Нову ядерну доктрину москалів наразі слід сприймати як політичний тиск, - огляд політики росії

Ярослав Чорногор

Директор програми російських і білоруських студій аналітичного центру Рада зовнішньої політики "Українська призма". Кандидат історичних наук. Закінчив історичний та економічний факультети Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Росія повертає у власну риторику “червневі ультиматуми”, нова ядерна доктрина та припинення постачань газу до Австрії – в рамках Програми російських і білоруських студій Оксентюк та Ярослав Чорногор представляють новий щотижневий #аналізагресора, в якому вони розбирають актуальні новини внутрішньої та зовнішньої політики росії.

путін офіційно підписав оновлену ядерну доктрину росії

Російський президент путін нарешті підписав так звану оновлену ядерну доктрину росії. Її особливості були відомі ще раніше, а "Українська призма" вже аналізувала внесені зміни. Головними елементами цього документу, які відрізняють його від попередньої редакції, стало уточнення переліку зброї, використання якої проти росії призведе до  ядерної відповіді.  Мова йде про включення до такого переліку безпілотників.

Окрім того, в оновлену доктрину вперше включена Білорусь, напад на яку також може призвести до використання росією ядерної зброї.

Загалом цей документ виглядає надто політизовано, а не військово-практично. Ми бачимо, що він надто відкрито демонструє свій характер демонстрації загрози та бажання потенційно обмежити військову допомогу з боку західних держав Україні.

У документі помітні й просто вкрай туманні формулювання, які не піддаються адекватному трактуванню. Так, в оновленій доктрині до зрозумілої та прямої умови застосування ряду зброї проти росії як приводу для використання ядерної зброї доданий ще один суто політичний елемент. Ним стала “критична загроза суверенітету” і “територіальної цілісності” росії як можливий привід для москви застосувати свій ядерний арсенал. Але в документі не описано, що взагалі є критичною загрозою суверенітету, вкрай розпливчастого поняття. Це дозволяє москві вкрай вільно трактувати це нововведення. Зважаючи на політичну риторику самого путіна, ми бачимо, що для кремля подібною “загрозою суверенітету” може стати й програш у війні проти України або будь-яка інша подія, що міститиме загрозу особисто для путіна, не пов’язана із нападом на росію.

Фактично підписання оновленої доктрини в очах кремля повинно стати стримувальним фактором, передовсім для США, в таких питаннях, як дозвіл американської адміністрації президента для українських збройних сил застосовувати далекобійні ракети безпосередньо проти російської території та її військової інфраструктури. Про це говорять постійні посилання на оновлену доктрину від російських високопосадовців за останні кілька днів, особливо в контексті дозволу від США для України використовувати ракети ATACMS безпосередньо проти росії. Ми вже бачимо, що подібні сподівання не принесли результату, зважаючи на високу ймовірність застосування Україною далекобійної американської зброї проти об`єктів у Брянські області напередодні. Таким чином оновлену ядерну доктрину росії наразі слід сприймати суто як елемент політичного тиску, але не реальної загрози.

Розмова Шольца та путіна. Росія повертається до червневого ультиматуму

Минулого тижня відбулося кілька подій, які, фактично, говорять про те, що російська позиція стосовно можливого завершення війни могла різко змінитися у бік відмови від потенційних переговорів. Основою для подібної риторики є розмова, яка відбулася між путіним та німецьким канцлером Олафом Шольцем. Це перша така розмова першою за останні 2 роки.

За її результатами російська влада опублікувала стенограму, де серед іншого кремль, заявляючи про відкритість до переговорів, знову прямо згадав червневий ультиматум путіна. Мова йде про виступ російського президента перед дипломатами з міністерства закордонних справ росії на початку літа 2024 року. У ньому путін вперше з початку війни прямо описав російські умови щодо початку мирних переговорів – анексія усіх чотирьох українських областей (навіть тих територій, які російська армія ніколи не захоплювала), зняття санкцій та відмова України від шляху щодо вступу в НАТО.

По суті, до жовтня 2024 року ця позиція росії залишалася незмінною та прямо говорила про небажання кремля вести будь-який діалог про припинення війни. Разом із цим після нещодавно проведеного у російському місті Казань саміту БРІКС ні путін, ні інші російські чиновники взагалі не згадували про цей ультиматум. "Українська призма" уважно слідкувала за позицією кремля з цього приводу і зазначала, що існує ймовірність того, що Сі Цзіньпін та інші члени БРІКС могли тиснути на москву у питанні майбутніх переговорів. Відсутність у риториці росіян червневого ультиматуму, особливо під час двох останніх великих публічних виступів путіна, дозволяли оптимістично дивитись на подібну ймовірність.

Тепер же ми спостерігаємо повернення червневого ультиматуму на найвищому рівні. Щобільше, минулого тижня російська армія також відновила атаки по українській енергетичній інфраструктурі, яких не відбувалося протягом останнього часу. Таким чином ми можемо констатувати два варіанти розвитку подій. Кремль може лише використовувати повернення до “червневої” риторики для посилення дипломатичного тиску напередодні потенційних переговорів із новообраним американським президентом Дональдом Трампом.

Разом із цим поточна ситуація на фронті не виключає варіанту, при якому путін вирішив не розглядати варіанту припинення війни або ж оголошення перемир’я. В такому випадку перед Україною все ще стоїть можливість використання тиску на кремль із залученням Пекіну, чий план передбачає певний варіант завершення війни по лінії фронту.

Найкращим варіантом може стати формальна згода Києва на організацію спільного саміту з країнами Заходу, КНР та країнами Глобального Півдня. Це дозволить нам створити достатній тиск на москву, аби примусити російську владу зняти свою “ультимативну” позицію, або ж публічно продемонструвати відсутність у москви бажання вести переговори.

Росія припиняє постачання газу до Австрії

Минулого тижня росія різко припинила постачання газу австрійській компанії OMV Gas Marketing & Trading. Причиною  стало те, що напередодні ця компанія виграла справу в суді проти російського “газпромому”. Вона стосувалася періоду осені 2022 року, коли росіяни припинили постачання газу в Австрію без будь-якої причини. За результатами суду, компанія OMV має намір стягнути з “газпрому” 230 мільйонів євро штрафу. При чому зробити вона це могла у вигляді газу. Можна сказати, що саме це стало причиною припинення формальних постачань російського газу до Австрії.

Разом із цим така ситуація не означає, що росія втрачає залишки свого ринку в Європі. Так, словацька компанія SPP  оператор національної газової енергосистеми Словаччини - заявила, що об’єми газу, які йшли з росії не припинилися.

Видання Reuters також опублікувало матеріал, у якому написало, що компанія OMV продовжує отримувати газ, хоча й в трохи менших об’ємах. Словацька SPP також натякнула, що інші гравці на газовому ринку Європи купують ті об’єми газу, які росія припинила постачати в Австрію. Ймовірно, що мова йде про трейдера, який просто перепродає російський газ компанії OMV, таким чином рішення “газпрому” стало б суто формальним.

Reuters також написало, що росія постачає газ до Європи навіть у більших об’ємах, ніж до рішення “газпрому”. Таким чином говорити про подальше зниження присутності російських енергетичних ресурсів в ЄС наразі є недоречним.