Під розмови про мир путін посилює війну в Україні і терор в Європі, - огляд політики росії

Ярослав Чорногор

Директор програми російських і білоруських студій аналітичного центру Рада зовнішньої політики "Українська призма". Кандидат історичних наук. Закінчив історичний та економічний факультети Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Візит прем'єр-міністра Словаччини до москви, політичні наслідки авіакатастрофи азербайджанського літака та нові заяви путіна стосовно переговорів, - в рамках Програми російських і білоруських студій Антон Оксентюк та Ярослав Чорногор представляють новий щотижневий #аналізагресора, в якому вони розбирають актуальні новини внутрішньої та зовнішньої політики росії.

Авіакатастрофа азербайджанського літака. Політичні наслідки

25 грудня поблизу казахстанського аеропорту Актау зазнав авіакатастрофи літак азербайджанських авіаліній Azerbaijan Airlines, який летів з Баку до чеченської столиці Грозного. За кілька днів, які пройшли з моменту цієї події, стає зрозуміло, що найбільш ймовірною версією є випадкова атака російської системи ППО по літаку, про що говорять фото отворів на уламках літака.

Усе це сталось тому, що росія не закрила повітряний простір в момент, коли, за словами її представників, на Чечню відбувалась атака українських безпілотників. На поточний момент вже кілька великих міжнародних авіакомпаній скасували рейси в цьому регіоні росії.

Представники азербайджанського уряду анонімно через власні ЗМІ прямо заявляють, що очікують від москви визнання факту провини та компенсацій, а деякі депутати азербайджанського парламенту заявляють про це публічно. На офіційному ж рівні наразі Азербайджан вже заявив про "зовнішнє фізичне і технічне втручання", що спричинило катастрофу.

У політичному плані для росії ця катастрофа має два виміри. У зовнішньополітичному плані все хоч і залежатиме від того факту, чи визнає москва власну прову, але в практичній площині це не вплине на її двосторонні відносини ні з Азербайджаном, ні з Казахстаном. Єдиним реальним наслідком, у разі відсутності реакції, стане припинення польотів міжнародних авіаліній над частиною російських регіонів.

У внутрішньополітичному ж плані ситуація є дещо іншою. Перш за все потрібно очікувати більше детальної інформації стосовно того, хто саме збив літак. Якщо це здійснили безпосередньо бійці з чеченських підрозділів, це може викликати федеральне незадоволення з боку москви стосовно останніх дій Кадирова.

У ситуації з ППО слід розуміти, що атаки безпосередньо на Ченю розпочалися відносно нещодавно та кожного разу супроводжувалися значними публічними погрозами з боку чеченського ватажка Рамзана Кадирова. Тому не слід виключати варіанту, при якому він вмовив кремль надати йому додаткові системи ППО з огляду на те, що попередні атаки БПЛА практично не були відбиті. Збиття ж азербайджанського літака створює негативний фон навколо фігури Кадирова.

Негативу додає й те, що він публічно запропонував компенсації родичам загиблих та постраждалим в результаті катастрофи, що фактично є визнанням провини, але без публічних заяв.

Цей провал не єдиний за останній час. Кілька днів тому Кадиров вирішив втрутитися у внутрішньополітичні питання Узбекистану після публікації інформації про можливу причетність чеченців до невдалого замаху на місцевого чиновника. Після цього Кадироров почав погрожувати, що задало щке більше шкоди репутації чеченського ватажка, а також викликало публічне незадоволення місцевих політиків.

А за ще до цього Кадиров відкрито та публічно пішов проти ряду керівників ряду федеральних силових структур росії. Усі ці факти продовжують бити по репутації кадирова саме всередині росії, що може в перспективі поставити під питання його здатність ефективно контролювати республіку.

Візит прем’єр-міністра Словаччини до москви

22 грудня словацький прем’єр-міністр Роберт Фіцо здійснив свій перший офіційний візит до росії та провів кількагодинну зустріч з путіним. Про цю подію попередньо офіційно не повідомлялося, хоча інформацію про візит Фіцо за кілька днів до цього оголосив президент Сербії Александар Вучич.

Переговори між російським президентом та прем’єр-міністром Словаччини відбулися на фоні газового питання, а точніше договору про транзит російського газу через територію України, який завершує свою дію з 1 січня 2025 року та не буде продовжений.

Протягом кількох останніх місяців у ЗМІ поширювалася інформація про переговори щодо різних форматів продовження транзиту газу, проте вони не мали жодних результатів. Українські та словацькі аналітики припускають, що для Фіцо цей візит є саме політичним кроком, направленим скоріше на внутрішню аудиторію, а також заради певного формату “відповіді” Україні за її позицію стосовно транзиту.

За результатами самих переговорів між Фіцо та путіним не було проведено прес-конференції. Але вже через кілька днів стало відомо, що лідери, очікувано, порушували питання “мирних переговорів”. І саме ця частина була використана москвою та фактично стала єдиним значним політичним наслідком проведеної розмови.

Так, під час прес-конференції за результатами саміту Євразійського економічного союзу у Білорусі путін прямо оголосив, що Словаччина готова надати майданчик для “мирних переговорів”, а сама росія не проти цього. Пізніше й сама словацька влада підтвердила цю інформацію. Це дозволяє москві отримати аргумент на користь публічного просування позиції про готовність росії до мирних переговорів, хоча це й не підтверджується її поточною риторикою. У такій ситуації саме “мирна риторика” відіграє ключову роль, а не готовність кремля домовлятися.

Подібні заяви дозволяють путіну виставляти себе миротворцем на міжнародній арені на противагу Україні, яка, найімовірніше, не погодиться на подібну перспективу з огляду на проросійську позицію Фіцо.

Крім цього, переговори між Фіцо та путіним, на жаль, є ще однією демонстрацією відсутності ефективної дипломатичної ізоляції росії. І на сьогодні не проглядається песпектива щодо зміни такої практики, особливо на фоні потенційних переговорів між новообраним американським президентом Дональдом Трампом з путіним.

Нові заяви російської влади щодо переговорів

На згаданій прес-конференції, крім слів про майданчик для “мирних переговорів”, у ролі котрого готова виступити Словаччина, путін зробив ряд інших політичних заяв. І всі вони продовжують демонструвати вже оформлену позицію москви напередодні переговорів з Трампом стосовно завершення війни.

Перш за все, російський диктатор заявив, що у 2025 році росія продовжить воювати та непрямо натякнув на низьку перспективу досягнення миру в результаті переговорів.

Крім цього, путін знову почав погрожувати ракетами “Орєшнік” та “більш потужною” зброєю середньої дальності. Тобто, російський президент говорить про прагнення завершити війну і одночасно погрожує ексалацією конфлікту. 

Ще однією важливою річчю стало уточнення позиції москви стосовно її ультиматуму щодо вступу України до НАТО. Як відомо, російська “ультимативна” позиція про завершення війни передбачає юридичну відмову Києва та країн Заходу від позиції приєднання нашої країни до Альянсу. Наразі відомо, що в команді Трампа розглядають варіант відтермінування членства України в НАТО на певний період. путін же фактично наголосив, що росії потрібні саме безстрокові гарантії неможливості членства Києва в Альянсі.

Таким чином ми бачимо, що і у цьому важливому питанню росія теж не бажає йти на будь-які компроміси. З урахуванням другої “ультимативної” позиції москви - щодо захоплення територій чотирьох українських областей, - яка також досі залишається без змін, ми бачимо, що попередні російські умови наразі не передбачають успіху в справі мирного врегулювання воєнних дій у короткостроковій перспективі. Українська влада повинна використовувати ці факти та якомога частіше демонструвати їх новій адміністрації Дональда Трампа, аби перебивати “мирну” риторику росії.

Відновлення російського шантажу стосовно ядерних випробувань

Окрім незмінності російської “переговорної” риторики, а також продовження погроз на адресу України, кремль вирішив ще раз згадати про ядерний шантаж. Ми не чули про погрози щодо застосування ядерної зброї або ж проведення випробувань з моменту прийняття москвою нової ядерної доктрини. Але тепер російська влада вирішила ще раз “згадати” цей фактор.

Так, один з головних дипломатів росії у справі переговорів із країнами Заходу, заступник міністра зовнішніх справ рф Сєргєй Рябков заявив, що москва розглядає весь спектр потенційних кроків щодо відновлення ядерних випробувань.

Водночас дипломат фактично звинуватив Дональда Трампа, заявивши, що саме адміністрація Трампа зайняла радикальну позицію у відношенні до Договору про всеосяжну заборону ядерних випробувань. І що самі Сполучені Штати зафіксували у власній ядерній доктрині в редакції від 2018 року шкідливість цього документу для американських інтересів.

Цей факт є ще одним доказом того, що москва не збирається знижувати свою радикальну риторику задля досягнення результатів потенційних під час переговорів з Дональдом Трампом. А отже й позиція, ніби москва розраховує на завершення війни є невиправданою.

Росія готова знову використовувати ексдепутата Медведчука та його проектів для тиску на Київ

Напередодні інавгурації Дональда Трампа і його перших активних кроків стосовно організації мирних переговорів ми спостерігаємо активізацію з боку росії політичних проектів, направлених на введення у публічний простір “альтернативних” українських політичних сил.

Мова йде про так звану організацію “другая украина”, яку створив обвинувачений у державній зраді колишній депутат ВРУ Вікторм Медведчук після його обміну. Цей проєкт був створений ще у 2023 році та об’єднав навколо себе різних колишніх проросійських журналістів, громадських діячів та депутатів, які втекли з України після початку повномасштабного вторгнення. Вони почали просувати пряму російську позицію та прямо боротися проти української влади.

Воднораз донедавна цей проєкт майже не просувався російськими ресурсами. Його можна було оцінювати, як звичний спосіб освоєння фінансів. Але починаючи з грудня, ми бачимо деяку зміну ситуації.

Передовсім кремль використав цю організацію під час “прямої лінії з президентом”, де представник “другой украины” поставив питання путіну стосовно умов початку переговорів з Україною, а також щодо того, з ким саме кремль готовий вести ці переговори, “якщо цією фігурою не є Зеленський”. І хоча в питанні не звучало прізвище Медведчука, російський президент, відповідаючи на питання, вирішив його згадати. І цього було достатньо, аби повернути цю фігуру в російський політичний дискурс. 

Вже через тиждень Медведчук знову згадали медіа, цього разу українські. Він заявив, що подав в прокуратуру Брюсселя прохання про порушення кримінальної справи проти Володимира Зеленського за його, Зеленського,  “спробу підкупу словацького прем’єр-міністра Фіцо”.

Подібна медійна активність саме напередодні переговорів москви з Дональдом Трампом може свідчити про потенційне бажання росії використати цей політичний проєкт для додаткового тиску на Україну.

Паралельно не слід виключати й варіанту, при якому згадана активність Медведчука є лише його ініціативою, яка свідчить про його бажанням повернутись у медійний простір. Україні слід повністю ігнорувати будь-які подібні заяви та дії російських політичних “проксі” ресурсів.

Іран та росія готуються підписати потенційний “оборонний” договір

27 грудня посол Ірану в росії офіційно заявив про те, що довготривалий договір про всеосяжне співробітництво між Іраном та рф буде підписано під час офіційного візиту іранського президента Масуда Пезешкіяна до москви 17 січня 2025 року. Російська влада намагалася просунути підписання цього документу протягом останніх кількох місяців. Згідно з попередньою інформацією, даний договір повинен стати аналогічним до того, що був підписаний між росією та КНДР. Українська призма вже неодноразово підіймала тему стосовно проблем в ірано-російських відносинах. Відомо, що протягом літа-осені 2024 року між Тегераном та москвою наростав непублічний конфлікт стосовно врегулювання відносин між Вірменією та Азербайджаном навколо Зангезурського коридору. Крім цього, після обрання нового іранського президента влітку цього року ми могли спостерігати деякі ознаки того, що Іран бажає піти на переговори із Заходом стосовно покращення відносин. Ймовірно, що після розгрому режиму Асада в Сирії, який сильно вдарив по іранськім позиціям на Близькому Сході Тегеран вирішив все-таки піти на значне зближення з росією. Разом із цим до кінця є невідомими аспекти майбутнього договору. У разі, якщо він буде альтернативою до того, що був підписаний із КНДР, це означатиме потенційну небезпеку для України в питанні можливої появи вже іранських сил на війні, або ж посилення військової взаємодії між росією та Іраном.

Активізація теми санкцій проти російського “тіньового флоту”

У Балтійському морі відбулося затримання судна із так званого “тіньового флоту” росії, який російська влада використовує для продажу нафти в обхід санкцій. Приводом для абордажу судна фінськими спецпризначенцями стала серія обривів кількох інтернет-кабелів на дні Балтійського моря, що сталося протягом останнього тижня.

Маршрут танкера справді засвідчив незрозумілі рухи в районі кабелів, а відсутність корабельного якоря є доказом того, що росія використала це судно, щоб пошкодити інфраструктуру на дні моря.

Ця  подія посилює аргументи на користь запровадження додаткових санкцій проти російського “тіньового флоту”.

Офіційні представники ЄС також заявили, що вони розглядають введення обмежень проти таких старих танкерів.

Слід згадати, що у жовтні 2024 року Естонія та Фінляндія вже публічно заявляли про можливість закриття Балтійського моря для російських суден у разі виникнення небезпеки. Тому не слід виключати й актуалізації й цього сценарію.

До того ж у перспективі можна очікувати від росії військових погроз. Українська призма вже аналізувала поточну політичну кон'юнктуру у низці країн ЄС, яка дозволяє знову порушити питання щодо потреби боротися із танкерами “тіньового флоту” рф. Також згідно з інформацією від Washington Post, адміністрація Байдена вже почала розглядати можливість введення санкцій проти “тіньового флоту” рф.