Плацдарм із м'ясом

Рівно за тиждень після вбивства міністра закордонних справ Білорусі Макея до Мінська приїхав крупнокаліберний російський візитер. Приїзд Шойгу та його зустрічі з міністром оборони РБ Хреніним та прийом у Лукашенка оцінюється як малоприємна для білоруської сторони подія. Москва, очевидно, розігрує карту посилення тиску на єдиного учасника «Союзної держави», щоби вичавити додаткові військові поступки задля порятунку ситуації зі «спецоперацією».

У Кремлі формують для Лукашенка свого роду розвилку. Диктатора зі здоров'ям, що похитнулося, залякують лавою підсудних на міжнародному трибуналі поруч із Путіним у разі поразки в «неоголошеній Заходом війні». Просочуються відомості про таємні контакти Лукашенка з білоруськими опозиціонерами для налагодження діалогу щодо пошуку політичних гарантій у разі сепаратного виходу Мінська з путінської авантюри.

Тому із Кремля надіслали дуже жорсткі сигнали. Спершу ліквідували провідника багатовекторності Макея. Явний натяк Лукашенкові, що його самого взяли за зябра. Церемонитися з його заміною не будуть, у разі нагальної потреби ліквідація відбудеться в робочому порядку. Такі радикальні способи навіювання вказують на тотальне ослаблення позиції Путіна щодо управління Лукашенком. Тому вирішено дотискати до повної участі білоруської армії у війні. Оскільки бойовики та мобіки «лднр» з так званих «союзних сил» вибиті на 102%, то діру, що виникла, потрібно затикати новим гарматним м'ясом. Фактично Шойгу привіз ультимативні вимоги із чіткою рознарядкою із Кремля.

Із публічної частини спілкування Лукашенка та путінського міністра випливає безпосередня участь армії РБ в агресивних діях Росії. Відбувається процес бойового злагодження підрозділів двох країн у рамках єдиного угруповання «Союзної держави». Офіцери білоруської армії готують російських мобіків для відбиття будь-якої «агресії». Якщо раніше російських окупантів лікували в місцевих госпіталях, а також надали територію Білорусі як плацдарм для агресії, то тепер ідеться вже про можливу пряму участь ЗС РБ у театрі бойових дій. Для країни участь у військових злочинах Кремля матиме найтяжчі наслідки, про які навіть сам Лукашенко не може помислити.

І до ворожки не ходи, але загибель нечисленної білоруської армії призведе до беззастережного краху державності та поглинання територій північним сусідом. Увесь лукашенківський проект піде крахом. Не можна виключати, що Москва хоче вивести себе з-під удару шляхом спалювання білоруського «союзника», як це вже сталося з «днр» та «лнр». Як показує трагедія знищення Маріуполя, для російських головорізів учинити розграбування заможного Мінська під виглядом захисту від «вторгнення» НАТО є привабливою перспективою. Випалені безлюдні пустки Білорусі для Москви не є проблемою. Навпаки, такі території малопривабливі для будь-кого, а РФ дають додаткову стратегічну глибину. Тим більше, що переміщення 9 млн. білорусів до Сибіру та на Далекий Схід – приємний бонус.

Тільки сліпі можуть не бачити страшних задумів дилерів смертоносного «русского міра». Шойгу, як рознощик цієї зарази, вже відповідає за могилізацію 90 тисяч російських військових. Але він має завдання оновити антирекорд.

Узагалі, для Лукашенка спілкування з російським лузером із МО вкрай поганий знак. Підписаний із Хреніним протокол дає Росії можливість знову використовувати Білорусь як плацдарм, але вже з м'ясом. Тільки якщо 2022 року йшлося про удар по Києву, то тепер функціонал розширюється до Литви та Польщі. Поки що йдеться лише про «демонстрацію сили», але ГРУ – відомі майстри провокацій, здатні сфабрикувати привід для втягування Білорусі у велику війну. А якщо Лукашенко не виявить належної рішучості, то його просто нейтралізують разом із усією його родиною, включаючи наступника Колю. Для Путіна усі вони давно відпрацьований матеріал.

Телеграм-канал «Сито Сократа»