Переговори США та рф і реакція Китаю - огляд політики росії

Ярослав Чорногор

Директор програми російських і білоруських студій аналітичного центру Рада зовнішньої політики "Українська призма". Кандидат історичних наук. Закінчив історичний та економічний факультети Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Переговори США та рф у Саудівській Аравії, москва намагається підірвати відносини між Україною та Казахстаном та потенційне занепокоєння Пекіну через російсько-американські контакти, - в рамках Програми російських і білоруських студій Антон Оксентюк та Ярослав Чорногор представляють новий щотижневий #аналізагресора, в якому вони розбирають актуальні новини внутрішньої та зовнішньої політики росії.

Росія намагається погіршити українсько-казахстанські відносини використовуючи фактор атак БПЛА

Новиною, яка й поклала початок спробам кремля погіршити відносини між Україною та Казахстаном став удар БПЛА на найбільшу нафтоперекачувальну станцію Каспійського трубопровідного консорціуму (КТК) на території рф - “кропоткинскую”, яка в тому числі використовується Казахстаном для перекачування власної нафти. Після цього казахстанські ЗМІ, з посиланням на представників міністерства зовнішніх справ Казахстану повідомили, що Астана має намір дипломатично розв'язувати наявні проблеми, аби в майбутньому запобігти повторенню подібних інцидентів. Щобільше, міністерство енергетики Казахстану заявило, що удари БПЛА не призвели до зниження об’ємів перекачування нафти.

Своєю чергою росія вирішила максимально використати дану ситуацію. Попри заяви казахстанських чиновників, віце-прем'єр рф Алєксандр Новак повідомив, що самі росіяни спостерігають зниження об’ємів перекачування приблизно на 30-40%. При цьому Новак взагалі додав, що на усунення наслідків ударів піде кілька місяців. Майже одразу російські дипломати почали нагнітати ситуацію. Міністр закордонних справ рф Лавров заявив, що атака БПЛА є прямим нападом України на енергетичну інфраструктуру Казахстану. Проблема в тому, що дії кремля вийшли за рамки звичайних політичних заяв та звинувачень. Так, путін на нараді членів російського уряду заявив, що Казахстан, як акціонер Каспійського трубопровідного консорціуму повинен здійснити постачання обладнання для ремонту постраждалої нафтоперекачувальної станції. Проблема полягає у тому, що Астана не здатна цього зробити через запроваджені проти москви санкції. Таким чином кремль вирішив здійснити прямий тиск на Казахстан, ставлячи країну у невигідне становище. При цьому москва фактично натякає на те, що вона не збирається самостійно займатися ремонтом. Сама ж казахстанська влада в такому разі буде вимушена порушити санкційний режим та, як ймовірно очікують в кремлі, намагатися вплинути на Україну заради припинення подібних атак в майбутньому. Є цілком зрозумілим, що причиною цих дій з боку росії є спроба створити додаткову напругу між Києвом та Астаною.

Перемовини між США та рф у Саудівській Аравії

Зустріч між представниками адміністрації Дональда Трампа та путіна, яка пройшла у Саудівській Аравії ознаменувала собою початок якщо не переговорів про завершення війни, але точно про радикальну зміну риторики з боку Вашингтону. Разом із цим слід розуміти, що ці перемовини, за більшістю факторів, були присвячені питанням двостороннього характеру. Про це, як мінімум, говорять заяви за результатами зустрічі. Мова йде про поновлення дипломатичної активності, пов’язані з цим питання передачі москві окремих об’єктів нерухомості, загальні заяви про економічну співпрацю та співробітництво у питаннях “спільних геополітичних інтересів”. Щодо теми війни, якщо виключити галасливі заяви, у підсумку залишається рішення формату “домовились далі домовлятись”. Мова йде про створення переговорних груп та призначення представників, але при цьому ніяких конкретних питань мирного врегулювання сторони, схоже, не торкалися. Навіть більше, склад переговорної групи зі сторони москви прямо натякає на ті питання, з якими росіяни їхали на переговори, при цьому деякі з них не були публічно зазначені. Таким, наприклад, є тематика Арктики та її економічної компоненти. Для цього в делегації росіян був присутній радник-посланник посольства росії в Канаді, Владімір Проскуряков, який саме спеціалізується на арктичній тематиці. При цьому кремль ніяк не повідомляв про його участь у переговорах.

Значною частиною зустрічі, ймовірно, стала тема економіки та санкцій. Так, один з представників рф, Кіріл Дмітрієв, який спеціалізується на питаннях економіки, торгівлі та інвестицій прямо заявив, що росія надала американцям низку власних пропозицій для співпраці в інвестиційно-економічній сфері. В цьому плані Україні взагалі слід очікувати, що москва у взаємодії з адміністрацією Дональда Трампа буде вкрай сильно наголошувати саме на економічній компоненті, як аргумент на користь підтримки російських вимог.

Ймовірно єдиним елементом в якому США та рф схоже змогли знайти спільну практичну позицію є питання виборів в Україні. І хоча ми не бачимо факторів, які б доводили, що радикалізація риторики Трампа у цьому плані є наслідком прямого впливу росії, безумовно слід очікувати, що москва теж почне використовувати дану тему у власних заявах. Щобільше, Україна вже зараз повинна працювати на випередження. Адже є високою ймовірність того, що кремль почне активно просувати участь проросійських сил в гіпотетичних українських виборах. Для цього в самій росії руками Медведчука вже створена відповідна структура, так званий рух “другая украина”. І поточна риторика Трампа не дозволяє повністю виключати його згоди стосовно подібного сценарію. Є абсолютно необхідним вже зараз продемонструвати, що українська влада ні в якому разі не піде на подібні кроки.

Разом із цим поміж позиції стосовно виборів в Україні, а також, поки що, заяв Трампа проти нашого членства в НАТО, ніяких спільних практичних позицій між США та рф на тему завершення війни та будь-якого мирного плану немає. І це, безумовно, є позитивом, який досі залишає для Києва можливість вплинути на погляди американської адміністрації.

Китай значно активізує контакти з росією одразу після переговорів між москвою та Вашингтоном у Саудівській Аравії

Майже одразу після того, як США провели першу офіційну зустріч з російськими представниками в Саудівській Аравії ми починаємо спостерігати значну активізацію контактів між Пекіном та москвою. І хоча офіційно Китай й заявляє про підтримку спроб “врегулювання” війни між росією та Україною, про що заявив міністр закордонних справ КНР Ван Ї на саміті G20, на практиці це може демонструвати занепокоєння з боку китайської влади стосовно того, що кремль, в результаті переговорів, може піти на поступки у питанні російсько-китайських відносин. І це стосується як економічних, так і військових зв’язків.

Так, за короткий період стало відомо про цілий ряд майбутніх контактів. Прес-секретар путіна Дмітрій Пєсков заявив про те, що російський президент очікує розмови з лідером КНР, Сі Цзіньпіном. Також стало відомо про те, що голова МЗС КНР Ван Ї збирається відвідати росію. І ця інформація стала відома одразу після його зустрічі з його російським візаві, Сєргєєм Лавровим. Ще одним можливим аспектом подібної активізації з боку Пекіну є його ймовірна зацікавленість у власній участі у мирному врегулюванні. Так, ми бачимо, що майже одночасно з початком “переговорної” активності Дональда Трампа Пекін активізував роботу створеного ним формату “друзів миру”. Про неї ще раз було згадано на полях Мюнхенської безпекової конференції.

В цілому китайська влада за останній час постійно наголошує на тому, що вона готова “відігравати конструктивну роль” в процесі мирного врегулювання. І тому остання активізація активності Пекіну на цьому напрямку може означати, що КНР зацікавлена у більшому залученні до даного процесу. Для України подібна ситуація створює ситуативні можливості для посилення власних переговорних позицій методом активізації публічних контактів з китайською владою на тему мирних переговорів.