наркоманії» пришвидшує виснаження. «Якщо не можу знайти відповідь на питання, починаю шукати СКРІЗЬ» або «якщо наші не пишуть, піду русню почитаю» - це воно. Бажання ЗНАТИ УСЕ (навіть те, чого знати неможливо) дуже швидко стирає грань розуміння достовірності.

3. Якщо ви ловите психологічну втому, крутитесь біля нього чи перебуваєте в нижній точці свого емоційного падіння, то ви стаєте набагато вразливіші до маніпуляцій, брехні та можете самі себе заштовхати у відчай і зневіру. А потім – у лікарню, недобровільну.

Тепер давайте трохи про останні місяці.

1. Емоційно не всі догнали, що відбулося за останні місяці. І досі не розуміє, що ЗСУ зі січня по травень отримали найбільшу перемогу за всю війну, бо нівелювали стратегічний задум ворога. Але при цьому успішний захист сприймається багатьма не так як успішний наступ. Бо наша психіка любить більш зрозумілі «винагороди». І, звісно, стриманий ворог – це менш зрозуміло, ніж звільнений Херсон. Тому у багатьох головах давно не було перемог.

2. Останній місяць – це постійна напруга, яку створюють ракетний терор. Хронічний недосип, втома та нервова напруга відіграють свою роль. Емоційний фон ішов униз. Хоча фізичні результати цих атаки для росіян – практично відсутні.

3. Трагедія, яку створили росіяни на Півдні, знищивши Каховську ГЕС. Тут цілий комплекс реакцій, які наклалися на втому загалом. Нові страхи, нова лють і відчай. Якби ми зараз розбирали якусь психічну хворобу, теракт на ГЕС, ми б розглядали як тригер, що запускає ланцюгову реакцію.

На тлі перелічених факторів психологічної втоми + загибель і каліцтво людей, падіння рівня життя, перенасичений інформаційний простір – важко сприймати реальність адекватно. Не у рожевих тонах, а саме адекватно, в комплексі фактів та обставин.

І є велика спокуса сприймати контрнаступ ЗСУ як золоту пігулку. Яка все «вилікує». Ворог щезне як роса на сонці. Травматичний досвід піде у минуле. Війна закінчиться. Звісно, так не може бути. І чекати, що ворог посиплеться ще до нашої реальної активності – це магічне мислення.

Тут у бій іде армія з когнітивних викривлень. Завдання яких зробити вашу картину світу простою і зрозумілою. Так легше. А простіше прийти до зради, зневіри, депресії. Тому на фоні браку позитиву мозок шукає просте рішення і багато хто йдете до русні й отримаєте порцію «підтверджень» того, що все погано. «Контрнаступ ще не розпочався, а вже провалився».

Так само працює похід до гадалок та екстрасенсів. Коли людині нема сил боротися із проблемами і страхами нормально – вона йде до шахраїв. Замість того, щоби піти до психолога, психотерапевта і психіатра. І це веде до біди.

Наприкінці дам декілька порад. Вони практичні та перевірені на собі:

1. Не ігноруйте інформаційну гігієну. Видаліть ТРУХУ, «інсайдерів по ракетах» та інших хайпожерів. Знайдіть день і відпочиньте від новин. Нічого дійсно важливого не пропустите. У знанні що змінилося на фронті за останню годину для невійськових немає цінності.

2. Слухайте офіційні джерела чи авторів, які не торгують емоціями. По контрнаступу – чекайте РЕЗУЛЬТАТ (навіть проміжний), а не ловіть ПРОЦЕС.

3. Не ігноруйте медицину. Плавить – ідіть до клінічного психолога чи психотерапевта. Направляють до психіатра – йдіть. Прописали пігулки – пийте. Це – нормально.

4. Закладайтеся на те, що це ще триватиме мінімум 1,5 роки. Тобто стільки ж, скільки вже триває. І вам бажано добігти цю дистанцію.

5. Ще раз: якщо вас дуже плавить, не намагайтеся знайти заспокоєння у мене чи будь якого іншого аналітика чи експерта. Чи у екстрасенса. Просто йдіть до лікаря.

Бережіть себе. Все буде добре.

Юрій Богданов, ТГ-канал

Ілюстративне фото з відкритих джерел