Основна загроза для лукашенка не білоруська опозиція, а путін – Євген Магда

Основною загрозою для самопроголошеного президента Білорусі олександра лукашенка є не опозиційні демократичні сили, а російський диктатор путін. Таку думку в інтерв’ю для «Єврорадіо» висловив директор Інституту світової політики Євген Магда.

«Якщо говорити серйозно, то лукашенко – це класичний молодший партнер. Він нагадує – і це не моє порівняння, а інших людей – Муссоліні при гітлерівській Німеччині. Я вважаю, що загроза полягає в тому, що подальші поразки росії підштовхуватимуть путіна до демонстрування компенсації: десь у Білорусі, десь, можливо, у Вірменії, де Пашинян усе більше та більше відходить від відносин з росією. Десь у Грузії, куди десятки тисяч росіян приїхали та поводитимуть себе ближчим часом відповідно», - сказав політолог, відповідаючи на запитання ведучого Дмитра Лукашука про те, чому не демократичні сили Білорусі становлять загрозу для білоруського диктатора, а путін.

За словами Євгена Магди, путін має реальні важелі впливу на лукашенка: фінансові, військові, можливість організувати палацовий переворот. І, кажучи жартома, замість синів лукашенка до влади в Білорусі можуть прийти доньки путіна.

«Тому загроза саме від путіна. Мені так чи інакше довелося бачити із 2020 року представників білоруської опозиції на різноманітних міжнародних заходах, на українсько-білоруських заходах. І можу сказати, що надзвичайно войовничих заяв я від них не почув», - каже гість «Єврорадіо».

Що стосується дотеперішнього перебування посла від України Ігоря Кизима в Мінську, то, нагадав Євген Магда, свої пояснення амбасадор виклав в інтерв’ю «Європейській правді». На думку політолога, мати досвідченого представника дипломатичного відомства України на території Білорусі краще, ніж мати оголошений чи неоголошений стан війни з цією країною

Під час розмови слухачі також почули відповіді на запитання про можливість стосунків України з лукашенком після війни, помсту України Білорусі за ракетні обстріли, чому тарган не вводить білоруські війська в Україну, мобілізацію в Білорусі, зустріч Сахащика та Залужного, контакти офіційного Києва з представниками полку імені Кастуся Калиновського й інші.