Ольга Карач: Ми можемо позбавити лукашенка армії

АНАЛІТИКА 29.07.2022 Коментарі 1

Ольга Карач – білоруська журналістка, громадська діячка, політикиня, член Білоруської Асоціації журналістів та директор правозахисною організації «Наш Дом» - учасник ІІ Форуму демократичних сил Білорусії. Підчас виступу на форумі запропонувала механізми дестабілізації армії.

Журналісти Західного інформаційного фронту спеціально для Білоруського інформаційного центру попросили журналістку більш детально розповісти про її задуми щодо військових. 

- Ви стверджуєте, що 43 тис. громадян Білорусії отримали повістки, з який 23 тис. виїхали з Білорусії. Поясність, це багато чи мало для держави, де проживає майже 10 млн. громадян з армією у 10 тис. і тотальною не підтримкою війни проти України (згідно різноманітних соціологічних досліджень до 70% громадян Білорусії не підтримують участь збройний сил Білорусії у військових діях проти України)?

- Голі цифри стверджують, що по факту 50% призовників Білорусії намагаються уникнути призову, для розуміння масштабів пропоную подивитись на ситуацію у росії. Правозахисна організація «Наш Дом» працює з російськими правозахисниками, які сприяють росіянам уникати служби в армії. Отож, в росії було розіслано понад 300 тис. повісток у лютому цього року, а «відкосити» від служби хочуть лише 2 тис. осіб (згідно даних нашої партнерської організації).

Думаю, це може бути гарною ілюстрацією, чому ми не росіяни і на скільки різна у нас ментальність. Уточню, що в Білорусії уникає служби значно більше осіб, майже 13 тис. отримали офіційне відтермінування або звільнення від проходження служби – це данні Міноборони Білорусії.

Білоруси виявились 100 % пацифісти, які не хочуть йти служити в армію, якщо лукашенко може віддати наказ воювати проти України. Щодо підтримки України, існує виразний поділ: населення Білорусії підтримує Україну, а режим лукашенка втягує Білорусь у війну. Самі ж білоруси переживають подвійну травму, читаючи новини про Україну, одночасно перебуваючи у постійному страху від терору лукашенка.

- Уточніть, як так вийшло, що білоруси не вірять російські пропаганді, а росіяни сприймають її за чисту монету?

- Дуже проста відповідь. Моя організація з 2018 до 2020 року намагалась займатись проведенням компанії по дітям ув’язнених. В Білорусії кримінальна відповідальності за вживання наркотиків наступає з 14 років. Майже 20 тис. осіб відбуває покарання за 328 статтею Карного кодексу Білорусії, що становить понад 50% всіх ув’язнених у Білорусії. В переважній більшості – це молоді люди 18 – 23 років, які мали необачність курити марихуану.

Лукашенко завдяки суспільному страху перед наркотиками відбудовує власний ГУЛАГ, адже всі ув’язненні використовуються як безкоштовна робоча сила . Ув’язненні отримують за свою роботу від 10 евроцентрів до 1 євро у місяць (у нашої організації наявні розрахункові листи щодо оплати).

Суспільство тривалий час не помічало тортур, галтування у в’язницях, позасудових вироків, знущань, вбивств. Проте, на сьогодні кількість постраждалих для країни, де живе близько 9 млн. населення, стало неймовірно великим. Згідно даних МВС Білорусії 1200 неповнолітніх приймали участь у протестах, всі вони постраждали. 50 тис. осіб було піддано тортурам. Викрадення, каральна психіатрія, обшуки – це буденність Білорусії.

Але найстрашніше – це цілковитий брак законів. І коли білоруси розуміють, що є загроза, що до цього безправ’я долучаться росіяни, то відбувається відторгнення всього, що лунає з боку Росії. Білоруси бачать п’яних російських солдат, а їх багато і їх важно не помітити. Білоруси знають про події в Бучі. Відповідно, все, що відбувалось за останні півтора року, налаштувало населення, що лукашенку не можна вірити.

 - Як Україна або Захід можуть допомогти білорусам, які не хочуть воювати та не хочуть виконувати злочинних наказів ?

- Це дуже важлива для мене тема і відповіді на це питання пропоную розділити на дві частини. Перше – це молоді люди, що отримали повістки в армію і вони намагаються уникнути призову. Друга група – це молоді люди, що вже відбувають службу в армії. Зазначу, в білоруській армії за наявність лише телефону можна отримати 15 діб карцеру, але все одно вони ховають і проносять телефони до казарми.

Є декілька випадків дезертирства, успішні та неуспішні. Я переконана, що Україна та ЄС мають можливість допомогти обом групам – створивши гуманітарні коридори. Існує проблема отримання віз для виїзду у країни ЄС. Режим лукашенка вже сьогодні планує обмежити виїзд з країни окремим категоріям громадян. Відповідно білоруси намагаються виїхати до країн куди не потрібно отримувати візи (Туреччина, Грузія, Вірменія, Азербайджан), а звідти вони намагаються потрапити в країни ЄС. Ці особи шукають можливості пересидіти, вони не хочуть воювати, вони потребують лише коридору.

Ми не знаємо на скільки довгий повідок у лукашенка, ми не знаємо чому він не посилає людей в Україну, можливо йому не вистачає людей? Думаю, що поки він чинить опір йому варто в цьому «допомогти». Для Польщі прийняти 20 або 30 тис. білорусів – це небагато. Ми вважаємо, що білоруські уклоністи мають отримати візи категорії Д, а не просити політичний притулок, що дасть можливість піти працювати і швидко адаптуватись до нової реальності, а не сидіти на бюджетних коштах. Наша компанія називається «Ні значить ні». Я переконана, якщо нам вдасться реалізувати гуманітарні коридори для білорусів, це у певній мірі може вплинути на росіян. Це буде свого роду психологічна атака на російських військових.

Ми переконані, що має бути прийняте політичне рішення допомогти білорусом не воювати проти України.

Білоруський дезертир, який втік до Литви, прийняв таке рішення, оскільки, за його словами, їх готували до війни проти України. Вважаю, що згадані дії варто розпочати вже зараз і встигнути до осіннього призиву, адже ніхто не знає, що трапиться за місяць чи за три.

- Що, на Вашу думку, може зупинити або досі зупиняє лукашенка від атаки на Україну? А можливо самопроголошений президент планує атаку на Польщу чи Литву?

- Лукашенка зупиняє виключно брак солдат. Ми не знаємо психічного стану лукашенка. З огляду на його заяви не варто виключати, що він не здатний реально оцінувати ситуацію. Я не виключаю, що  він може атакувати Польщу чи Литву. Проте, практика свідчить, що брак зброї не є найбільшою проблемою, найбільша загроза для будь-якої армії –  брак людей. На сьогодні режим лукашенка не має людей для війни проти України.  А відкриття гуманітарних коридорів може посилити дефіцит людей. Другий аспект – це суспільна думка, лукашенко став токсичним для білоруського суспільства. Він не може підвищувати градус протистояння, можуть бути бунти!

- На чому ґрунтуються Ваші твердження про можливість бунтів, і чому він не буде підвищувати ступінь терору проти власного народу?

- Колективна ненависть до лукашенка зашкалює. Це можна відчути. Будь-яка дрібниця може призвести до вибуху. Кремль точно готується до нових виборів у Білорусії, створюючи власні політичні структури. Відповідно путін не діє хаотино, він має план щодо Білорусії. Білоруси втомились від терору і усунення лукашенка може бути сприйняте, як порятунок, за який потрібно заплатити власною незалежністю. Фактично з маленького підвалу, де вас били, вам пропонують переведення у великий підвал, де не буде тортур. Білоруси дуже втомились. За два роки ми втратили час, не зробивши власного геополітичного вибору. Білоруський протест крутився на місці. Ми не будували відносин з Україною, я рік тому закликала будувати стратегічне партнерство з Києвом.

На багатоходівку путіна і лукашенка ми можемо відповісти створенням гуманітарних коридорів, через які спочатку будуть тікати звичайні уклоністи, а потім почнуть тікати військові - і не тільки солдати і офіцери, а навіть вище керівництво. Ми можемо позбавити лукашенка армії, це налякає путіна, адже він буде змушений скерувати ще більше військових до Білорусії, а військових в росії бракує. Якщо вони грають в політичні ігри, давайте і ми зіграємо у політичну гру.

Support the project here:

DONATE

Відгуки

2022-08-14 06:13:47

Дякую

Залишити коментар

Оцінити
Відправити

Copyright © 2017-2024 by ZahidFront. Powered by BDS-studio.com

Підпишіться на ЗІФ у Facebook: