Орбанута Угорщина знову накапостила Швеції та НАТО

Фактично єдиною країною, яка демонстративно не бажає навіть розглянути заявку Швеції на вступ до НАТО, залишилась Угорщина. Але терпіння партнерів не безмежне.

За словами опозиційної депутатки Агнеш Вадаї, у вівторок угорські депутати заблокували пропозицію про призначення голосування щодо ратифікації шведської заявки, повідомляє агенція АР.

Звісно, що найбільше каламутить воду очолювана прем’єром Орбаном керівна угорська партія «Фідес». Вона з липня минулого року всіляко вставляє патики в колеса Швеції на шляху до Альянсу, заявляючи, що, мовляв, шведські політики говорять «відверту брехню» про стан демократії в Угорщині.

Мабуть, з точки зору «фідесівців» видається цілком логічним продемонструвати всьому світові свою демократичність, «зарубавши» шведську заявку в НАТО. Повна перемога народовладдя, усі мали б оцінити. Особливо шведи.

Тут угорці переплюнули навіть турків: президент Ердоган також з усіх сил опирався вступу Швеції. І його аргументи безпосередньо стосувалися Туреччини – мовляв, у Швеції знаходять притулок члени Робітничої партії Курдистану (РПК), яку вважають терористичною. У відповідь Стокгольм посилив своє антитерористичне законодавство, а Верховний суд країни схвалив першу екстрадицію до Туреччини ймовірного члена РПК.

І ось Ердоган два дні тому після кількох місяців зволікань скерував до турецького парламенту для ратифікації протокол про вступ Швеції до Альянсу. І спікер вже заявив, що розглянуть це питання найближчим часом.

Керівництво НАТО прагне вирішити усі формальності довкола погоджень до кінця листопада, аби на зустрічі міністрів закордонних справ НАТО, запланованої на 28-29 листопада остаточно затвердити членство Швеції в Альянсі. За даними агенції Bloomberg, листа про це генсек Столтенберг надіслав близько тижня тому всім країнам-членам НАТО.

Попри те, що члени НАТО мають стриманий песимізм щодо викаблучувань Угорщини, у Стокгольмі надії не втрачають. Шведська міністерка у справах ЄС Джессіка Росволл днями заявила, що планує обговорити зі своїм угорським колегою питання вступу її країни до НАТО.

Водночас Будапешт цими своїми малозрозумілими для європейських країн шарпаннями, схоже, вже став на так часто згадувані його кремлівськими друзями «червоні лінії». І має всі шанси поплатитись за це.

Гучним дзвінком про це стали слова глави євродипломатії Жозепа Борреля. На щорічній конференції Центру європейських реформ «Європа і світ» Боррель нагадав Орбанові про його недолуге порівняння членства Угорщини в ЄС та радянської окупації (про що раніше писав ЗІФ).

«Угорщина знає про радянську окупацію. Я пам’ятаю Будапешт 1956 року з російськими танками на вулицях, мені було 9 років… Чесно кажучи, я не бачу жодної схожості між радянською окупацією Будапешта і тим, що відбувається в Берлемоні (штаб-квартира Єврокомісії). Я не бачив там жодного танка, жодної зброї», – наголосив глава дипломатії ЄС.

«У кожному разі – ніхто не зобов'язує Угорщину бути членом ЄС. Це вільний вибір», – додав Боррель.

Звісно, що членство у Євросоюзі та НАТО – це дві окремих історії. Однак навряд чи у Північноатлантичному Альянсі залишать країну, яка відверто більше хоче дружити з москвою, а не з Брюсселем.

Тож після фрази Борреля можна лише спостерігати, чи переважить в угорців інстинкт самозбереження, і вони таки повернуться до розгляду заявки Швеції (за словами угорських опозиційних депутатів, наступний можливий час для голосування буде під час парламентської сесії, яка розпочнеться 6 листопада). А приклад Ердогана свідчить, що просто пропетляти цього разу Орбанові не вдасться.